Суддя-доповідач - Білак С. В.
Головуючий у 1 інстанції - Кулінка Л.Д.
12 квітня 2017 року справа № 404/173/17 (2-а/404/190/17)
Приміщення суду за адресою: 49083, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 29
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Шальєвої В.А. Олефіренко Н.А. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Кропивницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області на постанову Кіровського районного суду м.Кіровограда від 23 лютого 2017 року у справі №404/173/17 (2-а/404/190/17) за позовом ОСОБА_2 до Кіровоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулась до Кіровського районного суду м. Кіровограда із адміністративним позовом до Кіровоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області (далі - відповідач), в якому просила:
- визнати дії відповідача при прийнятті рішення про відмову у перерахунку розміру пенсії за вислугу років неправомірними;
- зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії за вислугу років у відповідності до вимог статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ з урахуванням стажу роботи на день звільнення з органів прокуратури у розмірі 90% від місячної заробітної плати зазначеної у довідці, виданої Генеральною прокуратурою України від 30.08.2016 року № 18-1186зп без обмежень її максимальним розміром, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 01.01.2016 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 10.03.2010 року прийнята на облік в Управління та отримувала пенсію за вислугу років у відповідності до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991 року (в редакції від 12.07.2001 року) в розмірі 90% від суми відповідного заробітку. Реалізуючи своє право на перерахунок пенсії з 01.01.2016 року, 09.09.2016 року вона звернулася до Управління із заявою про здійснення перерахунку пенсії, до якої додала довідку Генеральної прокуратури України від 30.08.2016 року № 18-1186зп про розмір нового місячного заробітку, проте рішенням відповідача від 12.09.2016 року їй відмовлено в перерахунку пенсії за вислугою років, у зв'язку із змінами внесеними до законодавства. Вважає, що вказані відповідачем зміни не можуть стосуватися її пенсійної виплати, оскільки пенсію було призначено ще до прийняття останніх змін до спеціального закону та змін до пенсійного законодавства.
Постановою Кіровського районного суду м.Кіровограда від 23 лютого 2017 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення відповідача №168993 від 12.09.2016 року про відмову позивачу у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (редакції Закону України від 12.07.2001 року № 2663-111), на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 30.08.2016 року № 18-1186зп з розрахунку 90% із середнього заробітку.
Зобов'язано відповідача провести перерахунок пенсії позивачу за вислугу років у відповідності до вимог статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», у редакції від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ, з урахуванням стажу роботи на день звільнення з органів прокуратури у розмірі 90% від місячної заробітної плати зазначеної у довідці, виданої Генеральною прокуратурою України від 30.08.2016 року № 18-1186зп без обмежень її максимальним розміром, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії, починаючи з 01.01.2016 року
В решті позовних вимог відмовлено.
Присуджено позивачу судовий збір у розмірі 1102,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Кропивницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області (відповідач зі зміненою назвою) звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до невірного вирішення спору, просить постанову суду першої інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що посилання суду першої інстанції на норми ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII від 05.11.1991 року, які не діють з 16.07.2015 року є недопустимим.
У зв'язку з втратою чинності Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII 05.11.1991 року відповідач не має законних підстав для перерахунку пенсії за нормами, які не є чинними на момент виникнення певних правовідносин, стосовно позивача це вересень 2016 року.
Дії управління ґрунтуються на п.20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VІІ від 14.10.2014 рок, зазначений закон діяв у 2016 році на момент звернення позивача за перерахунком пенсії.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядав справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Кіровоградському (Кропивницькому) об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Кіровоградської області та отримує пенсію за вислугу років, призначену з 10.03.2010 року у відповідності до Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII від 05.11.1991 року.
09.09.2016 року позивач звернулася до відповідача з заявою про здійснення перерахунку пенсії за вислугою років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII від 05.11.1991 року в редакції Закону України від 12.07.2001 року № 2663-ІІІ "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру".
Рішенням відповідача від 12.09.2016 року № 168993 позивачу відмовлено у здійснені вищевказаного перерахунку. Відмова вмотивована тим, що відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213 з 01.06.2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вищевказаними законами, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються. Крім того, частиною 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-18 передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, проте на сьогодні в Україні така постанова відсутня, в зв'язку з чим законодавчі підстави для проведення перерахунків відсутні. Додатково повідомлено, що стаття 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII від 05.11.1991 року втратила чинність 16.07.2015 року.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач застосував нові положення Закону України «Про прокуратуру» №1697-18 до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності.
Підставою чергового перерахунку позивачу пенсії є постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», згідно із якою затверджено нові схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, відповідно до яких відбулося підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, яка набрала чинності із 01 грудня 2015 року та дає позивачу право на перерахунок пенсії із 01 грудня 2015 року.
За наведених обставин, суд першої інстанції прийшов до висновків, що рішення відповідача №168993 від 12.09.2016 року про відмову в перерахунку пенсії є протиправним, а відповідач повинен провести перерахунок пенсії позивачу на підставі заяви від 09.09.2016 року, документів пенсійної справи, а також довідки Генеральної прокуратури України від 30.08.2016 року № 18-1186зп та статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції Закону України від 12.07.2001 року № 2663-111) з розрахунку 90% від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження граничного розміру пенсії, з 01.01.2016 року.
Колегія суддів з наведеними висновками суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.
Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року № 76-VІІІ, який набув чинності з 01.01.2015 року, до частини 18 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" внесено зміни.
До внесення відповідних змін в ч.18 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" було зазначено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Після внесення змін, ч.18 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" викладена в наступній редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України", яка діє з 01.01.2015 року.
Аналогічних змін зазнала і частина 20 статті 86 нового Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII, яка набрала чинності 15.07.2015 року, де визначено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Натомість, Кабінетом Міністрів України відповідний порядок не приймався.
З огляду на те, що позивач звернувся із заявою про здійснення перерахунку пенсії 09.09.2016 року, а редакція Закону України "Про прокуратуру" на цей час не містила норми, яка б передбачала такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, то позовні вимоги, на думку колегії суддів, не ґрунтуються на законі.
З огляду на викладене та з урахуванням того, що на час розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії, умови та порядок перерахунку призначених працівникам прокуратури не визначено Кабінетом Міністрів України, відповідно відсутні законні підстави для здійснення перерахунку пенсії в порядку та на умовах, визначених, зокрема Законом України "Про прокуратуру".
Сама по собі зміна оплати праці прокурорсько-слідчих працівників не є підставою для перерахунку пенсії.
Зміни внесені Законом України № 76 від 28.12.2014 року до ч. 18 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789 та до частина 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697, неконституційними не визнавались і не скасовувались.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачу на умовах та в порядку, закріплених нормою, що втратила чинність, а тому висновок суду першої інстанції щодо протиправності рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсії у зв'язку зі збільшенням посадових окладів працівникам прокуратури, не ґрунтується на нормах діючого закону, чим порушено принцип законності, закріплений статтею 9 КАС України.
З наведених причин доводи позивача, з якими погодився суд першої інстанції, щодо спірних правовідносин про право позивача на перерахунок пенсії підлягають застосуванню норми права, які діяли на час призначення йому пенсії, є помилковими.
Відповідно до ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, які мають значення для вирішення справи, порушено норми матеріального права, а висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну Кропивницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області - задовольнити.
Постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 лютого 2017 р. у справі №404/173/17 (2-а/404/190/17) за позовом ОСОБА_2 до Кіровоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - скасувати.
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Кіровоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя С.В. Білак
Судді Н.А.Олефіренко
В.А.Шальєва