21 березня 2017 рокусправа № 385/62/17(2-а/385/6/17)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.
суддів: Уханенка С.А. Лукманової О.М.
за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області на постанову Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 23 січня 2017 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії, -
У січні 2016 року позивач звернувся до Гайворонського районного суду Кіровоградської області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області про визнання протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області щодо відмови у перерахунку пенсії з врахуванням виплат щорічної матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, відпускних виплат, допомоги по тимчасовій непрацездатності та заробітної плати за дні відрядження; зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області здійснити з 01.07.2016 року перерахунок пенсії з врахуванням виплат щорічної матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, відпускних виплат, допомоги по тимчасовій непрацездатності та заробітної плати за дні відрядження у розмірі 61704,44 гривень, які входять до складу заробітної плати із якої проводилось обчислення суми пенсії.
Постановою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 23 січня 2017 р. адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області, щодо відмови у перерахунку пенсії з врахуванням виплат щорічної матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, відпускних виплат, допомоги по тимчасовій непрацездатності та заробітної плати за дні відрядження.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2017 року з врахуванням виплат щорічної матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, відпускних виплат, допомоги по тимчасовій непрацездатності та заробітної плати за дні відрядження у розмірі 61704,44 гривень, які входять до складу заробітної плати із якої проводилось обчислення суми пенсії. Позовні вимоги за період з 01 липня 2016 року по 11 серпня 2016 року залишено без розгляду.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на не повне з'ясування судом обставин справи, просив постанову суду скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області та з 03 липня 2013 року отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу».
Позивачу видано Гайворонською районною радою Кіровоградської області довідку № 7 від 14.12.2016 року та Гайворонською районною державною адміністрацією Кіровоградської області довідку № 01-19/35/2 від 14.12.2016 року про складові заробітної плати (за останні 24 календарних місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», із зазначенням фактично отриманих позивачем сум допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, премії, премії до державних, професійних свят, надбавки за високі досягнення у праці, інші виплати.
На всі виплати, зазначені у довідках, нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Після отримання довідок, 16 грудня 2016 року позивач звернувся до управлінні Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області із заявою про проведення перерахунку призначеної пенсії, оскільки при первинному призначенні пенсії до складу заробітної плати не були враховані: щорічна матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, відпускних виплат, допомоги по тимчасовій непрацездатності та заробітної плати за дні відрядження .
Листом від 30 грудня 2016 року № 2477/01-20 відповідачем відмовлено у перерахунку пенсії позивача з посиланням на відсутність законних підстав для проведення перерахунку пенсії
Відповідно ст. 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII (набрав чинності 01.05.2016 року) пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року, яка набрала чинності з 01.05.2016 року, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З 01.05.2016 року Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців.
Стаття 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка регулює питання перерахунку пенсії у звязку із збільшенням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, прожиткового мінімуму та страхового стажу, не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.
Частиною 1 ст. 1, ст. 2 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу, а ст. 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати. До структури заробітної плати входять основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Основна заробітна плата, це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із зазначеним Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Колегія суддів проаналізувавши норми, що регулюють спірні правовідносини, зазначає, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, допомога державним службовцям, та суми виплачені до заробітної плати входять до системи оплати праці державного службовця і повинні враховуватись при призначенні перерахунку пенсій.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 03 червня 2014 року (справа № 21-134а14), яка, відповідно до приписів статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковою для всіх судів України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гайворонському районі Кіровоградської області- залишити без задоволення.
Постанову Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 23 січня 2017 р. залишити - без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня викладення повного тексту згідно ст.ст. 211-212 КАС України.
Головуючий: Л.А. Божко
Суддя: С.А. Уханенко
Суддя: О.М. Лукманова