29 березня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:
Червинської М.Є., МазурЛ.М., Писаної Т.О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання довіреності удаваним правочином, визнання укладеним договору купівлі-продажу автомобіля, визнання недійсним правочину, скасування державної реєстрації, визнання автомобіля спільною сумісною власністю та визнання права власності на частину автомобіля за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2016 року,
У січні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, у якому зазначала, що 12 серпня 2013 року на ім'я її чоловіка ОСОБА_5 ОСОБА_6, який діяв від імені ОСОБА_9, видано довіреність на управління, розпорядження, обмін, здачу в оренду, продаж належного ОСОБА_9 автомобіля Porsche Panamera, 2012 року випуску, колір білий, тип - легковий хетчбек-В, номер шасі VIN-НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1. Проте між сторонами фактично було укладено договір купівлі-продажу вказаного автомобіля, за який її чоловік передав ОСОБА_6 71 тис. доларів США. 14 серпня 2013 року ОСОБА_5 уклав з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 договір про надання послуг по виписці довідки-рахунок на ім'я ОСОБА_8 Посилаючись на те, що вказаний автомобіль, який є спільною сумісною власністю подружжя, є цінним майном і тому угода на його відчуження виходить за межі дрібної побутової, проте на його відчуження ОСОБА_8 вона згоди не надавала, просила суд визнати довіреність, нотаріально посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник К.В. за реєстровим № 1240 від 12 серпня 2013 року на ім'я ОСОБА_5, видану ОСОБА_6, який діяв від імені ОСОБА_9, на право управління і розпорядження, обмін, здачу в оренду, продаж належного ОСОБА_9 автомобіля Porsche Panamera, 2012 року випуску, колір білий, тип - легковий хетчбек-В, номер шасі VIN-НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1, удаваним правочином з метою приховання договору купівлі-продажу від 12 серпня 2013 року; визнати, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 12 серпня 2013 року було укладено договір купівлі-продажу вказаного автомобіля; визнати недійсним правочин від 14 серпня 2013 року, укладений між ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про надання послуг по виписці довідки-рахунок на ім'я ОСОБА_8; скасувати державну реєстрацію вказаного автомобіля на ім'я ОСОБА_8 та визнати автомобіль спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_4 по Ѕ частини за кожним.
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 березня 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано довіреність, нотаріально посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельник К.В. за реєстровим № 1240 від 12 серпня 2013 року на ім'я ОСОБА_5, видану ОСОБА_6, який діяв від імені власника ОСОБА_9, на право управління і розпорядження, обмін, здачу в оренду, продаж належного власнику на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3, виданого відділом РЕР ДАІ № 3 ГУМВС України в Дніпропетровській області від 15 червня 2012 року, автомобілем PorschePanamera, 2012 року випуску, колір білий, тип - легковий хетчбек-В, номер шасі VIN-НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1, удаваним правочином з метою приховання договору купівлі-продажу від 12 серпня 2013 року. Визнано, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 12 серпня 2013 року було укладено договір купівлі-продажу автомобіля Porsche Panamera, 2012 року випуску, колір білий, тип - легковий хетчбек-В, номер шасі VIN-НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1. Визнано недійсним правочин від 14 серпня 2013 року, укладений між укладений між ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про надання послуг по виписці довідки-рахунок на ім'я ОСОБА_8 Скасовано державну реєстрацію автомобіля Porsche Panamera, 2012 року випуску, колір білий, тип - легковий хетчбек-В, номер шасі VIN-НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1, на ім'я ОСОБА_8 Визнано автомобіль марки Porsche Panamera, 2012 року випуску, колір білий, тип - легковий хетчбек-В, номер шасі VIN-НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1, спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_4
Додатковим рішенням цього ж суду від 20 травня 2016 року вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2016 року рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 березня 2016 року та додаткове рішення цього ж суду від 20 травня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 6 розд. ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-МІІІ «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність оскаржуваного судового рішення в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом установлено, що 2 серпня 2013 року ОСОБА_9 видав на ім'я ОСОБА_6 та ОСОБА_11 окремо на кожного нотаріально посвідчені довіреності на управління, розпорядження, обмін, здачу в оренду, продаж за ціною і на умовах за їх розсудом належного йому на праві власності автомобілем Porsche Panamera, 2012 року випуску, колір білий, тип - легковий хетчбек-В, номер шасі VIN-НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1. Довіреність видана строком на один рік з правом передоручення.
12 серпня 2013 року ОСОБА_6, діючи від імені ОСОБА_9, видав на ім'я ОСОБА_5 нотаріально посвідчену довіреність на управління, розпорядження, обмін, здачі в оренду, продаж за ціною і на умовах за його розсудом належного ОСОБА_9 автомобіля Porsche Panamera, 2012 року випуску, колір білий, тип - легковий хетчбек-В, номер шасі VIN-НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1.
14 серпня 2013 року ОСОБА_5 уклав з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 договір про надання послуг по виписці довідки-рахунок на вказаний автомобіль на ім'я ОСОБА_8
23 травня 2015 року ОСОБА_8 зареєструвала своє право власності на автомобіль Porsche Panamera, 2012 року випуску, колір білий, тип - легковий хетчбек-В, номер шасі VIN-НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1.
26 листопада 2015 року ОСОБА_8 за договором купівлі-продажу відчужила вказаний автомобіль ОСОБА_12
Так, між власником автомобіля ОСОБА_9, від імені якого діяв ОСОБА_6, та ОСОБА_5 виникли правовідносини представництва, які врегульовані гл. 17 ЦК України щодо представництва у правовідношеннях.
Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ч. ч. 1, 3 ст. 237 ЦК України).
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Виходячи із наведених правових норм матеріального права видача довіреності на управління та розпорядження автомобілем без належного укладання договору купівлі-продажу цього транспортного засобу не вважається укладеним відповідно до закону договором та не є підставою для набуття права власності на транспортний засіб особою, яка цю довіреність отримала. Виданою у порядку передоручення від ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_5 довіреністю визначено статус останнього лише як представника власника автомобіля ОСОБА_9 та як замісника первинного представника, про що безпосередньо зазначено в тексті довіреності ОСОБА_5 виконав покладені на нього власником ОСОБА_9 повноваження безпосередньо на другий день після їх надання, здійснивши відчуження автомобіля ОСОБА_8
Звертаючись до суду із указаним позовом, ОСОБА_4 надала до суду копію письмової розписки, складеної від імені ОСОБА_6 про отримання від її чоловіка ОСОБА_5 грошової суми за автомобіль (а.с. 13), указувала, що між сторонами було фактично укладено договір купівлі-продажу. Її чоловік відчужив спірний автомобіль, який належав їм на праві спільної власності, без її згоди як співвласника, чим порушив її права.
Відповідно до ч. 4 ст. 369 ЦК України правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Так, відмовляючи в позові, апеляційний суд, обґрунтовано виходив із того, що видача довіреності на ім'я ОСОБА_5 щодо управління та розпорядження автомобілем не свідчить про укладання договору купівлі-продажу цього транспортного засобу. На надані ОСОБА_5 повноваження щодо управління і розпорядження автомобілем вимоги ст. 65 СК України про отримання згоди другого з подружжя на розпорядження майном не поширюються, оскільки спірний автомобіль на час відчуження ОСОБА_8 належав ОСОБА_9 та не був об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Такі висновки апеляційного суду ґрунтуються на законі та відповідають фактичним обставинам справи.
Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваного рішення апеляційного суду, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, тому колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: М.Є. Червинська
Л.М. Мазур
Т.О. Писана