10.2.4
Іменем України
12 квітня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/330/17
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Борзаниці С. В.,
при секретарі судового засідання: Ждановій Г. Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області до державного підприємства "Первомайськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Управління зі збуту та контролю якості вугілля і стандартів" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,-
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (далі за текстом - Позивач) до державного підприємства "Первомайськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Управління зі збуту та контролю якості вугілля і стандартів" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.
В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на таке.
Державне підприємство "Первомайськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Управління зі збуту та контролю якості вугілля і стандартів" зареєстровано в УПФУ в Попаснянському районі Луганської області. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № 1058 від 09.07.2003 та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та страховими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, Відповідач повинний вносити до пенсійного фонду обов'язкові платежі у розмірі 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» та «б-з» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Заборгованість відповідача перед ПФУ по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком №1 за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 в сумі 17135,67 грн., за списком №2 за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 в сумі 16480,45 грн. Відповідач добровільно не виконує свої зобов'язання. В подальшому позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій умовах за списком №1 за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 в сумі 23990,92 грн., за списком №2 за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 в сумі 16784,43 грн. Також просив поновити строк для звернення до суду з адміністративним позовом через відсутність коштів для сплати судового збору.
Представник позивача до суду надав заяву, в якій просив справу розглянути без їх участі, збільшені позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача визнав суму заборгованості у повному обсязі та просив задовольнити розстрочення сплати суми заборгованості у сумі 40775,35 грн. на три роки, починаючи з травня 2017 року по квітень 2020 року, відповідно до графіку у зв'язку з відсутністю грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства.
Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов наступного.
У відповідності до п. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058 від 09.07.2003 підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі, призначених згідно до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, при цьому зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (зареєстровано в Мін'юсті України 16 січня 2004 року за № 64/8663), плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання.
Відповідно до пункту 6.1 Інструкції № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:
- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у розмірі 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2012 році та наступних періодах;
- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Пунктом 6.4. Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (пункт 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України).
Отже, підприємство зобов'язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.
Судом встановлено, що Державне підприємство “Первомайськвугілля” в особі відокремленого підрозділу "Управління зі збуту та контролю якості вугілля і стандартів" (ідентифікаційний код 32320594) є юридичною особою, зареєстроване платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області.
Позивач здійснював доставку та виплату пільгових пенсій працівникам Державного підприємства “Первомайськвугілля” в особі відокремленого підрозділу "Управління зі збуту та контролю якості вугілля і стандартів", що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» та «б»-«з» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (а.с.13-57).
Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» та «б»-«з» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення”, не надавши на них заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.
Таким чином, у відповідача виникла заборгованість перед УПФУ в Попаснянському р-ні Луганської області по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (список №1) за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 в сумі 23990,92 грн., до пунктів “б-з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (список № 2) за період за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 в сумі 16784,43 грн (а.с. 4-5, 119-122, 129).
Відповідач зазначену суму заборгованості не сплатив у добровільному порядку, що підтверджується карткою особового рахунку (а.с. 7-12,123-128).
За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими й такими, що слід задовольнити.
Суд вважає за можливе поновити Управлінню Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області строк звернення до суду з адміністративним позовом з таких підстав.
Згідно Закону України «Про судовий збір» Пенсійний фонд України та його органи не були звільнені від сплати судового збору у 2016 році.
На підставі ч.2 ст. 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом. За період 2016 року управлінню кошти на сплату судового збору не виділялися, а у 2017 році позивач вже був звільнений від сплати судового збору, судом визнаються поважними причини пропуску строку звернення до суду та цей строк поновлюється.
Щодо клопотання Відповідача про встановлення способу виконання рішення шляхом розстрочення платежу суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.
Згідно з положеннями статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.
Суд не знаходить підстав для встановлення способу виконання рішення шляхом розстрочення платежу з огляду на те, що посилання на тяжке фінансове становище, як на підставу для розстрочення виконання судового рішення, не є винятковою обставиною у розумінні статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідачем не доведено суду відсутність коштів на рахунках підприємства, яке б унеможливлювало виконання рішення суду.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що підприємство повинно навести економічне обґрунтування, яке б свідчило про можливість погашення зазначеного боргу внаслідок застосування режиму відстрочення та розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління чи збутом боржника. Вказане економічне обґрунтування відповідачем не надано.
Доказів наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, суду не надано.
За таких обставин суд не знаходить підстав для встановлення способу виконання судового рішення шляхом розстрочення платежу.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення в даному випадку.
Керуючись статтями 2, 11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Поновити Управлінню Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області строк звернення до суду з адміністративним позовом.
Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області до державного підприємства "Первомайськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Управління зі збуту та контролю якості вугілля і стандартів" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 1 та Списком № 2 за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 в сумі 40775,35 грн - задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства “Первомайськвугілля” в особі Відокремленого підрозділу “Спеціалізоване управління” (93292, Луганська обл., Попаснянський район, місто Гірське, вул. Куйбишева, будинок 21, ідентифікаційний код 32320594) на користь управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (93300, Луганська обл., Попаснянський район, місто Попасна, вул. Шкільна, будинок 2, код ЄДРПОУ 21792608, р/р 25604301751 в ЛОУ ВАТ «Державний банк України», МФО 304665, код 21792608) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списком №1 за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 в сумі 23990,92 грн., за списком №2 за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 в сумі 16784,43 грн, а всього 40775,35 грн. (сорок тисяч сімсот сімдесят п'ять гривень 35 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанову в повному обсязі складено та підписано 14 квітня 2017 року.
Суддя ОСОБА_1