11 квітня 2017 р.Справа №804/1912/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
при секретарі судового засіданняОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Еталон» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, та зобов'язання вчинити певні дії, -
17 березня 2017 року Приватне підприємство «Еталон» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про:
- визнання протиправним та скасування рішення від 16 лютого 2017 року №745-17/63 про опис майна у податкову заставу;
- визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 16 лютого 2017 року №745-17/63;
- зобов'язати відповідача виключити з інтегрованої картки Приватного підприємства «Еталон» нарахування за податковим повідомленням-рішенням від 12 липня 2016 року №0003532200 до завершення його судового оскарження по адміністративній справі №804/5292/16.
В обґрунтування заявленого позову позивачем зазначено, що:
- за відсутності узгодженого податкового боргу, контролюючий орган прийняв незаконне рішення про опис майна у податкову заставу та податкову вимогу;
- враховуючи, що податкове повідомлення-рішення від 12.07.2016 року №0003532200 оскаржено позивачем в судовому порядку, воно є неузгодженими до дня набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №804/5292/16;
- рішення про опис майна у податкову заставу та податкова вимога від 16.02.2017 року складені (вчинені) на підставі податкового повідомлення-рішення від 12.07.2016 року №0003532200 за неузгодженими податковими зобов'язаннями, які станом на час винесення оскаржуваних у цьому позові рішень відповідача, так і станом на день подання цього позову є незаконними та підлягають скасуванню;
- опис майна позивача та вчинення відповідачем дій направлених на погашення податкового боргу, який не визнається позивачем, по суті є подвійною сплатою одного і тож виду податку (податку на додану вартість).
Представник позивача клопотав про розгляд справи за його відсутності на підставі наявних у справі доказів, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач заперечень на позовну заяву не надав, на вимогу суду надано роздруківку зворотного боку інтегрованої картки платника по податку на додану вартість, за якою станом на 31.03.2017 року недоїмка становить 3816555,40 грн. та пеня 1004223,90 грн.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що Приватне підприємство «Еталон» (код ЄДРПОУ 25524885) перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як платник податків та єдиного внеску.
На підставі акту перевірки від 10.03.2016 року №106/04-36-14-01/25524885 та рішення про результати розгляду скарги від 21.06.2016 року №13630/6/99-99-11-02-01-15 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області 12.07.2016 року винесено податкове повідомлення-рішення №0003532200, яким ПП «Еталон» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 3817249,50 грн., у тому числі 2544833 грн. за основним платежем, 1272416,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Як зазначив позивач та підтверджено матеріалами справи, податкове повідомлення-рішення від 12.07.2016 року №0003532200 оскаржено ним до адміністративного суду (справа №804/5292/16).
Між тим, відповідачем винесено податкову вимогу від 16.02.2017 року №745-17/63, відповідно до якої станом на 15.02.2017 року сума податкового боргу ПП «Еталон» (код 25524885) за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 4817996,23 грн., у тому числі по податку на додану вартість (14010100):
- основний платіж - 2544138,90 грн.;
- штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 1272416,50 грн.;
- пеня - 1001440,83 грн.
Також, 16.02.2017 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесено рішення №745-17/63 про опис майна у податкову заставу, за яким відповідач вирішив здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків ПП «Еталон» (код 25524885).
Наголошуючи на відсутності узгоджених податкових зобов'язань, та не погоджуючись із прийнятими рішеннями позивач звернувся за захистом своїх порушених прав з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Заявлений у справі спір точиться щодо правомірності внесення контролюючим органом до інтегрованої картки платника сум податкових зобов'язань на підставі податкового повідомлення рішення від 12 липня 2016 року №0003532200, правомірність винесення якого розглядається адміністративним судом у справі №804/5292/16.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Під грошовим зобов'язанням платника податків, згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Під податковим боргом, при цьому, розуміється сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
За змістом пп. 2.1, 2.2, 2.3 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міндоходів України від 10.10.2013 року №576, податкова вимога формується органами доходів і зборів за місцем обліку платника податків. Податкова вимога формується, якщо: платник податків не сплатив суми податкового зобов'язання, зазначеної в поданій ним податковій декларації, у встановлені Кодексом строки; платник податків не сплатив узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеної в податковому повідомленні-рішенні, у встановлені законом строки;платник збору не сплатив узгодженої суми збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності у встановлені строки; платник єдиного податку першої або другої групи не сплатив суми авансового внеску у встановлені строки. Протягом строків оскарження суми грошових зобов'язань, визначених Кодексом, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.
