8.2.3
Іменем України
13 квітня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1358/16
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області до Державного підприємства “Сєвєродонецька Теплоелектроцентраль” про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість,-
07 листопада 2016 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області до Державного підприємства “Сєвєродонецька Теплоелектроцентраль” про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 10457850,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач з 16.09.2016 взятий на облік в спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС. За відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість на суму 10457850,00 грн який виник внаслідок несплати самостійно узгоджених зобов'язань з податку на прибуток за період березень 2016 по декларації № НОМЕР_1 від 27.04.2016 у сумі 10457850,00 грн.
Відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» на адресу відповідача було надіслано першу податкову вимогу від 13.02.2003 № 1/57 та другу податкову вимогу від 24.03.2003 № 2/110, дана обставина зазначена у постанові Луганського окружного адміністративного суду від 18.06.2010 у справі № 2а-4431/10/1270.
Прийняті контролюючим органом заходи, спрямовані на погашення відповідачем податкового боргу, результатів не дали, у зв'язку з чим позивач просив стягнути кошти з державного підприємства Сєвєродонецька теплоелектроцентраль з рахунків у банках, обслуговуючих платника та за рахунок готівки в рахунок сплати податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 10457850,00 грн.
У подальшому позивачем подано заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих державне підприємство "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків в рахунок сплати податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 10278505,00 грн.
Представники позивача в судове засідання не пибув, про час, місце та дату розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи без його участі а також зазначив про підтвердження до стягнення заявленої суми податкового боргу (а.с.97).
Враховуючи положення пункту 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що державне підприємство «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» зареєстроване виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області від 24.06.1998 року за рішенням № 198, ідентифікаційний код юридичної особи 00131050, (а.с. 10-13).
З 16.09.2016 Державне підприємство “Сєвєродонецька Теплоелектроцентраль” перебувало на обліку СДПІ з ОВП у м.Запоріжжі МГУ ДФС.
Відповідно до ч.3 п. 10.22 наказу Мінфіну від 09.12.2011 № 1588 "Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів", платник податків, який перебуває на обліку в контролюючому органі, що здійснює супроводження великих платників податків, та не включений до Реєстру великих платників податків на наступний календарний рік, переводиться на облік до контролюючого органу за його місцезнаходженням з початку нового бюджетного періоду (календарного року).
Згідно Наказу Державної фіскальної служби України № 1036 від 26.12.2016 року затверджено реєстр великих платників податків (далі по тексту реєстр ВПП) на 2017рік. ДП “Сєвєродонецька Теплоелектроцентраль” не включено до вищезазначеного реєстру ВПП та з 01.01.2017 року переведено на облік до ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області (а.с.74).
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, станом на час розгляду справи по особовому рахунку відповідача обліковується заборгованість з податку на додану вартість у сумі 10278505,00 грн, яка виникла в результаті несплати самостійно визначених податкових зобов'язань, з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за податковими деклараціями від 20.04.2016 № НОМЕР_2, від 19.05.2016 № НОМЕР_3, від 08.06.2016 № НОМЕР_4, від 11.07.2016 № НОМЕР_5, від 16.08.2016 № НОМЕР_6 (а.с.40-48).
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з п.п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно п.15.1 ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Згідно пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Судом встановлено, що відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість
-від 20.04.2016 № НОМЕР_2, у якій самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету за березень 2016 року у розмірі 8240443,00 грн.(а.с. 40-40а);
-від 19.05.2016 № НОМЕР_3, у якій самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету за квітень 2016 року у розмірі 1203031,00 грн.(а.с. 41-42);
-від 08.06.2016 № НОМЕР_4, у якій самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету за травень 2016 року у розмірі 194224,00 грн.(а.с. 43-44);
-від 11.07.2016 № НОМЕР_5, у якій самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету за червень 2016 року у розмірі 380731,00 грн.(а.с. 45-46);
-від 16.08.2016 № НОМЕР_6, у якій самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету за липень 2016 року у розмірі 260076,00 грн.(а.с. 47-48).
Таким чином, сума до стягнення становить 10278505,00 грн, що підтверджується карткою особового рахунку відповідача з податку на додану вартість.(а.с.50-51).
Відповідно до п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Однак у визначений законом строк суму визначених податкових зобов'язань до бюджету відповідач у повному обсязі не сплатив.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).
Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачем на адресу відповідача було надіслано першу податкову вимогу від 13.02.2003 № 1/57 та другу податкову вимогу від 24.03.2003 № 2/110. Вказані вимоги позивач до суду не надав, однак факт направлення першої податкової вимоги від 13.02.2003 № 1/57 та другої податкової вимоги від 24.03.2003 № 2/110 на адресу відповідача, встановлено судом під час розгляду справи № 2а-4431/10/1270 за позовом заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську до державного підприємства Сєвєродонецька теплоелектроцентраль про стягнення податкового боргу з податку на прибуток в розмірі 1039429,54 грн.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Доказів оскарження вищезазначених податкових вимог сторонами до суду не подано.
Суд зазначає, що відповідно до п.20.1.34 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.4 ст.95 Податкового Кодексу - орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1244 "Про Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України" встановлений Порядок, яким визначений механізм стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунокк погашення його податкового боргу.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11, 69-71, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області до Державного підприємства “Сєвєродонецька Теплоелектроцентраль” про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства «Сєвєродонецька Теплоелектроцентраль» (код ЄДРПОУ 00131050) кошти в розмірі податкового боргу - в сумі 10278505,00 грн. (десять мільйонів двісті сімдесят вісім тисяч п'ятсот п'ять гривень 00 коп.) на розрахунковий рахунок Державного бюджету - 31113029799002, одержувач: УК у м.Запоріжжі/Запоріжжя/,код платежу СДПІ 14010600, код одержувача 38025409, банк одержувача: ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО:813015, з рахунків платника податків Державного підприємства «Сєвєродонецька Теплоелектроцентраль» (код за ЄДРПОУ 00131050), а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Суддя ОСОБА_1