11 квітня 2017 р.Справа № 818/1732/16
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бондара В.О.
Суддів: Кононенко З.О. , Калитки О. М.
за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.02.2017р. по справі № 818/1732/16
за позовом Приватного акціонерного товариства "Сумський завод "Енергомаш"
до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Приватне акціонерне товариство "Сумський завод "Енергомаш" (надалі - позивач, ПрАТ "Енергомаш") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (надалі - відповідач, ГУ ДФС у Сумській області) в якій просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Сумській області №0001361402 від 23.09.2016, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 267670,00 грн., з яких: 244686 грн. - основний платіж, 22981 грн. - штрафна санкція; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Сумській області №0002071402 від 14.12.2016, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 232013,00 грн., з яких: 210126 грн. - основний платіж, 21901 грн. - штрафна санкція.
В судовому засіданні 21.02.2017р. представники позивача в усному порядку уточнили позовні вимоги та просили суд розглянути позовні вимоги лише в частині визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Сумській області №0002071402 від 14.12.2016, Уточнення обгрунтоване тим, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Сумській області №0001361402 від 23.09.2016 на даний час вважається відкликаним.
Судом було враховано уточнення позивачем позовних вимог, тому було розглянуто питання лише щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Сумській області №0002071402 від 14.12.2016, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 232013,00 грн., з яких: 210126 грн. - основний платіж, 21901 грн. - штрафна санкція.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21.02.2017 року адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Сумський завод "Енергомаш" до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено в повному обсязі
Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області №0002071402 від 14.12.2016 , яким донараховано Приватному акціонерному товариству "Сумський завод "Енергомаш" 210129 грн. податку на прибуток приватних підприємств та застосовано штрафні санкції в сумі 21901 грн.
Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.
Апеляційна скарга розглядається відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що в період з 02.08.2016 року по 06.09.2016 року Головним управління ДФС в Сумській області було проведено документальну планову перевірку дотримання ПАТ "Сумський завод "Енергомаш" вимог податкового, валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01.01.14 по 30.06.2016р.
За наслідками перевірки відповідачем було складено Акт перевірки №159/1402/00223208/55 від 13.09.2016 (а.с.10-31, І том).
Як свідчить з Акту перевірки, ГУ ДФС у Сумській області було встановлено порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп.138.1.1 п. 138.1 ст. 138. пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України у зв'язку із не підтвердженням витрат належним чином оформленими первинними документами.
ПрАТ "Сумський завод "Енергомаш" оскаржило Акт перевірки від 13.09.2016 до Державної фіскальної служби України (а.с.32-36).
У письмовій відповіді за №9958/1402 від 21.09.2016 на заперечення до Акту перевірки, Головне управління ДФС у Сумській області зазначило, що відповідач вважає правомірними та обгрунтованими висновки Акту документальної виїзної перевірки ПрАТ "Сумський завод "Енергомаш" №159/1402/00223208/55 від 13.09.2016.
На підставі Акту ГУ ДФС у Сумській області було винесено податкове повідомлення - рішення № 0001361402 від 23.09.2016 року (а.с.9), яким було збільшено суму грошового зобов'язання ПАТ "Сумський завод "Енергомаш" з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 244 689,00грн. та штрафними санкціями на суму 22981,00грн. (копія повідомлення - рішення додається).
03.10.2016 року ПрАТ "Сумський завод "Енергомаш" оскаржило податкове повідомлення-рішення № 0001361402 від 23.09.2016 року та подало до Державної фіскальної служби України скаргу (а.с.43-45).
Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду первинної скарги № 25588/6/99-99-11-01-01-25 від 28.11.2016р. (а.с.50-53), скаргу ПрАТ "Сумський завод "Енергомаш" було задоволено частково. Було частково скасовано податкове повідомлення- рішення ГУ ДФС у Сумській області № 0001361402 від 23.09.2016 року в частині взаємовідносин з ФОП ОСОБА_1, КП фірма "Скіф-Транс" і у відповідній частині штрафні санкції.
