Справа № 736/27/17 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/795/473/2017
Категорія - ч. 2 ст. 185 КК України Доповідач ОСОБА_2
12 квітня 2017 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі - ОСОБА_5
З участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_6
захисника - адвоката ОСОБА_7
обвинуваченого - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали кримінального провадження, внесеного 26 серпня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016270150000371, за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Чернігівської області ОСОБА_9 на вирок Корюківського районного суду Чернігівської області від 7 лютого 2017 року щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, не одруженого, військовозобов'язаного, з професійно-технічною освітою, раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.3 ст.185 КК України,
Вироком Корюківського районного суду Чернігівської області від 7 лютого 2017 року ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.3 ст.185 КК України і йому призначено покарання:
- за ч. 1 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік;
- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_8 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_8 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та на нього покладені обов'язки, передбачені ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи чи навчання.
Стягнуто з ОСОБА_8 , на користь держави 703 грн. 68 коп. витрат за проведення судово-товарознавчої експертизи.
Цивільний позов ТОВ «Переробне товариство БІОМАС» - залишено без розгляду.
Питання речових доказів вирішено у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Не погоджуючись з рішенням суду, перший заступник прокурора Чернігівської області ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок місцевого суду у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м'якість та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд виклав у вироку формулювання обвинувачення в меншому об'ємі, які суттєво відрізняється від висунутого органом досудового розслідування, у зв'язку з чим фактично відсутня така кваліфікуюча ознака за ч. 3 ст. 185 КК України, як крадіжка чужого майна з проникненням у приміщення. Крім того, у резолютивній частині вироку, суд, вирішуючи долю речових доказів не застосував конфіскацію до саморобного візка (знаряддя вчинення злочину), а залишив його у користуванні ОСОБА_8 . Також, місцевим судом було застосовано закон, який не підлягав застосуванню та не застосовано закон, який мав бути застосований, а саме, при покладенні на обвинуваченого обов'язків, передбачених ст.. 76 КК України судом застосовано попередню редакцію вказаної норми закону, яка на час ухвалення вироку не діяла. Крім того, зазначає, що судом недостатньо враховано, що обвинувачений ОСОБА_8 є особою молодого віку, працездатний, однак ніде не працює, характеризується посередньо, завдані збитки в повному обсязі не відшкодував, крадіжку вчинив за місцем роботи, а також після звільнення. В зв'язку з чим, вважає, що призначене покарання не є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів.
Як встановлено судом першої інстанції, в кінці травня 2016 року, близько 12 год., обвинувачений ОСОБА_8 працюючи електрозварником в ТОВ «Переробне підприємство БІОМАС» розташованого за адресою: с. Сядрине вул. Заводська, 1 Корюківського району Чернігівської області, шляхом вільного доступу здійснив крадіжку наступного: з другого поверху головного приміщення ТОВ «Переробне підприємство БІОМАС» розташованого за адресою: с. Сядрине вул. Заводська, 1, Корюківського району Чернігівської області - кабелю АВВГ 2 на 4 мм, довжиною 8.94 метри, вартістю 53,64 грн. та кабелю КВВГ нг(А) 7 на 15 мм, довжиною 19 метрів, вартістю 171 грн.; з головного приміщення першого поверху вказаного підприємства за вищевказаною адресою зі складу сільськогосподарської техніки - три поліпропіленові труби загальною довжиною 8,19 метри, вартістю 163,8 грн., шести листів металевого гофрованого профнастилу ПК 20, вартістю 518,92 грн., підшипнику 6312 ROMANIA, вартістю 198,54 грн. та саморобної металевої витяжки з механічного цеху вартістю 540 грн., після чого викрадене виніс за територію підприємства де була відсутня огорожа. Всього викрав на суму 1645,90 гривень.
19 серпня 2016 року, близько 22 години обвинувачений ОСОБА_8 після звільнення з ТОВ «Переробне підприємство БІОМАС» з метою скоєння крадіжки прибув з власними гайковими ключами до охоронюваної території ТОВ «Переробне підприємство БІОМАС» розташованого за адресою: с. Сядрине вул. Заводська, 1 Корюківського району Чернігівської області, де проник на територію вказаного підприємства і з господарських приміщень якого умисно, повторно викрав: б/у електродвигуни MR 71А kw 025 В14 V 230/400/50 1350 обертів на хвилину в кількості двох штук вартістю 1076,80 гривень кожний та б/в електродвигун MR 63А kw 035 В14 V 230/400/50 1350 обертів на хвилину вартістю 1579,20 гривні, котрі знаходились на комплекті обладнання для фасовки та пакування торфосуміші, котрий розташований в головному виробничому приміщенні на другому поверсі; б/у електродвигун АИР 80 В4 1,5 кВт 1400 обертів на хвилину вартістю 2655,20 гривні - з сушилки для торф'яних горщиків СТГ-1.00.00.000, котра розташована в головному приміщенні на першому поверсі; б/у електродвигун АИР 90 В4 3,0 кВт 1500 обертів на хвилину вартістю 3995,20 гривні - з рольгангу пилорами «В'ятка», котра розташована на складі збереження сировини з під шахи 1/3; б/у електродвигун АИР 90 L4 1,5 кВт 1350 обертів на хвилину вартістю 2665,20 гривні - з транспортера відходів пилорами «В'ятка», котра розташована на складі збереження сировини з під шахи 1/3; б/у електродвигун АИР 100 L6 2,2 кВт 1000 обертів на хвилину вартістю 3635,20 гривні - з торцювальної пили Р-420, з транспортера подачі заготівок на торцювання, яка розташована на складі збереження сировини з під шахи 1/3; б/у електродвигун АИР 80 В6 1,1 кВт 1000 обертів на хвилину вартістю 2536 гривень - з торцювальної пили Р-420 з транспортера розміру заготівок, котра розташована на складі збереження сировини з під шахи 1/3; статор вартістю 1700 гривень з б/у електродвигуна АИР 22 кВт 3000 обертів на хвилину установленого на лінії виробництва пілет у приміщенні силосу на дробарці молотковій 2ДМ-44, попередньо розібравши його.
