Справа № 819/198/17
14 квітня 2017 р.м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючої судді Подлісної І.М. , судді Дерех Н.В. , судді Ходачкевич Н.І.
при секретарі судового засідання Павловського Ю.Б.
за участю:
представника позивача Марцун А.А.
представника відповідача Кущак В.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Прокуратури Тернопільської області до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, -
Прокуратура Тернопільської області звернулася до суду з адміністративним позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови від 02.02.2017 у виконавчому провадженні № 52876084 про накладення штрафу в розмірі 10200 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі виконавчого листа № 819/3567/15/876/1837/16 виданого Львівським апеляційним адміністративним судом 12.07.2016 р. відповідач 14.11.2016 р. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 52876084 про поновлення ОСОБА_5 на посаді начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації прокуратури Тернопільської області з 04.12.2015р.. Боржнику зобов'язано виконати рішення суду негайно.
27.12.2016 р. за невиконання без поважних причин рішення суду у встановлений виконавцем строк, головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рагімова А.Н. винесла постанову про накладення на Прокуратуру Тернопільської області штрафу в розмірі 5100 грн.
Водночас, 02.02.2017 р.за повторне невиконання без поважних причин рішення суду, головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рагімова А.Н. винесла постанову про накладення на Прокуратуру Тернопільської області штрафу в розмірі 10200 грн.
Винесену відповідачем зазначену постанову позивач вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки з метою виконання рішення суду виконувач обов'язків прокурора області видав наказ № 23к від 13.01.2017 р., згідно якого ОСОБА_5 поновлено на посаді начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області з 04.12.2015 р.. Зазначений наказ був надісланий до відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України 13.01.2017 р. через факсимільний зв'язок та повторно листом від 13.01.2017 р. № 11/55 вих.17, а тому у відповідача були відсутні підстави вважати, що рішення суду не виконано у спосіб та в порядку визначеному виконавчим документом.
В судовому засіданні представник позивача Прокуратури Тернопільської області позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з мотивів, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.
Представник відповідача Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, заперечуючи проти позову, суду пояснив, що оскаржені дії відповідача щодо винесення постанови від 02.02.2017 р. у виконавчому провадженні № 52876084 про накладення штрафу в розмірі 10200 грн. за повторне невиконання без поважних причин рішення суду здійснені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просив у задоволенні позову відмовити та врахувати, що хоч позивач поновив ОСОБА_5 на роботі, але не у спосіб, передбачений рішенням суду .
Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін по справі, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що наказом Прокуратури Тернопільської області від 03.12.2015 р. № 1119-к звільнено старшого радника юстиції ОСОБА_5 з посади начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури області та з органів прокуратури.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016 р. ОСОБА_5 поновлено на посаді начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації прокуратури Тернопільської області з 04.12.2015 р..
Львівський апеляційний адміністративний суд видав 12.07.2016 р. виконавчий лист № 819/3567/15/876/1837/16 на виконання вказаної постанови суду та головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рагімова А.Н. 14.11.2016 р. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження № 52876084 про поновлення ОСОБА_5 на посаді начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації прокуратури Тернопільської області з 04.12.2015 р.. Боржнику - Прокуратурі Тернопільської області зобов'язано виконати рішення суду негайно.
27.12.2016 р. за невиконання без поважних причин рішення суду у встановлений виконавцем строк, головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рагімова А.Н. винесла постанову про накладення на Прокуратуру Тернопільської області штрафу в розмірі 5100 грн.
Позивачі не погодились із вказаною постановою про накладення на Прокуратуру Тернопільської області штрафу в розмірі 5100 грн. та оскаржили її у судовому порядку, постанова суду в даній справі не набрала законної сили.
Виконувач обов'язків прокурора Тернопільської області видав наказ № 23к від 13.01.2017 р., згідно якого старшого радника юстиції ОСОБА_5 поновлено на посаді начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області з 04.12.2015 р..
Листом від 13.01.2017 № 11/55 вих.17 Прокуратурою Тернопільської області повідомлено головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рагімову А.Н. про виконання рішення суду, долучивши належним чином завірену копію зазначеного наказу.
Однак, 02.02.2017 р. відповідачем за повторне невиконання без поважних причин рішення суду, головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рагімова А.Н. винесла постанову про накладення на Прокуратуру Тернопільської області штрафу в розмірі 10200 грн.
03.02.2017 відповідач направив позивачу повторну вимогу державного виконавця № 673/5-20.1 про виконання рішення суду, оскільки заявою від 24.01.2017 р. стягувач ОСОБА_5 повідомив відповідача про невиконання боржником рішення суду, мотивуючи тим, що посада, на яку поновлено ОСОБА_5, в штаті установи відсутня.
Не погоджуючись із оскарженою постановою позивач Прокуратура Тернопільської області звернулась з позовом у суд.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин другої та четвертої ст. 257 КАС судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Пунктом 1 частиною другою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) визначено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно зі статтею 65 Закону № 1404-VIII рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.
Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до частини другої ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Як випливає з матеріалів справи, що на підставі виконавчого листа № 819/3567/15/876/1837/16 виданого Львівським апеляційним адміністративним судом 12.07.2016, головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рагімова А.Н. 14.11.2016 р. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження № 52876084 про поновлення ОСОБА_5 на посаді начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації прокуратури Тернопільської області з 04.12.2015 р..
Водночас, у мотивувальній частині ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016 р. у справі № 876/1837/16 про роз'яснення судового рішення зазначено, що ОСОБА_5 необхідно поновити на посаді начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області з 04.12.2015 р..
Суд встановив, що з метою виконання рішення суду, виконувач обов'язків прокурора області М. Голомша видав наказ № 23к від 13.01.2017 р., згідно якого старшого радника юстиції ОСОБА_5 поновлено на посаді начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області з 04.12.2015 р..
Таким чином позивач, винісши наказ № 23к від 13.01.2017 р., згідно якого старшого радника юстиції ОСОБА_5 поновлено на посаді начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області з 04.12.2015 р. фактично виконав рішення суду.
Що стосується посилань представника відповідача на те, що стягувач ОСОБА_5 повідомив відповідача про невиконання боржником рішення суду, мотивуючи тим, що посада, на яку поновлено ОСОБА_5, в штаті установи відсутня, а відтак він не згідний з наказом № 23к від 13.01.2017 р., то суд їх до уваги не приймає, оскільки, сам по собі факт незгоди стягувача із змістом наказу не свідчить про повторне невиконання рішення суду і не є підставою для винесення постанови про накладення штрафу за повторне невиконання рішення суду.
При цьому суд враховую, що у випадку, коли стягувач ОСОБА_5 не згоден із змістом наказу № 23к від 13.01.2017 р., згідно якого його, старшого радника юстиції ОСОБА_5 поновлено на посаді начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області з 04.12.2015 р. він має право оскаржити його в суді.
Відповідно до пункту 1 частини третьої ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
Враховуючи те, що зазначений наказ був надісланий до відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України 13.01.2017 р. через факсимільний зв'язок та повторно листом від 13.01.2017 р. № 11/55 вих.17, то у відповідача були відсутні підстави вважати, що позивач рішення суду не виконав у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
При цьому виносячи оскаржувану постанову державним виконавцем не враховано, що постанова про накладення штрафу на прокуратуру Тернопільської області за невиконання рішення суду від 27.12.2016 р. Прокуратурою Тернопільської області оскаржена в суді і постанова суду по даній справі не набрала законної сили, що свідчить про відсутність факту повторності.
Крім того, на момент винесення державним виконавцем оскаржуваної постанови від 02.02.2017 р. вже існував наказ № 23к від 13.01.2017 р. Прокуратури Тернопільської області, яким виконано рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2017 р., що не давало підстав відповідачу накладати штраф на позивача.
Зі змісту постанови про накладення штрафу від 02.02.2017 р. вбачається, що вона винесена на підставі ч. 2 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з тим, що Прокуратурою Тернопільської області рішення суду у спосіб та в порядку, визначеному виконавчим документом не виконано.
Відповідно до ч. 2 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на викладене відповідач виносячи спірну постанову не врахував того, що постанова про накладення штрафу за невиконання рішення суду від 27.12.2016 р. оскаржена позивачем у судовому порядку, а відтак відсутня ознака повторності, те, що Прокуратурою Тернопільської області винесено наказ № 23к від 13.01.2017 р. про поновлення стягувана на роботі та те, що відповідно до ч. 2 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі, а фактично відповідачем винесено вказану постанову за те, що Прокуратурою Тернопільської області рішення суду у спосіб та в порядку, визначеному виконавчим документом не виконано.
Частиною другою ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статей 11, 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позивач на виконання рішення суду поновив старшого радника юстиції ОСОБА_5 на посаді начальника відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області з 04.12.2015 р., фактично виконавши рішення суду, а тому оскаржена постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
При цьому відповідач не врахував, що первинна постанова про накладення штрафу за невиконання рішення суду оскаржена позивачем в суді і рішення по даній справі не набрало законної сили, а відтак у спірній постанові ознака повторності є недоведеною, та що вказана постанова винесена не у зв'язку із повторним невиконанням рішення суду, а з підстав того, що рішення суду у спосіб та в порядку, визначеному виконавчим документом не виконано, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження".
З огляду на вищевикладене суд приходить до переконання, що вимоги позивача є підставними, належно вмотивованими, а відтак підлягають до задоволення у повному розмірі.
Згідно зі частиною першою ст. 94 КАС якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -
Позов задовольнити. Постанову Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рагімової А.Н. від 02 лютого 2017 року у виконавчому провадженні №52876084 про накладення штрафу визнати протиправною та скасувати.
Стягнути на користь Прокуратури Тернопільської області понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 14 квітня 2017 року.
Головуючий суддя Подлісна І.М.
Судді: Дерех Н.В.
Ходачкевич Н.І.