Номер провадження: 11-кп/785/133/17
Номер справи місцевого суду: 511/2191/16-к
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
06.04.2017 року м. Одеса
Апеляційний суд Одеської області в складі:
головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю: секретаря судового
засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області, від 24.11.2016 року, на вирок Роздільнянського районного суду Одеської області, від 20.10.2016 року, в кримінальному провадженні № 12016160390001107, стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Сербка Комінтернівського району Одеської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.1 КК України,
Вироком Роздільнянського районного суду Одеської області, від 20.10.2016 року, ОСОБА_7 , був визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.1 КК України, і йому було призначено покарання у виді двох років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 був звільнений від відбування покарання з випробовуванням, з іспитовим строком на 1 рік, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.2), п. 4) ч.1 ст. 76 КК України.
Також зазначеним вироком було вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно з оскарженим вироком ОСОБА_7 попросив в свого знайомого ОСОБА_8 його мобільний телефон, щоб послухати музику, а коли потерпілий передав йому телефон, він відкрито заволодів ним - поклав його собі в кишеню, сказавши, що зараз поверне, а сам зайшов в магазин, заклав вказаний телефон за пляшку горілки, пиво та цигарки, і з придбаними товарами пішов додому.
В апеляційній скарзі заступник прокурора Одеської області стверджує таке:
1.- у вироку відсутнє сформульоване обвинувачення із зазначенням місця, часу, способу вчинення і наслідків злочину, а також форми вини та мотивів;
2.- обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України, оскільки в ньому відсутнє формулювання обвинувачення, що порушує конституційні права обвинуваченого, але суд першої інстанції не звернув уваги на недоліки обвинувального акту.
На підставі викладеного заступник прокурора Одеської області в апеляційній скарзі просить скасувати оскаржений вирок і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
В судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу частково.
Вислухавши прокурора, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Що стосується тверджень апеляційної скарги про те, що у вироку відсутнє сформульоване обвинувачення із зазначенням місця, часу, способу вчинення і наслідків злочину, а також форми вини та мотивів, апеляційний суд не може погодитись з такими твердженнями, оскільки вони суперечать фактичним обставинам.
Зокрема судом встановлено і у вироку зазначено, що злочин вчинений ОСОБА_7 близько 13 години біля магазину «Орфей», який знаходиться за адресою: Одеська область м. Роздільна, вул. Калініна. Тобто зазначені і час і місце вчинення злочину, наскільки вони були встановлені досудовим слідством.
При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що відомості про час та місце вчинення злочину, саме з такою деталізацією, як їх встановив орган досудового розслідування і, відповідно, як зазначив у вироку суд першої інстанції, не оспорюються ні обвинуваченим ні потерпілим, ні прокурором, який підтримував публічне обвинувачення в суді першої інстанції. Тому, на думку апеляційного суду, дотримуючись принципу об'єктивності, можливо дійти лише до одного очевидного висновку про те, що в цьому конкретному випадку відсутня необхідність встановлення точного часу вчинення злочину, із з'ясуванням хвилин та секунд, а також відсутня необхідність встановлення місця вчинення злочину, із зазначенням відстані до магазину «Орфей» з точністю до метрів, сантиметрів і міліметрів.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про те, що твердження апеляційної скарги стосовно того, що у вироку відсутнє сформульоване обвинувачення із зазначенням місця та часу вчинення злочину, є надуманими і безпідставними, оскільки вони суперечать матеріалам справи.
Твердження апеляційної скарги стосовно того, що у вироку суду відсутнє формулювання способу вчинення злочину, також на думку апеляційного суду є безпідставним.
Як зазначено у вироку, ОСОБА_7 попросив в свого знайомого ОСОБА_8 його мобільний телефон, щоб послухати музику, а коли потерпілий передав йому телефон, він відкрито заволодів ним - поклав його собі в кишеню, сказавши, що зараз поверне, а сам зайшов в магазин, заклав вказаний телефон за пляшку горілки, пиво та цигарки, і з придбаними товарами пішов додому. Тобто, спосіб відкритого заволодіння телефоном потерпілого, детально описаний судом у вироку, також не оспорюється учасниками судового розгляду і не потребує ніякої більшої деталізації.