Так, податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області №0001361402 від 23.02.2016, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 267670,00грн. відкликано в силу пп. 2 п. 1 розділу V Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204.
Згідно з пунктом 3 розділу V Порядку, у випадку, визначеному підпунктом 2 пункту 1 цього розділу, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня отримання платником податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання.
14.12.2016 Головним управлінням ДФС у Сумській області складено податкове повідомлення-рішення №0002071402 (а.с.8, І том), яким донараховано ПАТ "Сумський завод "Енергомаш" податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 210129 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 21901 грн. (а.с.8). Дане податкове повідомлення- рішення містить зменшену суму грошового зобов'язання за Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду первинної скарги № 25588/6/99-99-11-01-01-25 від 28.11.2016р.
Не погоджуючись позивач звернувся до суду з позовом.
Задовольняючи позовні вимоги судом першої інстанції зроблено висновок , що докази наявні у матеріалах справи повністю спростовують факт наявності порушень з боку ПАТ "Сумський завод "Енергомаш" норм діючого податкового законодавства, відповідно, податкове повідомлення - рішення № 0002071402 від 14.12.2016 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПАТ "Сумський завод "Енергомаш" за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 210 129,00грн., а також за штрафними санкціями в сумі 21 901,00грн., є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.
Як свідчить з наданого до матеріалів справи розрахунку (а.с.242, І том) сума донарахованого податку на прибуток загальна сума якого становить 210129 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 21901 грн., складається з двох сум (було виявлено два порушення):1) 87606 грн. - сума на яку було збільшено податкове зобов"язання позивача по податку на прибуток (+ застосовані штрафні санкції в сумі 21901 грн. - 25%). На переконання податкового органу, позивачем було безпідставно завищено витрати, що враховуються при визначенні об"єкта оподаткування за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. на загальну суму 486703 грн., у зв"язку з чим підприємством було неправомірно занижено податкові зобов"язання по податку на прибуток на суму 87606 грн. ;2) 122523 грн. - сума на яку було збільшено податкове зобов"язання позивача по податку на прибуток. На переконання податкового органу, позивачем було безпідставно завищено собівартість реалізованої продукції (товарів, послуг) на загальну суму 680686 грн. (2015 рік), у зв"язку з чим підприємством було неправомірно занижено податкові зобов"язання по податку на прибуток на суму 122523 грн. Штрафна сагкція за дане порушення відповідачем не нараховувалась.
Як свідчить з матеріалів справи та з пояснень представників відповідача (в судовому засіданні 08.02.2017р. пояснення надавала ревізор ХачкоВС.М.) при перевірці ПАТ "Сумський завод "Енергомаш" було встановлено безпідставне завищення собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (роюіт, послуг) за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. на загальну суму 486703 грн.
В Акті перевірки йдеться про те, що ПАТ "Сумський завод "Енергомаш": "в бухгалтерському обліку відображено наступну проводку: Дт рах. 90 "Собівартість реалізації" Кт рах 23 " Виробництво" суму 13648725 грн. Та Дт рах. 791 "Фінансовий результат операційної діяльності" Кт рах. 90 "Собівартість реалізації" суму 13648725 грн.
За даними перевірки необхідно відобразити за Дт рах 90 "Собівартість реалізації" Кт рах 23 "Виробництво", Дт рах. 791 "Фінансовий результат операційної діяльності" Кт рах. 90 "Собівартість реалізації" суму 13162022 грн. (різниця складає в сумі 486703грн.).
До собівартості віднесено суму 486703 грн., яка не підтверджена жодним первинним документом. При цьому, відповідач посилається на те, що підпунктом 2.16. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.
