Україна
Донецький окружний адміністративний суд
06 квітня 2017 р. Справа №805/1198/17-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
час прийняття постанови: 13:30
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аляб'єва І.Г., при секретарі судового засідання Филиппенко М.С.,
за участі представників:
позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Луганське” до Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України в Донецької області про визнання протиправними та скасування рішення, вимоги,
У лютому 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Агро-Луганське” (далі - Товариство) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України в Донецької області (далі - Інспекція) у якому, з урахуванням уточнень до позову, просили:
- визнати недійсною вимогу Інспекції про сплату боргу (недоїмки) від 15 грудня 2016 року № Ю 14-23 зі сплати суми боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску у розмірі 393 170,25 гривень, суми штрафу - 2 490,36 гривень та пені - 24,90 гривень;
- визнати протиправним та скасувати рішення Мар'їнської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області від 28 березня 2016 року № 110 про застосування штрафних санкцій у розмірі 2 490,36 гривень та нарахування пені у розмірі 24,90 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він знаходиться на території проведення антитерористичної операції, а тому відповідно до приписів Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” є звільненим від виконання обов'язків щодо сплати єдиного внеску до закінчення антитерористичної операції.
Крім того, зауважує, що відповідно до вказаного Закону відповідальність, штрафні та фінансові санкції за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до зазначених платників єдиного внеску, не застосовуються. З урахуванням викладеного просили задовольнити позов.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає доводи позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а також вважає, що вимога про сплату боргу (недоїмки) по єдиному соціальному внеску від 15 грудня 2016 року № Ю 14-23 та рішення № 110 від 28 березня 2016 року прийняті відповідно до норм діючого законодавства, підстави для їх скасування відсутні, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представники сторін до судового засідання з'явилися, надали суду пояснення, аналогічні адміністративному позову та запереченням.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Агро - Луганське” зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 36443355, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від, зареєстрований як платник податків, перебуває на обліку в Мар'їнській об'єднаній Державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області.
Судом встановлено, що 28 березня 2016 року Інспекцією винесено спірне рішення № 110 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Вказаним рішенням до Товариства застосовані штрафні санкції за період з 23 квітня 2014 року по 23 квітня 2014 року у розмірі 2 490,36 гривень та нарахована пеня у розмірі 24,90 гривень.
15 грудня 2016 року відповідачем була складена спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-14-23 зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 437 555,97 гривень, суми штрафу - 2 490,36 гривень та пені - 24,90 гривень.
Позивачем надані уточнення до адміністративного позову, у якому позивач просить скасувати спірну вимогу Інспекції у сумі недоїмки 393 170,25 гривень, суми штрафу - 2 490,36 гривень та пені - 24,90 гривень.
Судом встановлено, що Товариством 17 лютого 2017 року до Інспекції подана заява за № 6 про звільнення Товариства від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
В матеріалах справи наявний сертифікат Торгово-промислової палати України від 05 квітня 2016 року № 6108 про настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Вказаним сертифікатом засвідчено настання у позивача обставин непереборної сили з 01 червня 2014 року, щодо сплати сум обов'язкових платежів, у тому числі з єдиного внеску.
Розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову. При цьому виходить з такого.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VІ “Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” (далі - Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 10 зазначеної норми Закону № 2464 визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Згідно з абзацом 1 пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2464 встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464 на платника єдиного внеску покладений обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Статтею 9 зазначеного вище Закону визначені порядок обчислення і сплати єдиного внеску, зокрема, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України” та розпочате проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.
Згідно з підпунктом 8 пункту 4 статті 11 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” внесені зміни до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, за загальними правилами яких на час проведення антитерористичної операції суб'єкти господарювання звільняються від обов'язків щодо сплати єдиного внеску до закінчення антитерористичної операції.
Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”.
Абзацом 2 статті 1 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» м. Маріуполь є територією проведення антитерористичної операції.
Статтею 2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” визначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
Статтею 9-4 Розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” передбачено, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 вказаного Закону, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, де проводилася антитерористична операція, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Таким чином, законодавець визначив спосіб звільнення платників єдиного внеску від виконання своїх обов'язків, що передбачені статтею 6 Закону № 2464, зокрема, подання платником єдиного внеску заяви, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені статтями 25, 26 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до зазначених платників єдиного внеску, не застосовуються.
Разом з тим, статтею 10 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII. «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що звільнення платника єдиного внеску від виконання своїх обов'язків, передбачених статтею 6 Закону пов'язується не лише з необхідністю подання до податкового органу відповідної заяви, а й з наявністю сертифікату Торгово-промислової палати України, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору).
Судом встановлено, що у Товариства наявний сертифікат Торгово-промислової палати України. Крім того, позивачем надано належні докази щодо звернення до податкового органу із заявою про звільнення від виконання обов'язків платника ЕСВ.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з розрахунків суми боргу, визначеною у спірній вимозі, період виникнення недоїмки з єдиного внеску становить: квітень 2014 року - жовтень 2016 року. При цьому, до загальної суми недоїмки включена сума за квітень 2014 року у розмірі 20 180,24 гривень.
Як вже зазначалось вище, в матеріалах справи наявний сертифікат Торгово-промислової палати України від 05 квітня 2016 року № 6108 про настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Вказаним сертифікатом засвідчено настання у позивача обставин непереборної сили з 01 червня 2014 року, щодо сплати сум обов'язкових платежів, у тому числі з єдиного внеску.
Таким чином, у зв'язку з тим, що у квітні 2014 року у Товариства був відсутній відповідний сертифікат, суд дійшов висновку про відмову у задоволені адміністративного позову в цій частині.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову в частині визнання протиправною та скасування вимоги Мар'їнської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області від 15 грудня 2016 року № Ю-14-23 про сплату боргу (недоїмки) в частині сплати сум з єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 372 990,01 гривень, суми штрафу у розмірі 2 490,36 гривень та пені у розмірі 24,90 гривень.
Щодо визнання протиправним та скасування Рішення Інспекції від 28 березня 2016 року № 110 «Про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску» суд зазначає наступне.
Як вже зазначено судом, відповідно до положень статті 9-4 Розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені статтями 25, 26 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до зазначених платників єдиного внеску, не застосовуються.
Таким чином, спірне рішення підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині задоволенню.
Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Луганське” про визнання протиправними та скасування рішення, вимоги - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Мар'їнської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області від 15 грудня 2016 року № Ю-14-23 про сплату боргу (недоїмки) в частині сплати сум з єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 372 990,01 гривень, штрафу у розмірі 2 490,36 гривень та пені у розмірі 24,90 гривень.
Визнати протиправним та скасувати рішення Мар'їнської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області від 28 березня 2016 року № 110 про застосування штрафних санкцій у розмірі 2 490,36 гривень та нарахування пені у розмірі 24,90 гривень.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Мар'їнської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Луганське” суму судового збору у розмірі 5 594,85 гривень.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Аляб'єв І.Г.