11 квітня 2017 року № 876/2807/17
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гінди О.М.
суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.
за участі секретаря судових засідань: Чопко Ю.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 представника ОСОБА_3 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - інспектор ВДАІ м. Тернополя Тернопільської області Долик Іван Богданович про визнання неправомірними дій та протоколу про адміністративне правопорушення, -
встановив:
04.01.2016 ОСОБА_3 звернувся в суд із адміністративним позовом до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - інспектор ВДАІ м. Тернополя Тернопільської області Долик І.Б. у якому просить визнати неправомірними дії інспектора Долика І.Б. по складанню протоколу про адміністративне правопорушення від 20.10.2015 серії АП1 № 050750 неправомірними, а оскаржений протокол таким, що складений з порушенням норм чинного законодавства, без належних доказів та недійсним.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що інспектором ВДАІ м. Тернополя Тернопільської області Доликом І.Б. оскаржуваний протокол складено на підставі постанови про закриття кримінального провадження від 29.09.2015 та без врахування відомостей, що підтверджують або спростовують обставини ДТП (протокол огляду, належним чином оформленої Схеми місця ДТП, трасологічної експертизи, автотехнічної експертизи обставин і механізмів ДТП).
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23.12.2016 у задоволенні позову відмовлено.
Із цією постановою не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така винесена з порушенням норм процесуального права, оскільки не повно з'ясовані усі фактичні обставини справи та не досліджено і не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, а тому просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що оскаржений протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням процедури та процесуальних строків. Крім того, вказує на те, що предметом позову було не оскарження адміністративного протоколу від 20.10.2015 серії АП1 № 050750 як окремого документа та як самостійного предмета оскарження, а оскаржувалися дії інспектора ВДАІ м. Тернополя Тернопільської області Долика І.Б., в тому числі по складанню протоколу про адміністративне правопорушення, і вже як наслідок таких неправомірних дій і сам протокол.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце.
У відповідності до ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття сторін не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем оскаржуються дії посадової особи, які вчинені при складанні та оформленні матеріалів ДТП, дії по складанню протоколу про адміністративне правопорушення серії АП1 № 050750 від 20.10.2015, за результатами яких постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.11.2015, залишеною без змін постановою апеляційного суду Тернопільської області від 24.12.2015, позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, адміністративну справу відносно нього провадженням закрито у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що дії уповноваженої посадової особи щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення серії АП1 № 050750 від 20.10.2015 є лише одним із етапів розгляду та вирішення справи про адміністративне правопорушення, і протокол про адміністративне правопорушення за своїм характером не є правовим актом індивідуальної дії, оскільки він лише встановлює та фіксує певні фактичні обставини, пов'язані з вчиненням адміністративного правопорушення та не породжує ніяких прав та обов'язків для правопорушника.
Суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції погоджується, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів та ін.
Згідно ст. 255 КУпАП складати протокол про адміністративне правопорушення мають право уповноважені на те посадові особи, представники громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Вичерпний перелік осіб, які мають право на складання протоколу про адміністративне правопорушення, регламентується цією ж статтею.
Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а складається уповноваженою особою за наслідками вчинення адміністративного правопорушення у порядку та випадках, встановлених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, в розумінні ст. 251 КУпАП, є доказом по справі про адміністративне правопорушення. Питання щодо правильності складання протоколу про адміністративне правопорушення, встановлення наявності чи відсутності в діяннях особи складу адміністративного правопорушення, тощо, належить розглядати в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Тобто питання розгляду та надання оцінки всім доказам, в тому числі і самому протоколу про адміністративне правопорушення здійснюється під час розгляду питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Наявними у справі доказами підтверджується, що протокол про адміністративне правопорушення серії АП1 № 050750 від 20.10.2015 щодо притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП розглядається судом першої інстанції, за наслідками розгляду якого виноситься постанова суду.
Таким чином, оскаржений протокол про адміністративне правопорушення встановлює лише виявлення порушення, однак, не породжує будь-яких правових наслідків для позивача, не встановлює його прав і обов'язків позивача, а тому не може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення та дії інспектора по його складанню самостійним предметом оскарження бути не можуть, оскільки не підпадають під положення ст. 17 КАС України, якою визначено юрисдикцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, те, що протокол про адміністративне правопорушення є лише документом, в якому зафіксовані певні обставини, відтак сам по собі протокол не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору, протокол не створює юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення, безпосередньо не впливає на права та обов'язки суб'єкта та не є обов'язковим для виконання, отже не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, а є виключно способом фіксування певних обставин. При цьому, дії уповноваженої посадової особи щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення є лише одним із етапів розгляду та вирішення справи про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 41, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
ухвалив:
апеляційну скаргу ОСОБА_2 представника ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 грудня 2016 року у справі № 607/52/16-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу протягом двадцяти днів, після набрання нею законної сили, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: О.М. Гінда
Судді: В.Я. Качмар
В.В. Ніколін
Ухвала в повному обсязі складена та підписана 14.04.2017.