11 квітня 2017 рокусправа № 401/3731/16-а(2-а/401/17/17)
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Лукманової О.М.
суддів: Божко Л.А. Кругового О.О.
при секретарі: Сонник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в м. Черкаси лейтенанта поліції ОСОБА_3 на постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 лютого 2017 року по справі № 401/3731/16-а (2-а/401/17/17) за позовом ОСОБА_2 до Інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в м. Черкаси лейтенанта поліції ОСОБА_3 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
У листопаді 2016 року ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в м. Черкаси лейтенанта поліції ОСОБА_3. (далі по тексту - відповідач), в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову від 19.11.2016 року серії АР № 091885 про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
Постановою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24.02.2017 року позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтував тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянтом вказувалось, що при розгляді справи ним досліджено докази скоєння ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Апелянт вказував на те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена з дотриманням відповідної процедури, було взято до уваги пояснення відносно скоєного адміністративного правопорушення. Порушення виявлене особисто поліцейським та під час перевірки реєстраційних документів здійснено розгляд справи на місці. Апелянт вказував, що постанова про адміністративне правопорушення складена без порушень.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Справа розглянута згідно ч. 1 ст. 41 КАС України, за відсутності осіб, які беруть участь у її розгляді.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, показання свідків, показання технічних засобів та приладів, відеозаписи з технічних приладів, що мають функції фото та кінозйомки, відеозаписи. Суд першої інстанції вказував, що відповідач не скористався правом щодо подання заперечень на адміністративний позов, не надав будь-яких доказів на підтвердження правомірності свого рішення щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.
Матеріалами справи встановлено, що Інспектором роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в м. Черкаси лейтенанта поліції ОСОБА_3. 19.11.2016 року складено постанову у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої, (мовою оригіналу) «автомобіль НОМЕР_1 19.11.2016 року о 17 год. 53 хв. у м. Черкаси на перехресті вулиць Банкової та Піонерської, водій ОСОБА_2 здійснив проїзд на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив вимоги п. 8.7.3 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП».
Встановлено, що ОСОБА_2 заперечував проти того, що 19.11.2016 року о 17:53 год., він керуючи транспортним засобом у м. Черкаси на перехресті вулиць Банкової та Піонерської, здійснив проїзд на заборонений жовтий сигнал світлофора. Пояснював, що на вказаному перехресті стоп лінія була відсутня, тому він зупинився приблизно за 10 метрів від перехрестя проїзної частини, коли сигнал світлофора став жовтим, розпочав рух, через дві секунди включилось зелене світло, саме перехрестя перетнув вже на зелений сигнал світлофора.
Як вбачається з матеріалів справи, відсутні докази, які підтверджують вчинення ОСОБА_2 проїзду 19.11.2016 року на заборонений жовтий сигнал світлофора. Дане порушення підтверджується тільки свідченнями Інспектора ОСОБА_3.
Відповідно до ч. 1 ст. 9, ст. 10 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ст. 251, ст. 280 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналізуючи норми вище приведеного законодавства, колегія суддів зазначає, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності і встановлення її вини, необхідна наявність відповідних доказів.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, зазначає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена, відсутні пояснення свідків, відсутні будь-які зафіксовані докази технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Обов'язок доказування покладається на суб'єкта, який виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Згідно п. 8.7.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, сигнали світлофора мають такі значення: жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Колегія суддів вказує, що до повноважень інспектора патрульної поліції входить виявлення, фіксування та винесення санкції за адміністративне правопорушення, вчинене водіями при керуванні транспортним засобом, при порушенні обов'язкових норм КУпАП чи інших правил. Однак у даній справі при виявлені можливого адміністративного правопорушення належно його не зафіксовано.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Обов'язок доказування правомірності винесення оскаржуваного рішення покладається на суб'єкта владних повноважень, чого Інспектором роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в м. Черкаси лейтенанта поліції ОСОБА_3. не здійснено.
Аналізуючи вищевказані обставини справи та законодавство, що регулює спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в м. Черкаси лейтенанта поліції ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24 лютого 2017 року по справі № 401/3731/16-а (2-а/401/17/17) - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно вимог статей 211-212 КАС України.
Головуючий: О.М. Лукманова
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.О. Круговий