Колегія суддів зазначає, що пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України у редакції 2014 року передбачалось, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
На переконання відповідача, позивачем порушено п.п.139.1.9, п.139.1 ст.139 ПК України зі змінами та доповненнями, яка діяла у редакції до 01.01.2015 року де зазначено, що : "не включаються до складу витрат витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов"язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку...". " .
Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками податкового органу виходячи з наступного:
Висновки Відповідача щодо відсутності первинних документів, що в свою чергу стало причиною завищення витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та безпідставного завищення собівартості реалізованої продукції не знайшли свого підтвердження в ході розгляду даної справи.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем були надані бухгалтерські довідки за №3 від 28.12.2014 р. та №4 від 29.12.2014р. (а.с.78, 79, І том) та відповідні відомості перерахунку амортизації до них. (а.с.80-90, І том).
Також, копії підтверджуючих первинних документів були надані до ГУ ДФС України в Сумській області при поданні Заперечення за № 625-10 від 19.09.2016 року до Акту про результати планової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства "Сумський завод "Енергомаш" (а.с.35-36, І том).
Виходячи з відповіді на заперечення до Акту перевірки від 21.09.2016р за №9958/1402 ГУ ДФС у Сумській області дані документи до уваги прийняті не були .
Окремо копії документів, а саме бухгалтерські довідки за №3 від 28.12.2014 року та №4 від 29.12.2014року та відповідні відомості перерахунку амортизації до них були надані до ДФС України при поданні Скарги за № 675-10 від 03.10.2016р на податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС У Сумській області №0001361402 від 23.09.2016р..
У Рішенні про результати розгляду скарги вчинено запис, що в акті перевірки зроблено висновок, що позивачем до собівартості віднесено суму 486703 грн., яка не підтверджена жодним первинним документом, чим порушено вимоги пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України. Даний запис свідчить про те, що бухгалтерські довідки за №3 від 28.12.2014 та №4 від 29.12.2014, а також відповідні відомості перерахунку амортизації, не були проаналізовані, хоча були перераховані в додатку до Скарги.
В свою чергу, слід зазначити, що відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс). Підставою для нарахування амортизації є "Відомість наявності основних засобів та нематеріальних активів", яка використовується на підприємстві як форма ОЗСГ-5 "РОЗРАХУНОК нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів".
Відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року п. 2.7. Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.
Відповідно до даного Положення, товариство має право використовувати первинні документи самостійних бланків, які містять обов'язкові реквізити: назва підприємства, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.
Відповідно до Положення про бухгалтерський облік ПАТ "Сумський завод "Енергомаш", у товаристві застосовується прямолінійний метод нарахування амортизації.
В свою чергу, внаслідок збою у програмному забезпеченні, розрахунок амортизації здійснювався не на початкову вартість основних засобів, а помилково здійснювався на залишкову вартість основних засобів. В зв'язку з цим відбулося зменшення нарахування амортизації.
Відповідно до бухгалтерських довідок за №3 від 28.12.2014 року та №4 від 29.19.2014 року підприємством після виявлення даної помилки у програмному забезпеченні було самостійно здійснено коригування наступним чином: Д рах.23 К рах.131-486703грн., Д рах. 131 К рах.423-486703грн. (Збільшення додаткового капіталу).
Первинними ж документами для нарахування амортизації є "Відомість наявності основних засобів та нематеріальних активів".
Внаслідок збою комп'ютерної програми, а саме змінення формули розрахунку амортизації, розрахунок здійснювався не на початкову вартість основних засобів а на залишкову, відбулося зменшення нарахування амортизації, яке було виявлено при складанні річної звітності за 2014рік, донараховано і включено в витрати 2014 року.
Як стверджує позивач, на підтвердження правильності нарахування амортизації та відображення її у звітності підприємством були надані інспекторам податкової інспекції бухгалтерські довідки і розрахунки перерахування амортизаційних нарахувань. Однак вони не були взяті до уваги.
Ці ж самі докази позивачем було надано і до матеріалів справи.
