Ухвала
іменем україни
29 березня 2017 рокум. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ізмайлова Т.Л., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Красногвардійського районного суду Харківської області від 10 січня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 21 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини на період навчання, -
У листопаді 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом, у якому просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на період навчання у розмірі 1 000 грн щомісячно до досягнення нею 23 років.
На обґрунтування заявлених вимог посилалася на те, що вона проживає разом з матір'ю, не працює, навчається на першому курсі Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» на денній формі, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги, яку її батько - ОСОБА_2 має можливість надавати, але в добровільному порядку не надає, тому просила задовольнити її позовні вимоги.
Рішенням Красногвардійського районного суду Харківської області від 10 січня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 21 лютого 2017 року, позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання в сумі 300 грн щомісяця, починаючи з 17 листопада 2016 року на період її навчання до 20 червня 2020 року, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і ухвали нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права.
Відповідно до п. 6 розд. ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, вважаю, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, із висновками якого погодився й апеляційний суд, правильно виходив із наявності підстав, передбачених ст. ст. 199, 200 СК України, для стягнення з відповідача аліментів на користь повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, проживає разом із матір'ю та потребує матеріальної допомоги, а відповідач має можливість надавати таку допомогу у розмірі 300 грн щомісячно.
З матеріалів касаційної скарги та змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою, оскільки викладені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності даних судових рішень. Викладені заявником обставини не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Обставин щодо порушення норм матеріального та процесуального права при розгляді даної справи судами першої та апеляційної інстанцій не вбачається.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,-
Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовомОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини на період навчання.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ Т.Л. Ізмайлова