м. Миколаїв.
13.04.2017 р. Справа № 814/746/17
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу
за поданнямГоловного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
пропідтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна,
Головне управління ДФС у Миколаївській області звернулось до суду з поданням до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна.
Позивач обґрунтовує подання тим, що відповідач відмовляється допустити перевіряючих до проведення фактичної перевірки за наявністю законних підстав для її проведення, тому позивач законно прийняв рішення про застосування арешту майна платника податків відповідно до ст.94 ПК України від 11.04.2017 року.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся телефонограмою.
Позивач надав клопотання про розгляд подання в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.4,6 ст.128 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Розглянув матеріали справи, суд дійшов висновку:
04.04.2017 року Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Миколаївській області виданий наказ № 407 "Про проведення фактичної перевірки", яким вирішено провести з 05.04.2017 фактичну перевірку щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, за період з 01.04.2014 року по дату закінчення перевірки, ФОП ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, за адресою здійснення діяльності: АДРЕСА_2.
04.04.2017 року, на підставі наказу ГУ ДФС у Миколаївській області № 407 від 04.04.2017 року, виписані два направлення на проведення перевірки на ім'я ревізорів-інспекторів Шелеста А.О., Дмитрика С.В.
10.04.2017 року ревізори-інспектори вийшли на проведення перевірки, але працівник відповідача ОСОБА_4, ознайомившись з направленнями на перевірку, відмовилася від їх підпису та допуску перевіряючих. Позивач надав суду докази перебування ОСОБА_4 у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1
10.04.2017 року ревізорами-інспекторами складений акт відмови у допуску до проведення перевірки від № 0047/14/29/14/НОМЕР_1.
11.04.2017 року в. о. заступника начальника ГУ ДФС у Миколаївській області прийнято Рішення № 3 "Про застосування адміністративного арешту майна платника податків", яким застосовано повний адміністративний арешт майна платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
12.04.2017 р. Баштанська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Миколаївській області подала до суду першої інстанції подання про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Відповідно до п. 94.1 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Згідно з п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Статтею 94 ПК України передбачено, що арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті. Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Відповідно до п. 94.10. ст. 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Таким чином, за наявності обставини, визначеної п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України, може бути накладений арешт на майно платника податків (п. 94.4 ст. 94 ПКУ) за рішенням керівника контролюючого органу (його заступника) (п. 94.10 ст. 94 ПКУ).
При цьому, обґрунтованість рішення керівника контролюючого органу (його заступника) про накладення арешту на майно платника податків має бути перевірена судом протягом 96 годин.
Оскільки матеріали справи містять докази, що позивачем надавались відповідачу документи, передбачені ст.81 ПК України, які складені відповідно до вимог чинного законодавства. Факт відмови відповідача від допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки підтверджується актом відмови , за таких обставин, подання підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст.160-162, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Подання задовольнити.
2. Підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.
3. Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому статтями 183-3, 186 КАС України. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суду. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т. О. Гордієнко