10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Токарева М.С.
Суддя-доповідач:Капустинський М.М.
іменем України
"11" квітня 2017 р. Справа № 806/2357/16
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Капустинського М.М.
суддів: Мацького Є.М.
Шидловського В.Б.,
за участю секретаря судового засідання Гунько Л.В.,
сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі апеляційні скарги ОСОБА_1 , Національної поліції України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "05" січня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Комісії Національної поліції України, з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, Національної поліції України визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії ,
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Комісії Національної поліції України, з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України у якому просив:
- визнати протиправними дії Комісії Національної поліції України, з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України та Національної поліції України у відмові встановлення йому статусу учасника бойових дій;
- зобов'язати Комісію Національної поліції України, з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України та Національну поліцію України встановити йому статус учасника бойових дій.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 05 січня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Комісії Національної поліції України, з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України щодо не розгляду матеріалів ОСОБА_1 щодо встановлення такого статусу.
Зобов'язано Комісію Національної поліції України, з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України розглянути матеріали про встановлення ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач звернувся до суду зі скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, які мали суттєве значення для вирішення справи, що призвело до постановлення незаконного рішення.
В апеляційній скарзі Національна поліція України просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що поняття "полійцейський" та "працівник поліції" не є тотожними, так як дані категорії осіб мають різний статус, а тому права та обов'язки у них також інші.
Обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дослідивши докази, зібрані в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги Національної поліції України, та про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 з огляду на таке.
Встановлено, ОСОБА_1 07.11.2015р. призначений фахівцем II категорії полку патрульної служби поліції особливого призначення "Дніпро-1" ГУНП в Дніпропетровській області.
На підставі наказу №47 від 25.02.2016р. "Про відрядження працівників ППСПОП "Дніпро-1" ГУНП до зони проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях" з 25.02.2016р. по 11.03.2016р. він, приймав безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької області, що підтверджується посвідченням про відрядження №587 та №1088.
Факт прийняття ОСОБА_1 безпосередньої участі в антитерористичній операції на території Донецької області загальною кількістю 53 дні, відповідачами не заперечується.
З наявної у матеріалах справи копії довідки управління кадрового забезпечення ГУНП в Дніпропетровській області від 23.12.2016р. №8/13-Г-100 вбачається, матеріали для надання статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 відповідно до Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413 були направлені 17.05.2016 до Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України для подальшого їх розгляду на Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України.
Відповідно до Рішення Комісії від 15.07.2016 р. з урахуванням вимог ст.6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та відповідно до пункту 6 Порядку надання статусу учасника бойових дій, п.п.6 п.2 розділу II Положення про комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 23.05.2016р. №405, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.06.2016р. за № 857/28987, матеріали на ОСОБА_1 направлено до ГУНП в Дніпропетровській області на доопрацювання.
З урахуванням клопотання заступника начальника ГУНП від 28.07.2016р. №4147/Мн та додатково наданих документів, матеріали на ОСОБА_1 повторно направлено до Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України на розгляд Комісії. Рішенням Комісії від 19.08.2016р. на підставі вищезазначених вимог законодавства, матеріали 25.08.2016р. повернуто до ГУНП в Дніпропетровській області на доопрацювання.
Наведені обставини слугували підставою звернення позивача з даним позовом до суду.
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким позов задоволено частково, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Згідно із пунктом 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, а також райони антитерористичної операції визначає Кабінет Міністрів України.
Процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначає Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 р. №413 (далі - Порядок).
Пунктом 4 Порядку визначено, що підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є: для осіб, зазначених в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, - документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення).
Доказів, які б підтверджували правомірність повернення документів позивача на доопрацювання, зокрема, Рішень Комісії від 15.07.2016 р. та від 19.08.2016р. відповідачами надано не було.
Згідно із пунктом 5 Порядку рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається, зокрема, комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, ДСНС, ДПтС (далі - комісія), - стосовно осіб, зазначених в абзаці другому пункту 2 цього Порядку.
Для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзацах другому та третьому пункту 2 цього Порядку, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (після видання відповідного наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ) зобов'язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу чи працювали особи, довідки за формою згідно з додатком 1 та документи із зазначених у пункті 4 цього Порядку, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій. У разі коли місце постійної дислокації військової частини (органу, підрозділу) або підприємства, установи та організації розташоване безпосередньо у районі проведення антитерористичної операції, документи командирами (начальниками) або іншими керівниками підприємств, установ та організацій подаються на розгляд комісії не раніше ніж через 30 календарних днів після зарахування осіб до списків військової частини (органу, підрозділу) або підприємства, установи та організації чи призначення їх на відповідні посади (абзац 1 пункту 6 Порядку).
Пунктом 8 Порядку передбачено, що у разі неподання командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації до комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, особи, зазначені в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку, можуть самостійно звернутися до відповідної комісії.
Відповідно до наказу №47 о/с дск від 25.02.2016р. Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області "Про відрядження працівників ППСПОП "Дніпро-1" ГУНП до зони проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях" ОСОБА_1 з 25.02.2016р. до особливого розпорядження відряджено у службове відрядження для виконання трудових обов'язків фахівців патрульної служби поліції особливого призначення "Дніпро-1"ГУНП у розпорядження керівника антирерористичної операції на території Луганської та Донецької областей до міста Бахмут (Артемівськ) Донецької області (а.с.16).