У взаємозв'язку з наведеним, пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Згідно з пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
У зв'язку з цим та відповідно до положень пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України грошове зобов'язання, визначене у податковому повідомленні-рішенні в силу закону вважається неузгодженим та, відповідно, не набуло статусу податкового боргу.
Відповідно до пункту 57.3. статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Під час розгляду справи встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 12.07.2016 року №0003532200, яким ПП «Еталон» збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість за основним платежем - 2544833 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1272416,50 грн., оскаржено позивачем в судовому порядку.
При цьому, станом на дату судового розгляду рішення у справі №804/5292/16 не набрало законної сили.
З наданої відповідачем роздруківки зворотного боку інтегрованої картки платника судом встановлено, що на початок 2017 року рахувалась переплата в сумі 694,10 грн., у подальшому:
- 30.01.2017 донараховано основного платежу, податкове повідомлення-рішення від 12.07.2016 року №0003532200 - 2544833,00 грн.;
- 30.01.2017 зменшено переплату на суму 694,10 грн.;
- 30.01.2017 збільшено боргу по основному платежу на суму 2544138,90 грн.;
- 30.01.2017 донараховано штрафні санкції, податкове повідомлення-рішення від 12.07.2016 року №0003532200 - 1272416,50 грн. збільшено боргу по штрафних санкціях;
- 30.01.2017 нараховано пені за підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення від 12.07.2016 року №0003532200, рішення суду про підтвердження донарахування сум №804/5292/16 від 06.12.2016 року - 1001440,83 грн.;
Таким чином, до спірної податкової вимоги контролюючим органом включені суми боргу з ПДВ, які обліковувались в інтегрованій картці станом на 31.01.2017 року: основний платіж - 2544138,90 грн.; штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 1272416,50 грн.; пеня - 1001440,83 грн.
- 23.03.2017 зараховано надходження до бюджету коштів з рахунків в системі електронного адміністрування ПДВ - 118560,00 грн.;
- 23.03.2017 зменшено боргу по штрафних санкціях за рішенням від 12.07.2016 року №0003532200 на суму 118560,00 грн.;
- 23.03.2017 нараховано пені за підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення від 12.07.2016 року №0003532200, в сумі 2783,07 грн.;
- 30.03.2017 нараховано ПДВ по декларації №9044327397 від 17.03.2017 року - 118560,00 грн., збільшено недоїмку на цю суму.
З урахуванням викладеного, станом на 31.03.2017 року за позивачем рахується недоїмка в сумі 3816555,40 грн. та пеня 1004223,90 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що сума, визначена податковою вимогою, не являється податковим боргом, оскільки позивачем, у встановлений законом строк, розпочато процедуру оскарження податкового повідомлення-рішення, а отже грошові зобов'язання вважаються неузгодженими.
Згідно положень статей 88, 89 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (пункт 89.1 статті 89 Податкового кодексу України).
Пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України).
Згідно пункту 91.1 статті 91 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податкового керуючого.
Таким чином, умовою для винесення керівником контролюючого органу рішення про опис майна платника податків у податкову заставу та призначення такому платнику податків податкового керуючого є наявність у такого платника податків податкового боргу.
