Справа № 661/3842/16-ц
Провадження № 2/661/191/17
12 квітня 2017 року
Новокаховський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді: Чирського Г.М.
при секретарі: Шевченко Ю.М.,
за участю: позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Каховка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Садівничого Товариства «Надія Таврійська», голови правління Садівничого Товариства «Надія Таврійська» Кравченка Андрія Станіславовича про визнання недійсними окремих положень Статуту в редакції 2016 року, -
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що є членом СТ «Надія Таврійська». 06.04.2014 року правління вказаного садівничого товариства скликало загальні збори, на яких прийняло наступні рішення: прийняло Статут 2014 року (нова редакція), проголосувало за прийняття в члени садівничого товариства без оголошення ПІБ осіб, які приймалися, яких в списку головуючого було записано 600 осіб, тобто всіх тих, хто на 01.01.2014 року був на обліку членами садівничого товариства у бухгалтера, затвердило звіти ревізійної комісії та голови садівничого товариства, затвердило кошторис на 2014 рік, вибрало головою садівничого товариства Кравченко А.С., а також правління садівничого товариства. Позивач вважає, що його права при прийнятті вказаних рішень були порушені, тому просив суд визнати скликання правлінням садівничого товариства 06.04.2014 року загальних зборів та прийнятих ним рішень виконаним з порушенням вимог закону, а також визнати вказані рішення недійсними.
В ході розгляду справи 15.02.2017 року позивач змінив позовні вимоги, просив суд визнати недійсним Статут садівничого товариства у новій редакції від 2016 року, прийнятий на Загальних Зборах членів СТ «Надія Таврійська» 25.09.2016 року, тому як він за своїм змістом порушує вимоги Закону, яким встановлюються вимоги до змісту статутного документу.
У судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги, просив суд визнати незаконними відсутність в ст. 5 Статуту в редакції 2016 року СТ «Надія Таврійська» вказівки про наявність у членів СТ інших, крім вказаних в ній, основних немайнових прав, вказаних в Законі України «Про кооперацію», в тому числі прав участі в управлінні садівничим товариством, голосу на загальних зборах та інших, порушенням його немайнових прав; визнати зазначення у ст. 7.4 Статуту 2016 року про власника споруди інженерних мереж, побудованих за рахунок членів садівничого товариства, в тому числі і його, юридичної особи «Садівниче товариство «Надія Таврійська» - порушенням його майнових прав; визнати відсутність у ст. 12 Статуту 2016 року вказівку повноважень правління садівничого товариства на розробку Статуту, внесення в нього змін та на винесення на затвердження Загальними Зборами, позбавленням правління належних йому функцій управління; визнати Статут 2016 (нова редакція), таким якій своїм змістом порушив ст. 88 ЦК України, а саме: «Вимоги до змісту статутних документів», позбавленим можливості внести зміни в його зміст недійним, судові витрати стягнути з відповідача.
Представник відповідача СТ «Надія Таврійська» позов не визнала з тих підстав, що 29.08.2016 року на адресу садівничого товариства «Надія Таврійська» надійшов лист з Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС України в Херсонській області з приписом внести обов'язкові зміни та зареєструвати новий Статут з відповідними змінами. На підставі вказаного листа 25.09.2016 року було проведено загальні збори членів садівничого товариства (Протокол № 26 від 25.09.2016 року) на якому обговорювалися питання про необхідність внесення садівничого товариства до реєстру в статусі «неприбуткова організація». На загальних зборах в присутності 261 члена садівничого товариства, в тому числі і позивача, було прийнято рішення внести зміни відповідно до діючого законодавства України та на підставі рішення загальних зборів 01.12.2016 року було зареєстровано нову редакцію Статуту 2016. Враховуючи вказане, у зв'язку з дотриманням норм закону України «Про кооперацію» просила відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, а також стягнути з відповідача витрати на правову допомогу.
Заслухавши сторони, свідків, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є членом СТ «Надія Таврійська» відповідно до членської книжки.
Згідно ст. 8 Закону України «Про кооперацію» (далі-Закон) статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність і повинен містити, зокрема, порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах.
Відповідно до ст. 15 Закону, вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу, до компетенції яких входить, у тому числі, затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу. Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.
Згідно ст. 88 ЦК України, у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом.
Відповідно до ст. 97 ЦК України, Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 98 ЦК України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.
