іменем україни
12 квітня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючогоДем'яносова М.В.,
суддів:Леванчука А.О., Маляренка А.В.,Ситнік О.М., Ступак О.В.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, треті особи: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, про визнання прилюдних торгів, акта проведення прилюдних торгів, протоколу проведення прилюдних торгів та свідоцтва про право власності недійсними, за касаційною скаргою ОСОБА_6, подану представником ОСОБА_11, на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 липня 2016 року,
У лютому 2016 року ОСОБА_6 звернулась до суду із указаним позовом, у якому просила визнати недійсними прилюдні торги по реалізації арештованого майна, а саме: 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_10, які відбулись 17 листопада 2014 року, протокол проведення електронних торгів № 12364 від 17 листопада 2014 року, акт про проведення прилюдних торгів (аукціону) по реалізації арештованого майна від 12 грудня 2014 року та свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер НОМЕР_1 реєстраційний № 865, видане 27 грудня 2014 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мазуренко С.В.
На обґрунтування позову вказала, що вона не отримувала жодних повідомлень про проведення прилюдних торгів, прилюдні торги були проведені після спливу шестимісячного строку чинності звіту про оцінку майна, а також на те, що під час реалізації 1/3 частини квартири відповідна частина не була виділена в натурі. Крім того після проведення прилюдних торгів до квартири було вселено сторонню особу.
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 червня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 липня 2016 року, у задоволені позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати судові рішення у справі і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
З урахуванням вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають зазначеним нормам процесуального права.
Судами встановлено, що ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10 належало по 1/3 квартири за адресою АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 10 жовтня 2003 року, що підтверджується також Інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 53030734 від 11 лютого 2016 року.
17 листопада 2014 року було проведено електронні торги з реалізації нерухомого майна, а саме: 1/3 частини квартири за адресою АДРЕСА_1 яка належала ОСОБА_10 на підставі свідоцтва про право власності від 10 жовтня 2003 року.
Відповідно до протоколу № 12364 проведення електронних торгів, які відбулись 17 листопада 2014 року, а також акту про проведення прилюдних торгів (аукціону) по реалізації арештованого майна від 12 грудня 2014 року переможцем вказаних торгів стала ОСОБА_7, яка сплатила суму у розмірі 90 170 грн.
27 грудня 2014 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мазуренко С.В. видано ОСОБА_7 свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер НОМЕР_1 реєстраційний № 865, на підставі якого право власності ОСОБА_7 на вказане майно зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 53030734 від 11 лютого 2016 року.
Відповідно до п. 3.11 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 листопада 1999 року за № 745/4038 (далі − Тимчасове положення № 68/5), відповідно до якого спеціалізована організація протягом трьох робочих днів з дня публікації інформаційного повідомлення про проведення прилюдних торгів письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.
Згідно з ч. 5 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.
У п. 30 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначається, що під час розгляду позову про визнання публічних торгів недійсними і витребування майна в особи, яка придбала його на торгах, суд має дати оцінку тому, чи є порушення, на які посилається позивач, суттєвими та чи вплинули вони на результат торгів. У зв'язку із цим позов про визнання публічних торгів недійсними, пред'явлений особою, права і законні інтереси якої не були порушені внаслідок відступлення від встановленого законом порядку проведення торгів, і обґрунтовані такими обставинами позовні вимоги власника про витребування проданого на торгах майна задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.1 ст. 362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.
За таких обставин суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку, що ОСОБА_6 не є стороною відповідного виконавчого провадження (стягувачем або боржником), а тому у спеціалізованої організації був відсутній обов'язок повідомляти позивача про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна, крім того, належна ОСОБА_10 1/3 частини спірної квартири відчужувалась у порядку продажу з публічних торгів, а тому у ОСОБА_6 відповідно до ч. 1 ст. 362 ЦК України було відсутнє переважне право на придбання такої частки.
Таким чином, ухвалюючи рішення у справі, суд повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, надав їм належну оцінку згідно з положеннями ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам ст. ст. 213−215 ЦПК України, підстави для його скасування відсутні.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд із дотриманням вимог ст. ст. 303, 304 ЦПК України перевірив доводи апеляційної скарги та спростував їх відповідними висновками, у результаті чого постановив законну й обґрунтовану ухвалу, яка відповідає вимогам ст. 315 ЦПК України.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України на стадії перегляду справи у касаційному порядку не передбачено.
Вищезазначене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а ухвалені у справі судові рішення - залишенню без змін з підстав, передбачених ст. 337 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_6, подану представником ОСОБА_11,відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 липня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.В. Дем'яносов
Судді: А.О. Леванчук А.В. Маляренко О.М. Ситнік О.В. Ступак