Справа № 815/988/17
13 квітня 2017 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Одеської філії державного підприємства "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Кедр» про визнання незаконним та скасування рішення № 33483497 від 19.01.2017 р., -
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до державного реєстратора Одеської філії державного підприємства "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Кедр», в якому позивач, уточнивши позовні вимоги, просив:
визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Одеської філії державного підприємства "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" ОСОБА_2 № 33483497 від 19.01.2017 р.;
визнати протиправною операційну дію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 19.01.2017 р. «Про скасування права власності за ОСОБА_1 на 29/1000 частки комплексу «сукняна фабрика» державного реєстратора Одеської філії державного підприємства "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" ОСОБА_2.
Ухвалою суду від 10.04.2017 р. залишено без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 до державного реєстратора Одеської філії державного підприємства "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Кедр» в частині позовних вимог щодо скасування операційної дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 19.01.2017 року «Про скасування право власності за ОСОБА_1 право власності на 29/1000 частки комплексу, сукняна фабрика» державного реєстратора Одеської філії державного підприємства "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" Іскрова Олега Вікторовича».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення державного реєстратора Одеської філії державного підприємства "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" ОСОБА_2 №33483497 від 19.01.2017 р. є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки відсутнє рішення суду, яким би було скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав позивача на 29/1000 частки комплексу, сукняна фабрика. Позивач вважає, що відповідачем порушено п. 41 постанови Кабінету Міністрів України № 1141 від 26.10.2011р. «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», оскільки відповідно до вказаної норми державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Крім того, позивач обґрунтовує протиправність оскаржуваного рішення наявністю в Державному реєстрі прав запису про обтяження щодо вищевказаного нерухомого майна.
Від державного реєстратора Одеської філії державного підприємства "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" ОСОБА_2 надійшли письмові заперечення (а.с. 47-50), в яких останній зазначив, що скасування запису № 8373819 про право власності ОСОБА_1 на частку, що складає 29/1000 частин ідеальної долі об'єкта нерухомого майна за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, м. Татарбунари, вул. Тура Василя, 13, проведено відповідно до норм чинного законодавства, що виключає незаконність рішення № 33483497 від 19.01.2017 р.
До судового засідання з'явився представник позивача, позов підтримав та просив задовольнити.
Відповідач та третя особа до судового засідання не з'явились, явку представників не забезпечили, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином та завчасно.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, у зв'язку з відсутністю перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених ст.128 КАС України, відсутністю потреби заслухати свідка чи експерта, справа розглянута в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,-
До Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 08.12.2014р. внесено запис про право власності (номер запису про право власності 8373819) за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) щодо об'єкта нерухомого майна: комплекс, сукняна фабрика, за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, м. Татарбунари, вул. Тура Василя, будинок 13; розмір частки 29/1000 частин. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 121080351250. Зазначене вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 84645399 від 10.04.2017р.
Підставою виникнення права власності зазначено рішення Татарбунарського районного суду від 13.02.2013р. у справі № 2-591/1529/12 про переведення прав та обов'язків покупця, визнання права власності, скасування державної реєстрації.
Підставою внесення запису про право власності 8373819 є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 18529060 від 05.01.2015р.
19.01.2017 р. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Одеської філії державного підприємства "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" ОСОБА_2 (індексний номер рішення 33483497) внесено відомості про скасування права власності на вищевказане нерухоме майно за ОСОБА_1.
Відомості внесено до Реєстру на підставі рішення Апеляційного суду Одеської області від 08.12.2016р. у справі № 22-ц/785/7548/16.
Як вбачається з матеріалів справи та зі змісту оскаржуваного рішення, останнє прийнято за результатами розгляду заяви ТОВ «КЕДР», прийнятої за реєстраційним номером 20603220 від 19.01.2017р., та доданих до неї документів, зокрема рішення Апеляційного суду Одеської області від 08.12.2016р. у справі № 22-ц/785/7548/16.
Позивач вважає незаконним рішення державного реєстратора Одеської філії державного підприємства "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" ОСОБА_2 № 33483497 від 19.01.2017 р., в зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом та просить скасувати останнє.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у ч.3 ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Одеської філії державного підприємства "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" ОСОБА_2 № 33483497 від 19.01.2017 р., перш за все слід дослідити питання наявності підстав для його прийняття.
Суд зазначає, що Законом України від 26 листопада 2015 року N 834-VIII, що набув чинності з 01.01.2016року, до Закону N 1952-IV внесено зміни шляхом викладення його в новій редакції.
Згідно п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.
Згідно ч.1 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державний реєстр прав складається з розділів, спеціального розділу, бази даних заяв та реєстраційних справ в електронній формі. Невід'ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав є Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державний реєстр іпотек.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на кожний об'єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна.
Розділ Державного реєстру прав складається з чотирьох частин, які містять відомості про: 1) нерухоме майно; 2) право власності та суб'єкта (суб'єктів) цього права; 3) інші речові права та суб'єкта (суб'єктів) цих прав; 4) обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих обтяжень.
Так, ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції Закону України N 834-VIII врегульовано питання внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування.
Згідно ч.1 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.
У разі зміни ідентифікаційних даних суб'єкта права, відомостей про об'єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав.
У разі якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду.
Подання та отримання документів за заявою про внесення змін до записів Державного реєстру прав здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав.
Частиною 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Згідно п. 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1141 від 26.10.2011р., зокрема, внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється державним реєстратором за заявою, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.
