Номер провадження 22-ц/791/608/17 Головуючий у першій інстанції Тимченко О.В.
Єдиний унікальний номер справи: 662/1680/16ц Доповідач Базіль Л.В.
12 квітня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого Базіль Л.В.
Суддів: Бугрика В.В.
Семиженка Г.В.
Секретар Рябченко А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 01.02.2017 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про застосування наслідків нікчемного правочину та за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення збитків за порушення грошового зобов'язання та моральної шкоди
У жовтні 2016 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому з урахуванням уточнень просила стягнути з відповідача на її користь 108280, 00 грн., посилаючись на те, що в травні 2016 року вони домовились, що відповідач продасть їй належний йому будинок, який розташований в АДРЕСА_1, у зв'язку з чим вона в рахунок майбутніх платежів передала відповідачу 4000,00 тис. доларів США, про що була складена розписка.
Позивач зазначала, що угода не відбулась і в силу різних причин укладення та посвідчення договору купівлі - продажу на даний час є неможливим. На вимогу повернути гроші, відповідач відмовився, посилаючись на те, що вказані гроші були сплачені як завдаток, а тому поверненню не підлягають.
Посилаючись на викладене позивач просила суд задовольнити її позов.
В ході розгляду справи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_5, в якому просили стягнути з останньої на їх користь збитки в сумі 30000,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн., відшкодувати витрати за надання правової допомоги в розмірі 3020 грн. та транспортні витрати в сумі 1540,00 грн., посилаючись на те, що через відмову ОСОБА_5 купити будинок вони втратили можливість придбати квартиру в м. Запоріжжі, куди мали намір переїхати на постійне місце проживання, гроші сплачені позивачкою вони сплатитили продавцю квартири в якості завдатку, який їм не повернуто.
За таких обставин, вважають, що оскільки позивачка не виконала взяті на себе зобов'язання, то вона зобов'язана відшкодувати їм збитки в сумі 30000,00 грн. та відшкодувати моральну шкоду, яка полягає в порушенні їх нормального ритму життя із-за неправомірних дій ОСОБА_5
Посилаючись на викладені обставини просили задовольнити їх позовні вимоги.
Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 01 лютого 2017 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено.
Вирішено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 108208,00 грн. та понесені судові витрати в сумі 1009,00 грн. судового збору.
В задоволені позову ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення збитків та моральної шкоди відмовлено.
В апеляційній скарзі на це рішення ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, порушують питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким у позові ОСОБА_5 відмовити та задовольнити їх позовні вимоги.
У суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_6 апеляційну скаргу підтримали, при цьому визнавали той факт, що ОСОБА_3 отримував кошти від ОСОБА_5 в розмірі 4000,00 доларів США та не повернув їх, оскільки вважає ці кошти є завдатком, який повинен залишатися в нього.
ОСОБА_5 та її представник, ОСОБА_7 проти задоволення скарги заперечували.
Заслухавши суддю - доповідача, учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду залишити без змін з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про стягнення на користь позивача 108208 грн., суд першої інстанції, виходив з того, що договір купівлі-продажу будинку, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами у справі укладений не був, а сторони лише домовилися укласти такий договір в майбутньому, а отже передані ОСОБА_3 кошти в розмірі 4 000 доларів США та визначені позивачкою відповідно до курсу НБУ на час звернення з позовом в сумі 108208 грн., є авансом, який підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення збитків та моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з відсутності для цього правових підстав.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на фактичних обставинах справи та відповідають закону.
За договором купівлі-продажу, як зазначено в ст. 655 ЦК України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну суму.
Обов'язковою (істотною) умовою договору купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна відповідно до ст. 657 ЦК України є укладання його в письмовій формі, нотаріальне посвідчення та державна реєстрація.
Житловий будинок в АДРЕСА_1 є нерухомим майном, а відтак договір купівлі-продажу будинку, повинен бути оформлений нотаріально.
Судом встановлено та визнається сторонами, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 була досягнута домовленість про купівлю-продаж житлового будинку в АДРЕСА_1, який на праві власності належить відповідачу. На виконання цієї домовленості у травні 2016 року позивач передала відповідачу 4 000,00 доларів США, про що було складено розписку в присутності свідків. Цю суму вони визначили як завдаток. У подальшому угода не відбулась. Відповідач кошти повернути відмовився.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що спірна сума не підлягає стягненню, оскільки така є завдатком, не ґрунтуються на законі.
За змістом розписки ОСОБА_3 від 27.05.2016 він отримав грошові кошти від ОСОБА_5 в розмірі 4 000 доларів США, яку визначили як завдаток в рахунок майбутніх платежів. (а.с.3)
Згідно ст. 570 України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Отже, правила ст. 570 ЦК України поширюються на випадки, коли договір було укладено, але одна із сторін ухиляється від його виконання.
На відміну від завдатку, аванс - це лише спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати. У разі видачі авансу кредитор не може бути зобов'язаний до повернення авансу у подвійному розмірі і, відповідно, до відшкодування збитків.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки договору купівлі - продажу, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами у справі укладено не було, передана позивачкою відповідачу грошова сума 4000,00дол. США, що в еквіваленті становить 108208 грн. є авансом, відповідно до ч.2 ст.570 ЦК України, який підлягає поверненню позивачу.
Правильними є висновки суду першої інстанції і щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування збитків та моральної шкоди, оскільки, зазначені факти не доведені останніми.
Обставини щодо розпродажу речей, неповернення коштів, сплачених в рахунок майбутніх платежів за придбання квартири в м. Запоріжжі, неспроможність придбати квартиру, не свідчать про наявність вини ОСОБА_5 у заподіянні ОСОБА_3, ОСОБА_4 шкоди.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну правову оцінку, а тому в задоволенні скарги слід відмовити на підставі ст.308 ЦПК України.
Наданий під час судового розгляду справи договір купівлі - продажу квартири від 07.04.2017 року правового значення для вирішення даного спору не має, а тому до уваги не приймається.
Керуючись ст.ст.303,307,308 ЦПК України колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 01.02.2017 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий Л.В Базіль
Судді: В.В Бугрик
Г.В Семиженко