Справа: № 757/3272/17-а Головуючий у 1-й інстанції: Гладун Х.А.
Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.
Іменем України
10 квітня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;
суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,
за участю секретаря: Левченка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 20 січня 2017 року про повернення позовної заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області Державної архітектурно - будівельної інспекції України про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.01.2017 №3-0501/1-10/10-44/0501/09/01,
Позивач звернувся до Печерського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області Державної архітектурно - будівельної інспекції України про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.01.2017 №3-0501/1-10/10-44/0501/09/01.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20 січня 2017 року позовну заяву повернуто заявникові на підставі пункту 6 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку із непідсудності справи цьому адміністративному суду.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржує постанову департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області від 05 січня 2017 року №3-0501/1-10/10-44/0501/09/01, якою за порушення пункту 1 частини четвертої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та підпункту 1 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини шостої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 32000,00 грн.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем були порушені правила предметної підсудності, оскільки дана справа повинна розглядатися окружним адміністративним судом м. Києва.
Колегія суддів погоджується із думкою суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно пункту 2 частини першої статті 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Пунктом 1 частини другої статті 18 вказаного Кодексу визначено, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
У розумінні частини першої статті 1 вказаного Закону правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Натомість, відповідно до частини першої статті 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом статті 2 вказаного Кодексу законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.
У Рішенні від 30 травня 2001 року №7-рп/2001 у справі про відповідальність юридичних осіб Конституційний Суд України зазначив, що припис частини третьої статті 2 КУпАП стосується лише законів, що встановлюють адміністративну відповідальність фізичних осіб.
Проте, як зазначено в преамбулі, Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно, є вірним висновок суду першої інстанції, що оскільки в даному випадку позивачем у даній справі є фізична особа - підприємець, яка не оскаржує дії або бездіяльність посадових осіб відповідача, то справа не підсудна місцевому загальному суду як адміністративному суду, а підсудна окружному адміністративному суду, оскільки предметом оскарження є рішення органу державної влади.
Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано повернув позовну заяву.
Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.
Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 20 січня 2017 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
(Ухвалу у повному обсязі складено 14.04.2017 року)
Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко
Суддя: Л.В. Губська
Суддя: І.В. Федотов
Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.
Судді: Федотов І.В.
Губська Л.В.