Для внесення записів про скасування державної реєстрації прав державний реєстратор вносить до відповідного розділу Державного реєстру прав такі відомості: 1) підстава для скасування державної реєстрації прав: назва документа; дата видачі документа; номер документа; ким виданий (оформлений) документ; додаткові відомості про документ; 2) реєстраційний номер, дата та час реєстрації заяви, на підставі якої вносяться записи про скасування державної реєстрації прав; 3) підстава для внесення записів про скасування державної реєстрації прав: назва рішення; дата формування рішення; індексний номер рішення; 4) прізвище, ім'я та по батькові державного реєстратора; 5) найменування органу державної реєстрації прав або найменування нотаріальної контори, назва нотаріального округу.
У результаті внесення записів про скасування державної реєстрації прав у відповідному розділі Державного реєстру прав державний реєстратор робить відмітку про скасування державної реєстрації прав. У разі коли внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється щодо державної реєстрації переходу чи припинення речових прав, державний реєстратор робить відмітку про скасування державної реєстрації прав та поновлює записи про речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав, що існували до проведення державної реєстрації прав.
Під час розгляду справи № 22-ц/785/7548/16 Апеляційним судом Одеської області встановлено, зокрема, що рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 13.02.2013р. на ОСОБА_1 було переведено права та обов'язки покупця за договорами купівлі-продажу від 16.07.2012р., укладені між товариством з обмеженою відповідальністю «Кедр» та ОСОБА_3орівною, посвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстрами № 930 та №927.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням Апеляційного суду Одеської області від 08.12.2016р. у справі № 22-ц/785/7548/16 скасовано рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 15.09.2016р. та ухвалено нове рішення, яким позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кедр» до ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та скасування запису про право власності задоволено частково: визнано недійсними договори купівлі продажу від 16.07.2012р., укладені між товариством з обмеженою відповідальністю «Кедр» та ОСОБА_3, посвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстрами № 930 та №927.
Відповідно до резолютивної частини рішення останнє є підставою для скасування запису про право власності № 8373819 від 08.12.2014р. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 на частку, що складає 29/1000 частин ідеальної долі об'єкта нерухомості за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, м. Татарбунари, вул. В. Тура, 13 (а.с. 54-61).
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, підставою виникнення права власності зазначено рішення Татарбунарського районного суду від 13.02.2013р. у справі № 2-591/1529/12 про переведення прав та обов'язків покупця, визнання права власності, скасування державної реєстрації. Вказане рішення не скасовано в судовому порядку, протилежного не доводилось відповідачем та третьою особою.
Згідно п. 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1141 від 26.10.2011р., державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Підставою внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності 8373819 є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 18529060 від 05.01.2015р. Зазначене рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не скасовано на підставі рішення суду.
Суд звертає увагу, що рішенням Апеляційного суду Одеської області від 08.12.2016р. у справі № 22-ц/785/7548/16 визнано недійсними договори купівлі-продажу.
Запис в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно в № 8373819 про право власності ОСОБА_1 на частку 29/1000 частин ідеальної долі об'єкта нерухомого майна за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, м. Татарбунари, вул. В.Тура, 13 судом не скасовано.
Рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 13.02.2013р., яке послугувало підставою для реєстрації за ОСОБА_1 права власності на спірний об'єкт нерухомого майна судом не скасовувалось.
Таким чином, враховуючи, що рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав позивача на 29/1000 частки комплексу, сукняна фабрика, запис про право власності № 8373819 від 08.12.2014р. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 не скасовані судом, рішення Татарбунарського районного суду від 13.02.2013р. у справі № 2-591/1529/12, яке зазначено підставою виникнення права власності позивача є чинним, на час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення були відсутні правові підстави, передбачені ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п. 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1141 від 26.10.2011р., зокрема скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування запису про проведену державну реєстрацію прав, скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Відтак скасування запису № 8373819 про право власності ОСОБА_1 на частку 29/1000 частин ідеальної долі об'єкта нерухомого майна за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, м. Татарбунари, вул. В.Тура, 13, проведено з порушенням вимог чинного законодавства, без наявності підстав, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п. 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1141 від 26.10.2011р., що свідчить про неправомірність прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.
Крім того, згідно довідки з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №84645399, сформованої 10.04.2017р., у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно міститься запис про обтяження № 15509009 від 15.07.2016р., внесений на підставі рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 12.07.2016р. у справі 515/853/16-ц.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.
При прийнятті оскаржуваного рішення державним реєстратором не враховано того, що у Державному реєстрі прав наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно: комплекс, сукняна фабрика, за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, м. Татарбунари, вул. Тура Василя, будинок 13; розмір частки 29/1000 частин.
Таким чином, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, приймаючи до уваги встановлені судом обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що рішення № 33483497 від 19.01.2017 р. є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених фактів та обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.ч 1, 3 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 94, 128, 159-164, 167 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до державного реєстратора Одеської філії державного підприємства "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Кедр» про визнання незаконним та скасування рішення № 33483497 від 19.01.2017 р,- задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Одеської філії державного підприємства "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" ОСОБА_2 № 33483497 від 19.01.2017 р.
Стягнути з державного підприємства "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" (02002, м. Київ, вулиця Євгена Сверстюка, будинок 15, код ЄДРПОУ 00209131) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень 00 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: Г.П. Самойлюк