Відтак, виходячи з того, що оскаржувана податкова вимога винесена контролюючим органом протиправно, виключно у зв'язку з наявною у позивача податкової заборгованості з податку на додану вартість, яка виникла через несплату позивачем податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні від 12.07.2016 року №0003532200, які є неузгодженими, з урахуванням похідного характеру рішення про опис майна у податкову заставу, останнє також є протиправними та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до пунктів 3, 4, 5 розділу І «Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року №422 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 року за №751/28881 (далі - Порядок), оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС. Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов'язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.
Згідно пункту 1 глави 1 розділу ІІ Порядку з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП (інтегрована картка платника) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.
Пунктами 1, 2 глави 9 розділу IV Порядку після внесення до інформаційної системи органів ДФС інформації про дату вручення податкового повідомлення-рішення облікові показники щодо нарахованих органом ДФС податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю відображаються в ІКП датою граничного строку сплати (60 календарних днів з дня вручення платнику податкового повідомлення-рішення) з використанням відповідних облікових показників (кодів операцій) та беруть участь у розрахунках.
Інформація щодо початку/продовження та результатів адміністративного або судового оскарження податкового повідомлення-рішення вноситься до підсистеми, що забезпечує облік платежів, працівником структурного підрозділу органу ДФС, яким податкове повідомлення-рішення було сформовано, на підставі документів, зазначених у розділі VII цього Порядку (заяви - оскарження податкового повідомлення-рішення, ухвали суду про відкриття провадження, рішення про результати розгляду скарги (заяви), рішення суду, прийнятого по суті), протягом 3-ох днів з дати отримання такого документа.
На підставі інформації про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника податків) або про початок/продовження процедури судового оскарження нарахована сума податків вважається неузгодженою, а в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її виключення.
У разі якщо за результатами судового оскарження (рішення суду, прийняте по суті) нарахована сума податку у повному обсязі підтверджується, та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо поновлення такої суми.
Відповідно до положень глави 3 розділу VІІ Порядку у разі виявлення помилок, допущених під час введення інформації до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, вони підлягають виправленню (коригуванню) відповідальним юристом протягом робочого дня, коли виявлено помилку, зі збереженням достовірної інформації.
Під час занесення результатів розгляду справи у суді відповідальний юрист та керівник підрозділу (або особа, що виконує його обов'язки): вилучає інформацію, що помилково занесена до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження; виправляє помилки, допущені при реєстрації позовних заяв, апеляційних чи касаційних скарг та документів; вилучає збережені невірні цифрові копії документів та зберігає вірні; вилучає невірну інформацію про оскаржений документ, внесену до базового запису про справу, та зберігає вірну.
Належить зазначити, що у зв'язку із викривленням показників за наслідками помилкового внесення до інтегрованої картки платника ПДВ неузгоджених сум зобов'язань згідно податкового повідомлення-рішення від 12.07.2016 року №0003532200, яке оскаржено платником податку в судовому порядку, утворився податковий борг у розмірі всього 3816555,40 грн., на який нарахована пеня у розмірі всього 1004223,90 грн.
Оскільки під час судового розгляду заявленого спору відповідачем не виправлено допущених помилок та станом на 31.01.2017 року з інтегрованої картки вбачається наявність податкового боргу з податку на додану вартість, суд вважає позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача виключити з інтегрованої картки Приватного підприємства «Еталон» нарахування за податковим повідомленням-рішенням від 12.07.2016 року №0003532200 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4800 грн.
Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Приватного підприємства «Еталон» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 16 лютого 2017 року №745-17/63, прийняту Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 16 лютого 2017 року №745-17/63 про опис майна Приватного підприємства «Еталон» (код ЄДРПОУ 25524885) у податкову заставу.
Зобов'язати Головного управління ДФС у Дніпропетровській області виключити з інтегрованої картки платника Приватного підприємства «Еталон» по податку на додану вартість нарахування сум грошових зобов'язань за податковим повідомленням-рішенням від 12 липня 2016 року №000353220.
Присудити на користь Приватного підприємства «Еталон» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області судовий збір у розмірі 4800 грн.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 13 квітня 2017 року.
Суддя ОСОБА_1