Справа № 766/1344/16-ц
н/п 2/766/349/17
31 березня 2017 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Майдан С.І.
при секретарі Кліментовській О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом посилаючись на той факт, що між позивачем та відповідачем було укладено договір №б/н від 19.12.2006 року, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Однак відповідачем не виконуються умови кредитного договору та станом на 29.02.2016 року заборгованість відповідача за договором №б/н від 19.12.2006 року становить 1282,01 долари США, що за курсом 27,05 відповідно до службового розпорядження НБУ від 29.02.2016 року, еквівалентно 34683,73 гривень. У зв'язку з цим позивач звернувся до суду з даним позовом та просить суд стягнути з відповідача вказану заборгованість та судовий збір у сумі 1378,00 гривень.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення, просив застосувати строк позовної давності та в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В останнє судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, просив застосувати строк позовної давності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений у встановленому законом порядку.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір №б/н від 19.12.2006 року, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Згідно наданого розрахунку ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість ОСОБА_1 за договором №б/н від 19.12.2006 року, укладеного з ПАТ «КБ «Приватбанком» станом на 29.02.2016 року становить 1282,01 долари США, що за курсом 27,054389 відповідно до службового розпорядження НБУ від 29.02.2016 року, еквівалентно 34683,73 гривень, яка складається із:
- заборгованості за кредитом - 338,63 долари США, що за курсом 27,054389 відповідно до службового розпорядження НБУ від 29.02.2016 року, еквівалентно 9161,43 гривень;
- заборгованості по процентам за користування кредитом - 557,72 долари, що за курсом 27,054389 відповідно до службового розпорядження НБУ від 29.02.2016 року, еквівалентно 15088,77 гривень;
- заборгованості за пенею та комісією - 307,01 долари, що за курсом 27,054389 відповідно до службового розпорядження НБУ від 29.02.2016 року, еквівалентно 8305,97 гривень;
- штрафу (фіксована частина) - 18,48 долари США, що за курсом 27,054389 відповідно до службового розпорядження НБУ від 29.02.2016 року, еквівалентно 499,96 гривень;
- штрафу (процентна складова) - 60,17 долари, що за курсом 27,054389 відповідно до службового розпорядження НБУ від 29.02.2016 року, еквівалентно 1627,86 гривень.
У відповідності до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.3 ст.533 Цивільного кодексу України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійснені розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 Цивільного кодексу України).
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).
Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.
Зокрема, частина друга статті 258 Цивільного кодексу України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 Цивільного кодексу України).
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежа.
Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.
Згідно п.3.1 Умов та правил надання банківських послуг Банк відкриває ОСОБА_2 Картрахунок, видає ОСОБА_2, їх вид та строк дії встановлений в Заяві та в Пам'ятці клієнта, підписанням якої ОСОБА_2 та Банк укладають Договір про надання банківських послуг.
Згідно Заяви позичальника №HEСFАЕ00000094 встановлено, що Банк надав Позичальнику строковий кредит на строк 36 місяців з 19.12.2006 року по 19.12.2009 року включно.
Згідно п.3.13 Умов та правил надання банківських послуг у разі, якщо по закінченню строку владу, ОСОБА_2 не заявив Банку про відмову від продовження строку вкладу, вклад автоматично вважається продовженим ще на один строк, вказаний в п.1 даної угоди. Строк вкладу продовжується неодноразово без явки ОСОБА_2 в Банк. При цьому відлік нового строку вкладу починається з дня, наступного за датою закінчення попереднього строку вкладу.
У відповідності до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 19 березня 2014 року (справа №6-14 цс 14) відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.
Судом встановлено, що строк дії картки закінчився в грудні 2009 року, а згідно розрахунку, наданого позивачем, останній платіж відповідачем було здійснено 17.03.2010 року, а позивач звернувся до суду 18.04.2016 року.
З урахування того, що представником позивача отримано заяву про застосування строку позовної давності та не надано суду доказів тих обставин, що зі сторони позивача та відповідача мали місце дії, які переривали строк позовної давності, суд дійшов висновку, що підлягає застосуванню строк позовної давності, передбачений ст.ст.256,257 Цивільного кодексу України. А тому заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають повному обсязі.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст.11,15, 525, 526, 530, 536, 599, 611, 615, 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, суд
вирішив:
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 1282,01 долари США, що за курсом 27,054389 відповідно до службового розпорядження НБУ від 29.02.2016 року еквівалентно 34683,73 гривень, із якої: 338,63 долари США, що еквівалентно 9161,43 гривень - заборгованість за кредитом; 557,72 долари США, що еквівалентно 15088,77 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом; 307,01 долари США, що еквівалентно 8305,97 гривень - заборгованість за пенею та комісією; 18,48 долари США, що еквівалентно 499,96 гривень - штраф (фіксована частина); 60,17 долари США, що еквівалентно 1627,86 гривень - штраф (процентна складова), а також судових витрат у розмірі 1378,00 гривень відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Херсонської області через Херсонський міський суд Херсонської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня виготовлення повного тексту рішення суду.
Суддя: С.І.Майдан
Повний текст рішення суду виготовлений 07.04.2017 року.
Суддя: С.І.Майдан