Справа № 732/1417/16-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/795/474/2017
Категорія - ч. 3 ст. 185 КК України Доповідач ОСОБА_2
13 квітня 2017 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в порядку апеляційного розгляду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016270110000197, за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 на вирок Городнянського районного суду Чернігівської області від 09 лютого 2017 року відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Городня Чернігівської області, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 28.02.2008 року Щорським районним судом Чернігівської області за ч. 1 ст. 309 КК України до двох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком два роки;
- 29.08.2008 року Городнянським районним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 289, ст. 71 КК України до п'яти років одного місяця позбавлення волі;
- 19.09.2008 року Городнянським районним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 309, ст. 70 КК України до п'яти років шести місяців позбавлення волі;
- 17.11.2014 року Городнянським районним судом Чернігівської області за ст. 395 КК України до одного місяця арешту;
- 14.06.2016 року Городнянським районним судом Чернігівської області від за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ст. 70 КК України до п'яти років позбавлення волі з конфіскацією майна;
-11.10.2016 року Городнянським районним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч.1,4 ст.70 КК України до п'яти років двох місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_8 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
На вирок суду захисник - адвокат ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого подав апеляційну скаргу, в якій просить його змінити та призначити більш м'яке остаточне покарання, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком більш суворим покаранням, призначеним за вироком Городнянського районного суду Чернігівської області від 11.10.2016 року, остаточно призначити покарання у виді 5 років 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Також просить застосувати положення ч. 5 ст. 72 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_6 на вирок суду подав апеляційну скаргу, в якій просить його змінити та призначити більш м'яке покарання.
Вироком Городнянського районного суду Чернігівської області від 09 лютого 2017 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, до покарання призначеного за новим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Городнянського районного суду Чернігівської області від 11 жовтня 2016 року і остаточно призначено покарання у виді 5 років 4 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, та зараховано покарання, відбуте ним за вироком Городнянського районного суду Чернігівської області від 11.10.2016 року з 14 червня 2016 року.
Початок строку відбування покарання обвинуваченому визначено рахувати з 14 червня 2016 року.
Стягнуто з нього на користь держави процесуальні витрати в кримінальному провадженні в сумі 527, 76 грн.
Питання щодо речових доказів вирішено відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник зазначає, що при призначенні покарання його підзахисному не враховано конкретні обставини скоєного, ступінь його тяжкості, також те, що він вину визнав, щиро розкаявся, активно сприяв у розкритті злочину, завдані ним збитки відшкодував повністю, вартість викраденого майна та відсутність тяжких наслідків, стан його здоров'я, посередню характеристику за місцем проживання, сімейний стан.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги обвинувачений зазначає, що судом першої інстанції при призначення йому покарання не враховано обставини, які пом'якшують покарання, а саме: активне сприяння розкриттю злочину, його стан здоров'я, сімейне положення, а також те, що у нього на утриманні перебуває непрацездатна матір.
При розгляді провадження судом І інстанції встановлено, що 30 травня 2016 року, близько 15 години, ОСОБА_6 , діючи умисно та повторно, шляхом зриву прибою навісного замка проник до будинку, що належить ОСОБА_9 , розташованого по АДРЕСА_3 , де демонтував грубу та таємно викрав чавунні дверцята, вартість яких становить 110 грн., чавунні колосники розміром 30х20 см., вартість яких становить 112,25 грн., чавунні колосники розміром 30х15 см, вартість яких становить 80 грн., чавунну плиту з кільцями, вартість якої становить 200 грн., які належали ОСОБА_9 , чим завдав останній матеріальних збитків на загальну суму 502 гривні 25 копійок.
В запереченнях на апеляційні скарги прокурор вважав вирок суду законним та обґрунтованим, а призначене обвинуваченому покарання таким, що відповідає меті покарання. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок суду - без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого та його захисника, які просили пом'якшити призначене обвинуваченому покарання з огляду на наявність обставин, які пом'якшують покарання, та застосувати положення ч. 5 ст. 72 КК України, думку прокурора, який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок суду без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні апеляційного суду обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю та підтвердив фактичні обставини, викладені у обвинувальному акті та вироку суду. Зазначив, що у скоєному щиро кається та просить пом'якшити призначене покарання.
Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні зазначеного у вироку діяння за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, належних, допустимих, достовірних і достатніх у своїй сукупності, ретельно досліджених у судовому засіданні доказах, детально викладених у вироку, які узгоджуються між собою та яким суд дав належну юридичну оцінку і встановлені фактичні обставини учасниками судового провадження не оскаржуються.
Дії обвинуваченого судом першої інстанції вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.
Призначаючи обвинуваченому покарання суд, у відповідності до вимог ст.ст. 65-67 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, спосіб викрадення, кількість та вартість викраденого, наслідки, що настали від кримінальних правопорушень, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, особу винного, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, його вік, сімейний стан та обґрунтовано дійшов висновку про призначення йому покарання у виді позбавлення волі, із, застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Своє рішення щодо виду та розміру покарання суд належно мотивував, воно відповідає вимогам закону щодо мети покарання і з чим погоджується апеляційний суд.
На думку колегії суддів вказані апелянтами обставини, що пом'якшують покарання, та дані про особу обвинуваченого за своєю сутністю не є такими, що дають підстави для безумовного пом'якшення призначеного покарання.
Всі пом'якшуючі обставини, які встановлені судом, враховані при призначенні покарання, тому твердження обвинуваченого та його захисту про неврахування судом першої інстанції таких обставин не заслуговують на увагу.
Поряд з наведеним, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційні вимоги захисника в частині застосування положень ч.5 ст. 72 КК України, відповідно до яких ОСОБА_6 необхідно зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення - з 14 червня 2016 року по 13 квітня 2017 року включно, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Тому, вирок суду щодо ОСОБА_6 підлягає зміні в частині обчислення строку відбування покарання.
Керуючись ст.ст. 407, 408, 419 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Вирок Городнянського районного суду Чернігівської області від 09 лютого 2017 року відносно ОСОБА_6 - змінити.
Зарахувати ОСОБА_6 , на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, строк попереднього ув'язнення - з 14 червня 2016 року по 13 квітня 2017 року включно, в строк відбування покарання, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
В решті даний вирок залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4