Як вбачається із Статуту СТ «Надія Таврійська» в редакції 2016 року, Загальні Збори членів Товариства є вищим органом управління Товариства. Загальні збори або конференція відбуваються не рідше одного разу на рік. Позачергові загальні збори можуть проводитись за рішенням його Правління, Вимоги ревізійної комісії або за письмовою заявою не менше як однієї п'ятої Загального числа членів Товариства. Загальні збори вважаються дійними якщо були присутні та зареєстровані 50%+1 від загального числа членів товариства. Рішення про внесення змін до Статуту товариства та доповнень до Статуту приймаються загальними зборами членів Товариства більшістю у дві третини голосів (п. п. 11.2., 11.2., 11.4).
Аналізуючи протокол № 26 від 25.09.2016 року Загальних зборів СТ «Надія Таврійська» судом встановлено, що на ньому були присутні 261 із 514 членів Товариства, тобто більше половини, що підтверджується та бланками реєстрації учасників конференції Товариства від 25.09.2016 р. (з підписами членів), наданих представником відповідача, що відповідає вимогам ст. 15 Закону в частині правомочності зборів.
Згідно Протоколу, під час зборів розглядалися питання, у тому числі про внесення змін до Статуту садівничого товариства «Надія Таврійська».
За результатами голосування по кожному з питань про внесення змін до Статуту садівничого товариства «Надія Таврійська» зафіксована підтримка більш ніж 2/3 голосів членів товариства присутніх на конференції, що відповідає вимогам п. 11.4 Статуту Товариства.
Суд не приймає до уваги доводи позивача, а також пояснення членів СТ «Надія Таврійська» - свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в частині не відповідності норм Статуту в редакції 2016 року законодавству України, оскільки з аналізу спірного документу вбачається, що він прийнятий відповідно до норм Закону та містить всі необхідні відомості, зазначені у ст. 8 Закону. Щодо прав позивача та інших членів СТ «Надія Таврійська», то вони невід'ємні не тільки у тому разі, якщо зазначені у Статуті, а виникають та є наявними внаслідок дії Конституції України та законодавства, зокрема, закріплені у статті 12 Закону.
Таким чином, оскільки проведення зборів СТ «Надія Таврійська» від 25.09.2016 р. та прийняття на них рішень в рамках уточнених вимог, заявлених позивачем, відповідало Закону України «Про кооперацію» та Статуту Товариства, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно ст. 79 ч. 3 п. 2 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на правову допомогу.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Представником відповідача на підтвердження витрат на правову допомогу, заявлених у розмірі 1250 грн., надані цивільно-правовий договір № 1 від 14.02.2017 р., укладений між нею як фізичною особою та СТ «Надя Таврійська», акт приймання-передачі від 10.03.2017 р. виконаних робіт із зазначенням загальної суми.
Згідно зі ст.38 ЦПК України сторона, третя особа, особа, яка відповідно до закону захищає права, свободи чи інтереси інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи в справах окремого провадження (крім справ про усиновлення) можуть брати участь у цивільній справі особисто або через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Представником у суді може бути адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді, за винятком осіб, визначених у статті 41 цього Кодексу. Документи, якими мають бути посвідчені повноваження представників визначені статтею 42 ЦПК України.
Статтею 56 ЦПК України передбачено, що правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.
Стягнення витрат на правову допомогу врегульовано статтею 84 ЦПК України, згідно з якою витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.
Виходячи з аналізу змісту ст.ст. 84,88 ЦПК України судові витрати на правову допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов'язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи.
Згідно зазначених норм, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки). Недопустимі є документи, які не відповідають встановленим вимогам. До складу витрат включаються лише фактично сплачені стороною витрати.
Відповідачем не надано належного фінансового документу, який би підтверджував здійснені реальні витрати за правову допомогу .
Відповідно до довіреності від 10.02.2017 р., виданої СТ «Надія Таврійська» фізичній особі ОСОБА_2, останній надано право представляти інтереси відповідача у справі № 661/3842/16-ц з усіма правами сторони.
Стороною відповідача не представлені докази того, що ОСОБА_2. є фахівцем в галузі права і за законом має право на надання правової допомоги, що вона надавала таку допомогу як фахівець у галузі права, а не як представник, що в даному випадку не є тотожними поняттями.
За таких обставин, вимоги відповідача щодо стягнення з позивача витрат на правову допомогу є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 223 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову відмовити за необґрунтованістю.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Новокаховський міський суд Херсонської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутніми у судовому засіданні - у той же строк з моменту отримання копії рішення. Рішення набуває чинності після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Повний текст рішення виготовлено 14 квітня 2017 року.
Суддя Г. М. Чирський