З витягу з наказу №63 о/с дск від 14.03.2016р. Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області "Про відрядження поліцейських полку ПСПОП "Дніпро-1" ГУНП та повернення з відрядження" вбачається: "Вважати прибулими з відрядження по виконанню завдань, визначених Законом України "Про боротьбу з тероризмом", забезпечення публічної безпеки і порядку в районах проведення АТО та виконання трудових обов'язків: працівників полку ПСПОП "Дніпро-1" ГУНП, які відряджалися до міста Бахмут (Артемівськ) Донецької області з 25.02.2016р. відповідно до наказу ГУНП від 25.02.2016р. №47 о/с дск з 11.03.2016р. ОСОБА_1 фахівця полку патрульної служби поліції особливого призначення "Дніпро-1" ГУНП." (а.с.39).
ОСОБА_1 з 11.03.2016р. до особливого розпорядження відряджено у службове відрядження для виконання трудових обов'язків фахівців патрульної служби поліції особливого призначення "Дніпро-1"ГУНП у розпорядження керівника антирерористичної операції на території Луганської та Донецької оластей до міста Бахмут (Артемівськ) Донецької області (а.с.16).
Колегія судді вважає, що підставою надання статусу учасника бойових дій є безпосередня участь позивача у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення, який, відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» рахувався працівником поліцейського полку ПСПОП "Дніпро-1" ГУНП.
Статус позивача на час перебування в зоні АТО надає йому право для визнання його учасником бойових дій з відповідним документальним підтвердженням зазначеного - видачею посвідчення.
Водночас, оскільки подані на Позивача матеріали Відповідачем двічі не були розглянуті, а поверталися на допрацювання, без будь-яких зауважень до наданих документів, з довідки Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України від 17.10.2016 року №Г-1448/12/2/01-2016, куди комісією після розгляду втрете були направлені матеріали, останніми по суті було відмовлено позивачу у наданні статусу учасника бойових дій з посиланням на те, що він хоч і проходив службу у складі підрозділу ППСПОП "Дніпро-1" ГУНП в Дніпропетровській області, але не є поліцейським, а тому не можливо встановити відповідний статус.
У запереченнях Відповідача на вказаний позов від 29.11.2016 року №13111/04/12-2016 (а.с.50-52), заступником голови комісії НПУ проінформовано суд, що ними вимоги ОСОБА_1 не визнаються у зв"язку з тим, що останній працював фахівцем полку патрульної служби поліції особливого призначення "Дніпро-1" Головного управління Національної поліції в Дніпрепопетровській області із 07 листопада 2015 року по 31 травня 2016 року, спеціальне звання йому не присвоювалося та Присягу поліцейського він не складав. Вважають повернення матеріалів на ОСОБА_1 до ГУПН в Дніпропетровській області - правомірними.
Згідно ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Спосіб захисту у сфері публічно-правових відносин визначає Позивач та згідно ч.3 ст.105 КАС України позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії, утриматися від вчинення певних дій, виконати зупинену чи не вчинену дію тощо.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивач оскаржує протиправні дії чи бездіяльність відповідача у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. В цьому випадку суд повинен зазначити, яку саме дію повинен вчинити відповідач.
То б то, законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки.
Тож, якщо відмова відповідного органу визнана судом протиправною, а іншого варіанту поведінки у суб'єкта владних повноважень за законом не існує, суд має право зобов'язати такий орган влади вчинити конкретні дії, які б гарантували захист законних прав і свобод позивача, оскільки це і є основним завданням адміністративного судочинства.
При цьому, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, які належать до його компетенції не є привласненням судом собі таких повноважень і функцій відповідача, оскільки, суд лише зобов'язує державний орган вчинити дії у спосіб, на підставі та в межах повноважень, визначених законодавством.
Таким чином, колегія суддів вважає, що наданих Позивачем доказів достатньо для того, щоб зобов'язати Відповідача, як суб'єкта владних повноважень, прийняти відповідне рішення у спосіб, який буде відповідати повному захисту порушеного права.
За наведених підстав, обрана позивачем форма захисту порушених прав та прийнята судом, у даному випадку, не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на встановлені у ході судового розгляду обставини та наведені норми законодавства відповідачами, як суб'єктами владних повноважень не доведено правомірність неодноразового повернення документів позивача на доопрацювання та відмови Позивачу у встановленні статуса бойових дій.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають цим обставинам, а це є підставою для скасування постанови суду з ухваленням нового рішення відповідно до ст.202 КАС України.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05 січня 2017 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії Комісії Національної поліції України, з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України та Національної поліції України у відмові встановлення йому статусу учасника бойових дій;
Зобов'язати Комісію Національної поліції України, з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України та Національну поліцію України встановити йому статус учасника бойових дій.
В задоволенні апеляційної скарги Національної поліції України - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис) М.М. Капустинський
судді: (підпис) Є.М. Мацький
(підпис) В.Б. Шидловський
Повний текст cудового рішення виготовлено "13" квітня 2017 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_1 АДРЕСА_1
3,4- відповідачу/відповідачам: Комісія Національної поліції України, з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України вул. Богомольця, 10,Мсп601,Центральна Частина Києва, Київ,01601 Національна поліція України вул.Академіка Богомольця,10,м.Київ,01024
- ,