Колегія суддів зазначає, що висновки перевірки про встановлення завищення витрат за 2014 рік в сумі 486 703,00грн. є безпідставними, оскільки відповідачем не доведено факт наявності порушення з боку позивача. Висновки податкового органу спростовуються наданими до справи доказами.
Як вбачається з матеріалів справи, представники відповідача у суді першої інстанції не змогли пояснити суду про відсутність яких саме первинних документів йшлося у висновках податкового органу при визначенні порушень щодо завищення витрат по амортизації основних засобів. Будь-яких обгрунтовних доводів щодо наявності порушень з боку позивача при здійсненні коригування та перерахування амортизаційних нарахувань відповідачем а ні при проведенні перевірки, а ні під час розгляду справи не наведено.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Сумській області від 14.12.2016р. № 0002071402 в частині донарахування податкових зобов"язань по податку на прибуток на суму 87606 грн. та в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 21 901 грн. суд визнає неправомірним та необгрунтованим і таким, що підлягає скасуванню.
Щодо висновків податкового органу про безпідставність завищено собівартість реалізованої продукції (товарів, послуг) на загальну суму 680686 грн. (2015 рік), у зв"язку з чим підприємством було неправомірно занижено податкові зобов"язання по податку на прибуток на суму 122523 грн., колегія суддів зазначає.
Як вбачається з матеріалів справи з висновку відповідача, які викладено в Акті перевірки, безпідставне завищення собівартості придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг), а саме - завищено витрати на виготовлення насосу ВВН2-300 без електродвигуна на суму 680 686грн.
За висновками податкового органу на перевірку не надано підтвердження щодо зазначених вище витрат, а саме - не надано планової калькуляції, вимоги-доручення на списання матеріалів нарядів на нарахування заробітної плати на виготовлення замовлення, технічного завдання на виготовлення замовлення, затвердженого керівником.
Колегія суддів не може погодитись з даними висновками відповідача, оскільки до матеріалів справи надано всі первинні документи на виготовлення насосу ВВН2-300 (без електродвигуна). У позивача логічно були відсутні підстави не надавати всі наявні документи на перевірку, які в подальшому були надані до матеріалів справи. У суду, відповідно, відсутні підстави вважати, що будь-який з наданих до справи документів був відсутній під час проведення перевірки. Так, позивачем на підтвердження своєї позиції було надано: Договір між ТОВ "Фрунзе-Сервіс" та ПАТ "Сумський завод "Енергомаш";Договір між ПАТ "Сумський завод "Енергомаш" та ТОВ "Енергомашкомплект"; Технічне завдання на проведення технічних робіт від Замовника; маршрутний технологічний процес на проведення робіт згідно техзавдання Замовника; Планова калькуляція заказа №1395/1; Розрахунок до планової калькуляції на насос ВВН2-30; вибуткова накладна № ЦБ 1838 від 02.12.2015р.від ТОВ "Фрунзе-Сервіс"; ТТН за №№ ЦБ 1838 від 02.12.2015р.;-банківська виписка за 25.11.2015р з відміткою про оплату за насос; прибуткова накладна № 23 ПАТ "Сумський завод "Енергбмаш"; наряд на відрядні роботи; вимоги - накладні на витратні матеріали за №№5,9,19,31,98,101; видаткова накладна № 312 від 02.12.2015р. "Сумський завод "Енергомаш".
Також, в акті перевірки в свою чергу зазначено, що ПАТ "Сумський завод "Енергомаш") до перевірки не надано підтвердження щодо формування витрат, а саме: не надано планової калькуляції, вимоги-доручення на списання матеріалів, нарядів на нарахуванні заробітної плати на виготовлення замовлення, затвердженого керівником.
Однак, до справи були надані планова калькуляція та розрахунок до планової калькуляції на насос без ел/двигуна, наряди на нарахування заробітної плати на виготовлення замовлення на суму 1175,51грн., вимоги на списання матеріалів зі складу на дане замовлення в кількості 6 штук на загальну суму 670215,15грн. (а.с.55-77, І том).