Викрадені електродвигуни та статор ОСОБА_8 поклав на заздалегідь заготовлений вдома візок та вивіз за територію ТОВ «Переробне підприємство БІОМАС», після чого сховав в будинку в с. Тільне, Корюківського району, а потім розібрав та обмотки з електродвигунів здав на металобрухт. Загальна сума викрадених двигунів склала 20919,60 грн.
Заслухавши доповідача, прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу з вказаних у ній обставин, думку обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення, докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Однак, суд першої інстанції даних вимог закону не дотримався та виклав у вироку формулювання обвинувачення в спрощеному вигляді, яке суттєво відрізняється від висунутого органом досудового розслідування.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_8 19 серпня 2016 року, близько 22 години, після звільнення з ТОВ «Переробне підприємство БІОМАС» з метою скоєння крадіжки прибув з власними гайковими ключами до охоронюваної території ТОВ «Переробне підприємство БІОМАС» розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де через місце, на якому відсутня огорожа, проник на територію вказаного підприємства, де з господарських приміщень умисно, повторно викрав двигуни на загальну суму 20919,60 гр.
Однак, місцевим судом у вироку не було викладено обставини проникнення на територію підприємства, у зв'язку з чим фактично відсутня така кваліфікуюча ознака за ч. 3 ст. 185 КК України, як крадіжка чужого майна з проникненням у приміщення, тобто, відсутнє належне формулювання обвинувачення, встановленого судом, що в свою чергу потягло порушення права на захист обвинуваченого, а тому ця обставина є беззаперечною підставою для скасування вироку.
Крім того, згідно ч. 4 ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку зазначається рішення щодо речових доказів.
Відповідно до п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).
Однак, в порушення вказаних норм закону місцевий суд, у вироку, вирішуючи долю речових доказів, не мотивувавши належним чином прийнятого рішення, повернув обвинуваченому саморобний візок, на якому він, ОСОБА_8 , перевозив викрадені двигуни, враховуючи, що згідно постанови слідчого від 22 грудня 2016 року цей предмет визнаний речовим доказом.
У зв'язку з допущенними судом першої інстанції істотними порушеннями кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення (ч.1 ст.412 КПК України), оскаржуваний вирок є таким, що не відповідає вимогам ст.ст. 370, 374 КПК України, а тому підлягає скасуванню з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції.
Водночас згідно п.1 ст. 415 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлено порушення, передбачені пунктами 2,3,4,5,6,7 частини другої ст. 412 КПК України. Тобто, такий розгляд даного кримінального провадження відносно ОСОБА_8 з порушенням вимог ст.ст. 370, 374 КПК України, у положеннях кримінально-процесуального закону не врегульований.
За таких обставин, апеляційний суд вважає за необхідне застосувати загальні засади кримінального провадження, а саме положення ч.1 ст. 9 КПК України, з яких вбачається, що під час кримінального провадження суд зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, кримінально-процесуального кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, тобто суд під час розгляду кримінального провадження повинен дотримуватися законності.
У випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст. 7 КПК України.
Таким чином, оскільки судом першої інстанції при розгляді справи порушені загальні засади кримінального провадження, то вирок суду підлягає скасуванню з призначенням нового судового розгляду в іншому складі суду, згідно з вимогами розділу четвертого КПК України.
Відповідно до приписів ч 2 ст. 415 КПК України суд апеляційної інстанції не має права наперед вирішувати питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання, оскільки ці питання належить вирішити при новому розгляді судом першої інстанції, під час якого слід ретельно перевірити доводи, на які посилається автор апеляційної скарги, в т.ч. щодо невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості скоєного кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, за результатами якого постановити обґрунтоване рішення, яке б відповідало вимогам закону.
Крім того, під час нового судового розгляду підлягає перевірці обставина, яка, на думку колегії суддів, має суттєве значення та була встановлена під час апеляційного розгляду. Зокрема, ОСОБА_8 інкримінується вчинення крадіжки 19 серпня 2016 року з ТОВ «Переробне підприємство БІОМАС» після його звільнення з вказаного підприємства, хоча в матеріалах кримінального провадження (а.к.п. 102) міститься довідка вказаного підприємства, згідно якої ОСОБА_8 працював електрозварювальником ручного зварювання на підприємстві з 29 жовтня 2015 року по 1 вересня 2016 року.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Чернігівської області ОСОБА_9 - задовольнити.
Вирок Корюківського районного суду Чернігівської області від 7 лютого 2017 року щодо ОСОБА_8 - скасувати, призначивши новий судовий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4