ухвала
іменем україни
12 квітня 2017 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого суддів: Дем'яносова М.В., Іваненко Ю.Г., Ситнік О.М., Маляренка А.В., Ступак О.В.,
за участю представника позивача - Тарана М.В.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Патріот-Юг», Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», ОСОБА_7 про стягнення заборгованості та збитків відповідно до договору про фінансовий лізинг, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 23 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 16 березня 2016 року,
встановила:
У вересні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (далі - ТОВ «Порше Лізинг Україна») звернулося до суду даним з позовом, обґрунтовуючи який вказали, що 05 липня 2013 року уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Патріот-Юг» (далі - ТОВ «Патріот-Юг») договір про фінансовий лізинг, відповідно до якого позивач зобов'язався передати у розпорядження ТОВ «Патріот-Юг» об'єкт лізингу - транспортний засіб типу VW Tiguan FL 1.4 TSI, шасі № НОМЕР_2, 2013 року виробництва, а ТОВ «Патріот-Юг» зобов'язався прийняти об'єкт лізингу і сплатити суму коштів за договором шляхом здійснення платежів відповідно до договору та згідно із графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів, що становить невід'ємну частину договору, на загальну суму, що становить еквівалент у гривні 32 000,00 доларів США, не враховуючи авансового платежу на суму, що становить еквівалент 22 400,00 доларів США.
При цьому, ОСОБА_7 виступив поручителем ТОВ «Патріот-Юг» згідно з умовами поруки, які є невід'ємною частиною договору.
ТОВ «Патріот-Юг» не виконує належним чином умови договору, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 215 045,36 гривень. У зв'язку з чим, позивач просив суд стягнути з відповідачів суму заборгованості та судові витрати.
Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 23 листопада 2015 року у задоволенні позову ТОВ «Порше Лізинг Україна», представника позивача - ТОВ «Юридична Фірма Вернер» до ТОВ «Патріот-Юг», ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», ОСОБА_7 про стягнення заборгованості та збитків відповідно до договору про фінансовий лізинг відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 16 березня 2016 року рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 23 листопада 2015 року в частині відмови у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» до ТОВ «Патріот-Юг», ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» про стягнення заборгованості та збитків відповідно до договору про фінансовий лізинг скасовано, провадження у справі у цій частині закрито. Роз'яснено позивачу, що спір відноситься до юрисдикції господарського суду.
В іншій частині зазначене рішення суду залишено без змін.
У касаційній скарзі ТОВ «Порше Лізинг Україна» просить скасувати повністю рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 23 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 16 березня 2016 року в частині вимог до поручителя, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII«Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, пояснення представника, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, на таких підставах.
Відповідно до вимог ст. 213 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що автомобіль типу VW Tiguan FL 1.4 TSI, шасі № НОМЕР_2, 2013 року виробництва, державний номерний знак НОМЕР_1 був повернутий власнику ТОВ «Порше Лізинг Україна».
Скасовуючи рішення районного суду в частині вимог до ТОВ «Патріот-Юг», ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» та закриваючи провадження у справі у цій частині, виходив з того, що не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції і відмовляє у відкриті провадження у справі щодо вимог, розгляд яких проводиться за правилами іншого виду судочинства.
Залишаючи без змін рішення районного суду в частині відмови у задоволенні позову до поручителя ОСОБА_7, апеляційний суд виходив з того, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження заявлених вимог до поручителя щодо наявності визначених законом підстав для його відповідальності за встановлених у справі обставин.
Проте з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій повністю погодитися не можна виходячи з наступного.
Як установлено судами попередніх інстанцій, ТОВ «Порше Лізинг Україна» уклало з ТОВ «Патріот-Юг» договір про фінансовий лізинг від 05 липня 2013 року № 00007801, відповідно до якого позивач зобов'язався передати у розпорядження ТОВ «Патріот-Юг» об'єкт лізингу - транспортний засіб типу VW Tiguan FL 1.4 TSI, шасі НОМЕР_2, 2013 року виробництва, а ТОВ «Патріот Юг» зобов'язався прийняти об'єкт лізингу і сплатити суму коштів за договором шляхом здійснення платежів відповідно до договору та згідно із графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів, що становить невід'ємну частину договору, на загальну суму, що становить еквівалент у гривні 32 000,00 доларів США, не враховуючи авансового платежу на суму, що становить еквівалент 22 400,00 доларів США.
При цьому, ОСОБА_7 виступив поручителем ТОВ «Патріот Юг» згідно з умовами поруки.