Також, копії зазначених вище первинних документів були надані до ГУ ДФС України в Сумській області при поданні Заперечення за № 625-10 від 19.09.2016 року до Акту про результати планової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариств; "Сумський завод "Енергомаш". Виходячи з відповіді на заперечення до Акту перевірки від 21.09.2016р за №9958/1402 ГУ ДФС у Сумській області дані, документи знову ж таки не були взяті до уваги та проаналізовані.
Як бачається з матеріалів справи, на початку листопада 2015 року ПАТ "Сумський завод "Енергомаш" отримав замовлення від ТОВ "Енергомашкомплект" на поставку насоса без двигуна ВВН 2-30 згідно технічного завдання Замовника (а.с.66, І том) шляхом підписання договору № 170-16/15 від 11.11.2015р. Для забезпечення умов виконання даного замовлення було укладено угоду купівлі-продажу насосного обладнання, відповідно до якої ПАТ "Сумський завод "Енергомаш" було придбано у ТОВ "Фрунзе-Сервіс" згідно вибуткової накладної № ЦБ 1838 від 02.12.2015 року насос ВВН2-300. Доставку товару було проведено перевізником ОСОБА_2 згідно ТТН №ЦБ 1838 від 02.12.2015 року автомобілем VOLVO FN 12-16 НОМЕР_1.
Обладнання було оприбутковано на склад згідно прибуткової накладної № 23 від 02.12.2015р. Цього ж дня, враховуючи терміновість замовлення, обладнання було виписано зі складу у виробництво згідно вимоги № 98 для проведення робіт згідно технічного завдання Покупця ТОВ "Енергомашкомплект". На самі роботи було видано маршрутний технологічний процес з переліком необхідних матеріалів. Згідно того ж технологічного процесу була проведена калькуляція робіт. Всі необхідні матеріали були виписані зі складу за вимогами-накладними. Результат роботи був оформлений актом прийомки якості робіт в присутності Замовника (Покупця). На підставі приймально-здавального акту технічної прийомки готової продукції з виробництва за № 235 від 02.12.2015 даний насос був переданий на склад готової продукції.
Таким чином, процес проходження даної господарської операції був належним чином оформлений відповідно до вимог діючого законодавства, та відповідно на підставі належним чином оформлених первинних документів відображений у бухгалтерському обліку.
Як вбачається з матеріалів справи на вимогу суду першої інстанції позивачем було надано розрахунок всіх витрат на виготовлення Насосу ВВН2-300 на Замовлення (а.с.7, ІІ том). Загальна сума витрат становить 680685,80 грн., які підтверджуються первинними документами наданими позивачем на підтвердження своєї позиції по справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновки перевірки щодо порушення ПАТ "Сумський завод "Енергомаш" п.п. 132.1.1 п. 134 ст. 134, п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.гі. 139.1.9 п. 139 ст. 139, Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 87 606грн.. за 2015 рік також є безпідставними, та такими, що протирічать нормам діючого законодавства України .
Таким чином, колегія суддів зазначає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки докази наявні у матеріалах справи повністю спростовують факт наявності порушень з боку ПАТ "Сумський завод "Енергомаш" норм діючого податкового законодавства, відповідно, податкове повідомлення - рішення № 0002071402 від 14.12.2016 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПАТ "Сумський завод "Енергомаш" за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 210 129,00грн., а також за штрафними санкціями в сумі 21 901,00грн., є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.
Згідно частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими з вище зазначених підстав і висновків суду першої інстанції не спростовують.
Таким чином, колегія суддів, вважає, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.02.2017р. по справі № 818/1732/16 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О.
Судді(підпис) (підпис) Кононенко З.О. Калитка О.М.
Повний текст ухвали виготовлений 14.04.2017 р.