Справа: № 826/28084/15 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.
Суддя-доповідач: Собків Я.М.
Іменем України
27 березня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді: Собківа Я.М.,
суддів: Вівдиченко Т.Р., Костюк Л.О.
за участю секретаря: Морозенко С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 10 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування наказу в частині, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича про визнання протиправним та скасування наказу в частині, зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 10 січня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.
Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог даного позову.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 26 лютого 2015 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (далі - Банк) та ОСОБА_3 (Вкладник) був укладений договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США № 006-07518-260215 (далі - Договір № 006-07518-260215), за умовами якого сума вкладу склала 3 800 доларів США 00 центів.
Вклад залучається на строк із моменту зарахування Вкладу на рахунок, вказаний в п. 1.6 цього Договору, та по 27 травня 2015 року включно. Процентна ставка на суму Вкладу становить 5,5 процентів річних. Банк відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_2.
На підставі постанови Правління Національного банку України «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» від 02 березня 2015 року № 150, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02 березня 2015 року було прийнято рішення «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» № 51, згідно з яким з 03 березня 2015 року розпочато процедуру виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича. Тимчасову адміністрацію в АТ «Дельта Банк» запроваджено строком на три місяці з 03.03.2015 по 02.06.2015 включно.
Строк запровадження тимчасової адміністрації додаткового було продовжено з 03.03.2015 по 02.09.2015 включно та з 02.09.2015 по 02.10.2015 включно.
Згідно витягу з Протоколу засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк», призначеної наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» № 408 від 29.05.2015 від 15 вересня 2015 року, комісія дійшла до висновку, що Договори банківських вкладів, укладені між Банком та фізичними особами після 16.01.2015 включно, за якими здійснювалося зарахування коштів на вкладні рахунки від фізичних осіб, які є одночасно кредиторами Банку, є нікчемними з підстав, визначених пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. «Про обмеження здійснення на час ліквідації АТ «Дельта Банк» операцій щодо виплат коштів вкладникам-фізичним особам за відповідними рахунками» № 15 від 05.10.2015 вирішено обмежити на час ліквідації АТ «Дельта Банк» операції щодо виплати коштів вкладникам за рахунками, перелік яких визначений у Додатку № 1 до цього Наказу, на підставі Протоколу засідання Комісії з перевірки вкладів фізичних осіб від 22 вересня 2015 року.
Згідно Додатку № 1 до Наказу № 15 від 05.10.2015 до Переліку рахунків (вкладів) фізичних осіб, операції щодо виплат коштів за якими обмежити на час ліквідації включено також і рахунок позивача № НОМЕР_2.
Листом № 05-3129503 від 17.11.2015 Банк повідомив позивача про визнання нікчемним Договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США № 006-07518-260215 від 26.02.2015 з підстав п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», внаслідок чого інформацію щодо даного договору не було включено до переліку вкладників АТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Вказане стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом гарантування за вкладами встановлені Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI).
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.
Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 26 Закону № 4452-VI, вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.
Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.
Фонд має право не включати до розрахунку гарантованої суми відшкодування коштів за договорами банківського рахунка до отримання в повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).
Виплата гарантованої суми відшкодування за договорами банківського рахунка здійснюється тільки після отримання Фондом у повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).
Положенням частин шостої, сьомої статті 26 Закону № 4452-VI встановлено, що у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на день початку процедури ліквідації банку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті здійснюється в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на день початку ліквідації банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Фонд завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами у день подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи.
Стосовно порядку визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, то відповідно до частини першої статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
За приписами частини третьої статті 27 Закону № 4452-VI, виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду. Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті «Урядовий кур'єр» або «Голос України».
Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку (ч.1 ст. 28 Закону № 4452-VI).
Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI, Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.
Частинами третьою-п'ятою цієї статті передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду), якій Фонд делегує всі або частину своїх повноважень тимчасового адміністратора. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
Усі або частина повноважень Фонду, визначені цим Законом, можуть бути делеговані одній або кільком уповноваженим особам Фонду. У разі делегування повноважень кільком уповноваженим особам Фонд зазначає обсяг повноважень кожної з них. Здійснення повноважень органів управління банку може бути делеговано тільки одній уповноваженій особі.
Тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує один місяць. У разі виведення неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, передбачений пунктами 3 - 5 частини другої статті 39 цього Закону, тимчасова адміністрація може бути продовжена на строк до одного місяця. У разі виведення неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, передбачений пунктами 1 і 2 частини другої статті 39 цього Закону, строк тимчасової адміністрації може бути продовжений на п'ять днів з припиненням не пізніше дня отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Тимчасова адміністрація припиняється після виконання плану врегулювання або в інших випадках за рішенням виконавчої дирекції Фонду.
Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
Щодо наслідків запровадження тимчасової адміністрації, то відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
За частиною третьою цієї ж статті, правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.
Відповідно до частини п'ятої статті 36 Закону № 4452-VI, під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; <…>.
Відповідно до частини восьмої статті 38 Закону № 4452-VI, Фонд припиняє протягом тимчасової адміністрації у банку здійснення операцій за правочином (у тому числі договором), вчиненим (укладеним) банком з окремим кредитором чи іншою особою, якщо такий правочин (у тому числі договір) спричиняє або може спричинити надання переваги одному кредитору перед іншим в частині задоволення вимог, зокрема за наявності однієї з таких умов: 1) правочин (у тому числі договір), спрямований на забезпечення виконання зобов'язань банку чи третьої особи перед окремим кредитором, вчинений (укладений) до дня запровадження тимчасової адміністрації у банку; 2) правочин (у тому числі договір) спричиняє чи може спричинити зміну черговості задоволення вимог кредиторів за зобов'язаннями, що виникли до дня запровадження тимчасової адміністрації у банку; 3) правочин (у тому числі договір) спричиняє чи може спричинити задоволення вимог, строк яких на дату виконання правочину (в тому числі договору) не настав, одних кредиторів за наявності невиконаних в установлені строки зобов'язань перед іншими кредиторами; 4) правочин (у тому числі договір) призвів до того, що окремому кредитору надано чи може бути надано перевагу в задоволенні вимог, що існували до запровадження тимчасової адміністрації, порівняно з умовами розрахунку з кредитором у черговості, визначеній цим Законом.
Припинення здійснення операцій застосовується до правочину (у тому числі договору), визначеного у цій частині, якщо він укладений протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації у банку.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року № 14, уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.
Таким чином, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
Водночас, за змістом пункту 1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (далі - Інструкція) банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки.
Відповідно до пунктів 1.5, 1.6 Інструкції, умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам цієї Інструкції.
Судячи зі змісту наведених вище положень Інструкції при відкритті депозитного рахунку за договором банківського вкладу кошти на такий вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи (вкладника) зараховуються саме від цієї особи (у будь-який спосіб: готівкою через касу банку або ж шляхом безготівкового перерахунку, але з власного банківського рахунку такої особи). Заборону на зарахування на вкладний (депозитний) рахунок коштів від третіх осіб передбачено також і пунктом 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Дельта Банк», затверджених Радою Директорів ПАТ «Дельта Банк» 20 березня 2013 року.
Як зазначалося вище, між ПАТ «Дельта Банк» та позивачем було укладено договір банківського вкладу (депозиту), у звязку з чим умови такого договору, як зазначено в пункті 1.5 згаданої вище Інструкції, не повинні суперечити як її вимогам, так і вимогам внутрішніх положень банку.
За умовами Договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» від 26 лютого 2015 року № 006-07518-260215 позивачу було відкрито у ПАТ «Дельта Банк» депозитний рахунок у доларах США № НОМЕР_2, кошти на який в сумі 3 800,00 доларів США надійшли від іншої фізичної особи.
Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що операція по перерахуванню грошових коштів згідно Договору банківського вкладу (депозиту) від 26 лютого 2015 року з поточного рахунку однієї фізичної особи на вкладний (депозитний) рахунок позивача відбулася саме в період дії постанови Національного банку України № 692/БТ від 30.10.2014 року «Про віднесення Публічного акціонерного банку «Дельта Банк» до категорії проблемних», у відповідності до якої було прийнято рішення про віднесення Публічного акціонерного банку «Дельта Банк» до категорії проблемних на строк 180 днів та запроваджено обмеження в його діяльності, у тому числі й проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, укладених до набрання чинності постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.
Крім того, фактичні обставини даної справи свідчать про те, що незважаючи на вказану заборону, Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено договір з позивачем, за результатом якого збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, що є порушенням постанови Правління Національного банку України від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ, яка є обов'язковою до виконання, та вимог діючого законодавства у сфері банківської діяльності.
Таким чином, віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних, згідно з постановою Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року №150, підтверджує законність прийнятих обмежень відносно банку постановою від 30 жовтня 2014 року № 692/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного банку «Дельта Банк» до категорії проблемних».
При цьому, зарахування на вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи коштів від третьої особи прямо суперечить законодавству, зокрема положенням пункту 10.1 Інструкції, а також пункту 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у АТ «Дельта Банк», затверджених Радою Директорів 20 березня 2013 року.
Те ж саме стосується й наслідків, які відповідач застосував до правочину (Договору банківського вкладу від 26 лютого 2015 року) відповідно до наказу Уповноваженої особи Фонду від 16 вересня 2015 року № 813. В даному випадку йдеться про те, що за цим наказом кошти, які інша фізична особа перерахувала на депозитний рахунок позивача згідно з платіжним дорученням від 26 лютого 2015 року (ІПН отримувача НОМЕР_1), мало б бути повернено назад ініціатору цього переказу.
Разом з тим, задовольняючи вимоги даного позову суд першої інстанції, серед іншого, зауважив й на тому, що відповідач не встановив обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину.
Втім, як свідчать матеріали даної справи, Договір банківського вкладу від 26 лютого 2015 року відповідач визнав нікчемним не у зв'язку з тим, що він порушує публічний порядок, а з підстав, встановлених Законом № 4452-VI (пункт 7 частини третьої статті 38 цього Закону). Як стверджує відповідач, цьому рішенню передувала перевірка на предмет виявлення нікчемних правочинів (договорів), призначена за наказом Уповноваженої особи Фонду № 408 від 29 травня 2015 року та на виконання рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 174/15 від 27.07.2015 і за наслідками якої складено протокол, в якому зазначено про виявлені факти порушень вимог законодавства. Відтак для вирішення питання про правомірність рішення щодо визнання Договору банківського вкладу від 26 лютого 2015 року нікчемним на підставі пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, необхідно встановити наявність/відсутність у спірних правовідносинах фактичних підстав, за наявності яких Закон № 4452-VI встановлює нікчемність правочину (договору).
Отже з урахуванням того, що спірний правочин був укладений Банком під час дії заборони проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом з підстав віднесення банку до проблемних постановою Національного банку України, яка була обов'язкова до виконання, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач при винесенні спірного Наказу від 16.09.2015 № 813 в частині визнання нікчемним Договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США № 006-07518-260215 від 26.02.2015, укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ «Дельта Банк» та не поданні до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткової інформації про ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1), як вкладника ПАТ «Дельта Банк», якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі Договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США № 006-07518-260215 від 26.02.2015, діяв в межах визначених законом повноважень.
За таких обставин, підстав для задоволення вимог даного позову колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З підстав вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови Окружного адміністративного суду м.Києва від 10 січня 2017 року та ухвалення нового рішення, яким в задоволенні вимог даного слід відмовити повністю.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 10 січня 2017 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування наказу в частині, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Собків Я.М.
Суддя Вівдиченко Т.Р.
Суддя Костюк Л.О.
Повний текст постанови виготовлено - 03.04.2017
Головуючий суддя Собків Я.М.
Судді: Вівдиченко Т.Р.
Костюк Л.О.