Щодо тверджень апеляційної скарги про не зазначення судом у вироку наслідків вчинення злочину, на думку апеляційного суду такі твердження також є незрозумілими і надуманими, оскільки у вироку зазначено, що ОСОБА_7 відкрито заволодівши телефоном, про що йшлося вище, після того розпорядився ним на свій власний розсуд - заклав вказаний телефон за пляшку горілки, пиво та цигарки.
Доводи апеляційні скарги про відсутність у вироку посилання на форму вини та мотив вчинення злочину, на думку апеляційного суду є не обгрунтованими, виходячи з таких підстав.
Можливо погодитись з прокурором стосовно того, що вирок не містить таких формулювань, як «… діючи з прямим умислом…», або «…з корисливих мотивів…».
Але фактичні обставини вчинення ОСОБА_7 злочину, а також його дії в процесі вчинення злочину і одразу після того, викладені у вироку таким чином, що поза розумним сумнівом очевидним є той факт, що ОСОБА_7 діяв умисно, оскільки неможливо навіть уявити, як обвинувачений з необережності просив в знайомого телефон, потім демонстративно поклав його в свою кишеню і пішов до магазину, де заклав його.
Аналогічно апеляційний суд вважає визначеним мотив вчинення злочину, оскільки встановлено і зазначено у вироку, що ОСОБА_7 , безпосередньо після заволодіння телефоном, одразу використав його в корисливих цілях, а саме, заклав телефон для придбання горілки, пива та цигарок.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на ті обставини, що судовий розгляд здійснювався без дослідження доказів по справі, оскільки обвинувачений пояснив, що розуміє суть пред'явленого обвинувачення і повністю визнає себе винним.
За таких обставин учасники судового розгляду, в тому числі і прокурор, позбавлені можливості оскаржувати фактичні обставини вчинення злочину, встановлені судом і зазначені у вироку ідентично з обвинувальним актом.
Посилання апеляційної скарги на ті обставини, шо обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України, оскільки в ньому відсутнє формулювання обвинувачення, що порушує конституційні права обвинуваченого, на що суд першої інстанції не звернув уваги, на думку апеляційного суду також є не обгрунтованими.
З обвинувального акту вбачається, що він містить виклад фактичних обставин вчинення злочину, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію дій ОСОБА_7 та формулювання обвинувачення.
Також обвинувальний акт містить інші передбачені ст.291 КПК України відомості, тому безпідставним є твердження апеляційної скарги про невідповідність обвинувального акту вимогам ст.291 КПК України.
Пред'явлене Гарбузюку обвинувачення є зрозумілим, в тому числі і для самого обвинуваченого, який підтвердив це в судовому засіданні, повністю визнав себе винним, не наполягав на дослідженні доказів і не оскаржував вирок стосовно себе. Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про те, що ні конституційні, ні процесуальні права учасників судового розгляду, і в першу чергу права обвинуваченого ОСОБА_7 , всупереч твердженням апеляційної скарги, порушені не були, і підстави для скасування вироку стосовно ОСОБА_7 відсутні.
За таких обставин апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржений вирок - без змін.
Керуючись статтями 370-372, 376, 404, 407, 419, 532 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області, від 24.11.2016 року. залишити без задоволення.
Вирок Роздільнянського районного суду Одеської області, від 20.10.2016 року, в кримінальному провадженні № 12016160390001107, стосовно ОСОБА_7 , засудженого за вчинення злочину, передбаченого ст.186 ч.1 КК України, залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.у о 16 годині в залі № 11 апеляційного суду Одеської області.
Судді апеляційного суду
Одеської області
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
(підпис) (підпис) (підпис)
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Одеської області ОСОБА_2 .