Відповідно до вимог п. 11.1 договору про фінансовий лізинг від 05 липня 2013 року № 00007801, ТОВ «Порше Лізинг Україна» забезпечує та підтримує страхування об'єкту лізингу від страхових випадків, вказаних у п. 11.3, а також обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів протягом усього строку дії контракту.
За умовами договору страхування, страховим випадком є, в тому числі викрадення.
Також, як установлено судами попередніх інстанцій, приблизно о 22.00 годині 03 жовтня по 01.30 годин 04 жовтня 2014 року по вул. Канатній в м. Одесі, невідомими особами було здійснено незаконне заволодіння транспортним засобом VW Tiguan FL, державний номерний знак НОМЕР_1, який є об'єктом лізингу, та знаходиться в користуванні ТОВ «Патріот Юг» на підставі договору про фінансовий лізинг від 05 липня 2013 року № 00007801, укладеного з ТОВ «Порше Лізинг Україна», що підтверджується заявою представника ТОВ «Патріот Юг» (водія автомобіля) ОСОБА_9 до Приморського РВ м. Одеси від 04 жовтня 2014 року.
Листом Головного управління МВС України в Одеській області Управління Державної автомобільної інспекції від 16 липня 2015 року № 7/вх3562 повідомлено, що автомобіль VW Tiguan FL, державний номерний знак НОМЕР_1 був повернутий власнику 05 грудня 2014 року.
Згідно з базою даних двічі відбулася зміна власників автомобіля за довідками-рахунками: з ТОВ «Порше Лізинг Україна» на ОСОБА_11 та ОСОБА_12
Також апеляційним судом встановлено, що з вересня 2014 року ТОВ «Патріот-Юг» не в повному обсязі сплачувало щомісячні платежі, у зв'язку з чим позивачем неодноразово були направлені письмові вимоги щодо неналежного виконання умов договору за якими позивач просив сплатити заборгованість та повернути предмет лізингу.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як на підставі доказів сторін.
Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. ст. 303, 304 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Так, згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1. ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно із ч. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингодавець мас право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингодавець має право, зокрема: відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом; вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках; стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.
Згідно із ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач зобов'язаний: відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу, підтримувати його у справному стані; своєчасно сплачувати лізингові платежі; у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.
ТОВ «Патріот-Юг» відповідно до положень п. 6.1. Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, що становлять невід'ємну частину договору, зобов'язався здійснювати щомісячні лізингові платежі відповідно до плану відшкодування.
Відповідно до п. 6.5. умов лізингу щомісячний платіж здійснюється на рахунок, зазначений позивачем, не пізніше дати, вказаної у плані відшкодування.
Відповідно до ст. 553 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Частинами 1 та 2 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. При цьому, відповідно до ч. 2. ст. 554, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Пунктом 1 умов поруки від 05 липня 2013 року встановлено, що ОСОБА_7 несе солідарну відповідальність за виконання всіх зобов'язань ТОВ «Патріот-Юг» на підставі або у зв'язку із договором.
Згідно з п. 2 умов поруки, зобов'язання ОСОБА_7 включають сплату, окрім іншого, лізингових платежів, штрафних санкцій та відшкодування збитків.
Таким чином, ОСОБА_7 несе солідарну і повну відповідальність за зобов'язаннями ТОВ «Патріот-Юг» згідно із положеннями договору та нормами чинного законодавства.,
Усупереч зазначеним нормам права суди обґрунтували своє рішення про відмову у задоволенні позову до поручителя лише на підставі відсутності заявлених вимог до нього та відсутності відповідальності поручителя. При цьому належним чином не надали оцінку договору про фінансовий лізинг в частині поруки, не перевірили доводи позивача щодо не належного виконання своїх обов'язків ТОВ «Патріот-Юг» за договором в частині сплати лізингових платежів, а також відповідальності ОСОБА_7 за такі порушення, згідно з укладеним договором поруки.
Таким чином, у порушення вимог ст. ст. 212-214 ЦПК Українисуд першої інстанції не з'ясував належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог; чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги й заперечення сторін та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, що має суттєве значення для правильного вирішення спору.
Апеляційний суд на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права уваги не звернув та помилково залишив в силі зазначене рішення суду першої інстанції в частині вимог до поручителя.
Оскільки допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, рішення судів першої інстанції підлягають скасуванню в частині вимог до поручителя з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України, з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» задовольнити.
Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 23 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 16 березня 2016 року в частині вимог до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості та збитків відповідно до договору про фінансовий лізинг скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий0Головуючий0 Головуючий М.В. Дем'яносов
Судді: Ю.Г. Іваненко А.В. Маляренко О.М. Ситнік О.В. Ступак