Єдиний унікальний номер справи: 664/1992/16-к
Провадження № 11-кп/791/447/17 Головуючий у першої інстанції ОСОБА_1
Категорія: ч. 1 ст. 191 КК України Доповідач в апеляційної інстанції ОСОБА_2
18 квітня 2017 року м. Херсон
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Херсонської області ОСОБА_2 , ознайомившись з апеляційними скаргами заступника прокурора Херсонської області ОСОБА_3 та першого заступника прокурора Херсонської області ОСОБА_4 на вирок Цюрупинського районного суду Херсонської області від 10.03.2017 року відносно ОСОБА_5 , -
Вироком Цюрупинського районного суду Херсонської області від 10.03.2017 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.191 КК України та призначено йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 ( два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнено обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік і на підставі п.п. 3,4 ст. 76 КК України в редакції до 08.10.2016 року покладено на ОСОБА_5 обов'язки повідомляти орган пробації про зміну свого місця проживання і періодично з'являтися на реєстрацію до органу пробації.
Не погодившись з вироком суду першої інстанції заступник прокурора Херсонської області ОСОБА_3 28.03.2017 року подав апеляційну скаргу в якій просить вирок суду змінити у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Дії ОСОБА_5 перекваліфікувати із ч.1 ст. 191 КПК України на ч.1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка). Застосувати вимоги ст. 69 КК України та вважати засудженим до покарання у виді 2 років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік. В решті вирок залишити без змін.
Крім того, 29.03.2017 року перший заступник прокурора Херсонської області ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про зміну оскаржуваного вироку суду першої інстанції, за яким ОСОБА_5 засуджено за ч.1 ст.191 КК України, у зв'язку з неправильним застосуванням Закону України про кримінальну відповідальність. В підтвердження своїх доводів зазначає, що до ст. 76 КК України внесено зміни, згідно з якими нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації.
Просить резолютивну частину вироку змінити, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов'язки, передбачені п.п. 3,4 ч.1 ст. 76 КК України такі як повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції. В решті просить вирок залишити без змін.
Апеляційна скарга заступник прокурора Херсонської області ОСОБА_3 суперечить апеляційній скарзі першого заступника прокурора Херсонської області ОСОБА_4 .
Відповідно до вимог п.п. 4, 5 ч. 2 ст. 396 КПК України, в апеляційній скарзі зазначається вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення, клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів.
Апеляційна скарга першого заступника прокурора Херсонської області ОСОБА_4 не відповідає вимогам ст. 396 КПК України з тих підстав, що апелянтом не зазначено в чому саме полягає незаконність вироку, оскільки, відповідно ч. 2 ст. 7, ст. 14 Закону України «Про пробацію», який набув чинності на час ухвалення оскаржуваного вироку, підставою для застосування пробації є обвинувальний вирок, яким особу звільнено від відбування покарання з випробуванням.
Статтею 19 цього Закону визначається, що права, обов'язки, відповідальність, правовий та соціальний захист персоналу органу пробації визначаються Законом України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" та цим Законом.
Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначаються Законом України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України", який був чинний як на час ухвалення оскаржуваного вироку, так і на час апеляційного перегляду цього вироку.
Таким чином, вимоги заступника прокурора Херсонської області ОСОБА_3 та першого заступника прокурора Херсонської області ОСОБА_4 суперечать одна одній.
Відповідно до ч. 1 ст. 399 КПК України, суддя - доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених ст. 396 КПК України, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.
Таким чином, апеляційна скарга прокурора, яка не відповідає вимогам ст. 396 КПК України, згідно зі ст. 399 КПК України, підлягає залишенню без руху до усунення вказаних недоліків.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 399 КПК України, у випадку не усунення вказаних недоліків у встановлений судом строк, апеляційну скаргу буде повернуто.
Однак, згідно з ч. 7 ст. 399 КПК України, залишення апеляційної скарги без руху або її повернення не позбавляють права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому КПК, у межах строку на апеляційне оскарження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 396, 399 КПК України, суддя, -
Апеляційні скарги заступника прокурора Херсонської області ОСОБА_3 та першого заступника прокурора Херсонської області ОСОБА_4 на вирок Цюрупинського районного суду Херсонської області від 10.03.2017 року відносно ОСОБА_5 , залишити без руху.
Запропонувати прокурору у строк, який не перевищує п'яти днів з дня отримання ним цієї ухвали, усунути недоліки апеляційної скарги.
У разі не усунення недоліків у встановлений строк, апеляційну скаргу буде повернуто.
Суддя Апеляційного суду
Херсонської області ОСОБА_2