про залишення позовної заяви без руху
14 квітня 2017 рокум. Ужгород№ 807/527/17
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Луцович М.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Розглянувши поданий адміністративний позов, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з огляду на наступне.
Відповідно до вимог статті 106 частини 3 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Однак, позивачем не надано суду доказів про сплату судового збору за подання адміністративного позову в належній сумі та на належні реквізити суду, проте в позовній заяві міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Так, в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору позивачка зазначає про неможливість сплати судового збору, у зв'язку з тяжким матеріальним становищем.
Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір".
Так, положеннями статті 8 вказаного Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналогічні положення містить стаття 88 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Пленум Вищого адміністративного суду України в Постанові № 2 від 23 січня 2015 року «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ст.ст.87-88 КАС України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
При цьому слід зазначити, що за приписами вищезазначених норм відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від сплати судового збору є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених стороною обставин, що унеможливлюють сплату судового збору та підтвердження цих обставин належними доказами.
Позивачем не подано суду жодних доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору. Покликання на тяжке матеріальне становище у зв'язку з тим, що позивачка та її чоловік є пенсіонерами які проживають самі а всі кошти витрачаються на їх утримання, комунальні послуги та лікарські засоби на думку суду є необґрунтованими. Варто також зауважити, що вказані позивачем обставини в обгунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору, дають підстави прийти до висновку, що у випадку відстрочки сплати судового збору такий залишиться несплаченим і до прийняття судом рішення у справі.
З урахуванням викладеного у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.
У зв'язку з відмовою у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачці строк для усунення вказаних недоліків, а саме надання доказів сплати судового збору.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України "Про судовий збір" № 3674-VI (надалі Закон № 3674-VI).
Так, ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється, в тому числі, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно п.п. 1 п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання фізичною особою до адміністративного суду позову майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року складає 1600,00 грн.
Позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру.
Відповідно до ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" до позивача не застосовуються пільги щодо сплати судового збору.
Для усунення вищевказаного недоліку позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 640,00 грн. за подання позовної заяви майнового характеру, та надати суду оригінал квитанції, що підтверджує таку сплату.
Для належної сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлено наступні платіжні реквізити: призначення платежу: *;101;____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом___(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа); Отримувач коштів УК у м. Ужгороді, 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610; Банк отримувача ГУ ДКСУ у Закарпатській області; Код банку отримувача (МФО) 812016; Рахунок отримувача: 31210206784002; Код класифікації доходів бюджету 22030101.
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду оригінал доказу сплати судового збору згідно ставок, передбачених Законом України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову майнового характеру у розмірі 640,00 грн. .
Відповідно до ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 88, 106, 108, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.
Надати позивачу строк до 28 квітня 2017 року для усунення вищезазначених недоліків.
Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а в разі постановлення такої без виклику особи, яка її оскаржує - протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).
Суддя ОСОБА_2