18.04.2017
Справа № 744/252/17
Провадження № 3/744/91/2017
18 квітня 2017 року Семенівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Гнипа О. І.,
при секретарях Казановській Ю. В., Бородіній В. В.,
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Чернігівської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління Держпраці у Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, одруженого, працюючого директором Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Семенівської районної ради Чернігівської області, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3,
за ч. 2 ст. 1881 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Перевіркою Управління Держпраці у Чернігівській області, проведеною 21 лютого 2017 року, встановлено, що у Територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Семенівської районної ради Чернігівської областіпорушено: ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875 - XII від 21 березня 1991 року - відповідно до наданих документів середньооблікова чисельність штатних працівників за 2016 рік на підставі персоніфікованого обліку, поданого до Головного управління Міндоходів у Чернігівській області, наказів про прийняття на роботу та звільнення, особових рахунків працівників протягом 12 місяців 2016 року, табелів обліку робочого часу за 2016 рік стосовно середньооблікової кількості штатних працівників встановлено: у грудні 2016 року обліковано 93 особи, з них інвалідів - 3; у листопаді 2016 року - 92, інвалідів - 3; у жовтні 2016 року - 92, інвалідів - 3; у вересні 2016 року - 91, інвалідів - 2; у серпні 2016 року - 91, інвалідів - 2; у липні 2016 року - 92, інвалідів - 2; у червні 2016 року - 92, інвалідів -2; у травні 2016 року - 91, інвалідів - 2; у квітні 2016 року - 91, інвалідів - 2; у березні 2016 року - 91, інвалідів - 2; у лютому 2016 року - 91, інвалідів - 2; у січні 2016 року - 91, інвалідів - 2. Всього: 1096; 24. Середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за 2016 рік - відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затверджена наказом Держкомстату від 28 вересня 2005 року № 286 становить 91 особа (1096 : 12 = 91). Відповідно до ст. 19 Закону № 875, якою встановлено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця, тобто потрібно було працевлаштувати 4 інвалідів. В організації на протязі 2016 року при огляді особових справ, наказів про прийняття та звільнення, табелів обліку робочого часу, особових рахунків працівників, документів, що підтверджують інвалідність, працювали інваліди: ОСОБА_2, II група (довідка до акту огляду МСЕК серії АВА № 004299), термін встановлення групи інвалідності повторно з вересня 2014 року безтерміново, відпрацювала у 2016 році як інвалід повних 12 місяців, згідно наказу від 27 вересня 2004 року № 95 ОСОБА_2 прийнята на посаду економіста з 27 вересня 2004 року; ОСОБА_3, III група (довідка до акту огляду МСЕК серії АВА № 026707), термін встановлення групи інвалідності повторно з травня 2016 току по 01 травня 2017 року, попередня довідка до акту огляду МСЕК серії АВ № 0125904, термін встановлення групи інвалідності первинно з 15 квітня 2014 року по 01 травня 2015 року, відпрацювала у 2016 році як інвалід повних 12 місяців, згідно наказу від 02 вересня 1994 року № 72 ОСОБА_3 прийнята на посаду соціального робітника з 02 вересня 1994 року; ОСОБА_4, II група (довідка МСЕ-ЧНВ № 305987), термін встановлення групи інвалідності повторно з липня 2004 року безтерміново, відпрацював у 2016 році як інвалід повних 2 місяці, згідно наказу від 03 жовтня 2016 року № 95 ОСОБА_4 прийнятий робітником по ремонту з 03 жовтня 2016 року. Середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність за звітний 2016 рік відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28 вересня 2005 № 286 та Інструкції щодо затвердження форми № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів», затверджена Наказом Мінпраці від 10 лютого 2007 року № 42 становить 2 особи. У даному випадку норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів не виконано. Вказане вище є невиконанням нормативу, передбаченим ч. 1 ст. 19 Закону № 875, якою встановлено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця. Не виконання вимог Закону 875 є неприпустимим, бо звужує права людей з обмеженими можливостями на працю. Також варто звернути увагу, що Законом № 875 однозначно встановлена вимога до роботодавців самостійно здійснювати працевлаштування необхідної кількості інвалідів. На протязі 2016 року до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Семенівської районної ради Чернігівської області прийнято працівника, а саме: згідно наказу від 02 серпня 2016 року № 29-ос прийнята соціальним робітником відділення соціальної допомоги вдома ОСОБА_5 з 02 серпня 2016 року. Але звіт ф. № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) для укомплектування зазначеної вакансії за сприянням Державної служби зайнятості України до Семенівського районного центру зайнятості не подавались. Тобто в Територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Семенівської районної ради Чернігівської області протягом 2016 року була можливість здійснити працевлаштування інвалідів, тим самим забезпечити виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, передбачених ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875 - XII від 21 березня 1991 року. Відповідно до ч. 10 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875 - XII від 21 березня 1991 року керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку. Законодавством не передбачено звільнення від відповідальності у разі відсутності вини роботодавця. Закон встановлює рівні умови господарської діяльності для всіх підприємств в аспекті дотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та порядок його обчислення. Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в Територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Семенівської районної ради Чернігівської області не виконано, що є порушенням ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875 - XII від 21 березня 1991 року.
У судовому засіданні ОСОБА_1свою вину не визнав повністю та пояснив про те, що він вживав заходів для працевлаштування інвалідів, про що інформував місцевий центр зайнятості, однак робочі місця залишилися вакантними через те, що функціональні обов'язки соціального працівника, де є вакансії, пов'язані з важкими умовами праці, що не сумісно зі статусом інваліда. Крім цього, бажаючі працювати інваліди відсутні, а працевлаштовувати інвалідів здебільшого є роботою відповідної державної служби зайнятості.
Опитана у судовому засіданні як свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона працює інспектором з кадрів Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Семенівської районної ради Чернігівської області. Останнім часом ніхто до них на роботу за працевлаштуванням, в тому числі інваліди, не зверталися.
Опитана у судовому засіданні як свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона як особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, вважає свої діяння правомірними.
Суд, вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, опитавши свідків, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважає, що у діянні ОСОБА_1є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 1881 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адже ОСОБА_1 дійсно не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів. Однак, в силу малозначності вчиненого унаслідок обставин, що склалися з не укомплектуванням вакансій у Територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Семенівської районної ради Чернігівської областічерез відсутність на обліку в Семенівському районному центрі зайнятості безробітних осіб з числа інвалідів, які бажали б працювати, що підтверджується наявною у справі копією довідки Семенівського районного центру зайнятості від 06 квітня 2017 року № 02/558, ОСОБА_1 на підставі ст. 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення слід звільнити від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Убачаючи вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у справі доведеною повністю, суд не бере до уваги та відкидає зазначені вище пояснення ОСОБА_1 у судовому засіданні про те, що він не зобов'язаний працевлаштовувати інвалідів, адже згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості, з чого убачається і певний обов'язок роботодавця, поряд з державною службою зайнятості, брати участь у працевлаштуванні інвалідів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 221, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 1881 Кодексу України про адміністративні правопорушення, але в силу малозначності діяння на підставі ст. 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення звільнити його від стягнення, обмежившись усним зауваженням, а справу провадженням закрити.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором до Апеляційного суду Чернігівської області через Семенівський районний суд Чернігівської області шляхом подачі протягом десяти днів з дня винесення постанови апеляційної скарги.
Суддя: О. І. Гнип