11 квітня 2017 року Справа № 803/1573/16
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Андрусенко О. О.,
при секретарі судового засідання Хомяк М. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит 15» про накладення арешту коштів на рахунках платника податків,
Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ, позивач) звернулася в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит 15» (далі - ТзОВ «Фаворит 15», відповідач) про накладення арешту коштів на рахунках платника податків.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у податкового органу були наявні законні підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Фаворит 15», однак при неодноразових виходах за юридичною адресою відповідача з метою вручення копій наказів від 31.08.2016 року № 967, від 19.09.2016 року № 1043, від 18.10.2016 року № 1133 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки та направлень на проведення перевірки було встановлено факт відсутності посадових осіб ТзОВ «Фаворит 15» за вказаною адресою, зв'язку з чим посадовою особою Луцької ОДПІ складено акт від 21.10.2016 року № 226/14-02/39962170 недопуску до проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТзОВ «Фаворит». Просить накласти арешт коштів на рахунках ТзОВ «Фаворит 15».
У клопотанні від 11.04.2017 року представник позивача позовні вимоги підтримала та просила розгляд справи здійснювати за її відсутності.
У письмових запереченнях на адміністративний позов представник відповідача позовних вимог не визнала, посилаючись на те, що пунктом 7.3 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 568 від 10.10.2013 року, передбачено, що для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган доходів і зборів подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Зазначила, що рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків податковим органом було прийнято 24.10.2016 року, водночас вказаний позов поданий до суду 25.10.2016 року, тобто поданий з порушенням встановленого строку звернення до суду, тому просила у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
У клопотанні від 11.04.2017 року представник відповідача просила розгляд справи здійснювати за її відсутності.
Частиною першою статті 41 КАС України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до вимог статті 41 КАС України справу вирішено у відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів, без фіксування судового засідання технічним засобом.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 31.08.2016 року на підставі пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України та у зв'язку із наданням не в повному обсязі документального підтвердження ТзОВ «Фаворит 15» на письмові запити від 30.05.2016 року № 8161/10/03-18-12-01 та від 01.08.2016 року № 10763/10/03-18-12-01, начальником Луцької ОДПІ прийнято наказ № 967 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки», згідно з яким було призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Фаворит 15» щодо показників задекларованих в поданій звітності з податку на додану вартість за квітень-липень 2016 року тривалістю 5 робочих днів.
З метою вручення наказу від 31.08.2016 року № 967 та ознайомлення з направленням на перевірку від 31.08.2016 року № 000667 посадовою особою Луцької ОДПІ було здійснено вихід за юридичною адресою ТзОВ «Фаворит 15»: м. Луцьк, вул. Словацького, 30, однак було встановлено відсутність посадових осіб ТзОВ «Фаворит 15», відповідальних за ведення фінансово-господарської діяльності підприємства, а саме: посада головного бухгалтера відсутня, директор перебуває у відрядженні з 01.09.2016 року по 02.09.2016 року, з 05.09.2016 року по 07.09.2016 року.
19.09.2016 року начальником Луцької ОДПІ прийнято наказ № 1043 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки», відповідно до якого у зв'язку із наданням не в повному обсязі документального підтвердження ТзОВ «Фаворит 15» на письмові запити від 30.05.2016 року № 8161/10/03-18-12-01 та від 01.08.2016 року № 10763/10/03-18-12-01 та на підставі пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України було призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Фаворит 15» з 20.09.2016 року, тривалістю 5 робочих днів, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства під час здійснення фінансово-господарських операцій із ТзОВ «Будівельна компанія «Альтор», ПП «Артель-Транс», ТзОВ «ІнжБуд-С», ТзОВ «Ватеріс», ТзОВ «Альфа Системс» за період з 01.04.2016 року по 30.06.2016 року та придбання товарів (робіт, послуг), реалізованих вищезазначеним СГД.
З матеріалів справи слідує, що 20.09.2016 року, 21.09.2016 року, 22.09.2016 року, 23.09.2016 року, 26.09.2016 року посадовою особою Луцької ОДПІ були здійснені виходи за юридичною адресою ТзОВ «Фаворит 15» з метою вручення наказу від 19.09.2016 року № 1043 та ознайомлення з направленням на перевірку від 19.09.2016 року № 000991, однак встановлено відсутність директора ТзОВ «Фаворит 15» за вказаною адресою. Крім того, 26.09.2016 року посадовою особою Луцької ОДПІ складено акт № 158/14-02/39962170 неможливості проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТзОВ «Фаворит 15» у зв'язку з відсутністю посадових осіб та їх представників за юридичною адресою.
18.10.2016 року начальником Луцької ОДПІ прийнято наказ № 1133 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» відповідно до якого призначено документальну позапланову виїзну перевірку відповідача з 18.10.2016 року, тривалістю 5 робочих днів, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства під час здійснення фінансово-господарських операцій із ТзОВ «Будівельна компанія «Альтор», ПП «Артель-Транс», ТзОВ «ІнжБуд-С», ТзОВ «Ватеріс», ТзОВ «Альфа Системс» за період з 01.04.2016 року по 30.06.2016 року та придбання товарів (робіт, послуг), реалізованих вищезазначеним СГД.
Посадовою особою Луцької ОДПІ неодноразово (18.10.2016 року, 19.10.2016 року, 20.10.2016 року, 21.10.2016 року) були здійснені виходи за юридичною адресою ТзОВ «Фаворит 15» з метою вручення наказу від 18.10.2016 року № 1133 та ознайомлення з направленням на перевірку від 18.10.2016 року № 001071, однак встановлено, що посадові особи на підприємстві відсутні (керівник ТзОВ «Фаворит 15» перебуває у відрядженні з 17.10.2016 року по 19.10.2016 року відповідно до наказу від 13.10.2016 року № 17), у зв'язку з чим складено акти перевірки місцезнаходження посадових осіб ТзОВ «Фаворит 15». Крім того, 21.10.2016 року посадовою особою Луцької ОДПІ складено акт № 226/14-02/39962170 недопуску до проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТзОВ «Фаворит 15».
24.10.2016 року заступником начальника Луцької ОДПІ було прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТзОВ «Фаворит 15» на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України у зв'язку з відмовою від проведення документальної перевірки та допуску посадових осіб контролюючих органів за наявності законних підстав для її проведення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно із пунктом 75.1 статті 75 ПК України (далі - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пунктів 81.1, 81.2 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.
Відповідно до пункту 94.1 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Як передбачено підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Визначення адміністративного арешту як виняткового способу забезпечення виконання обов'язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 ПК України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.
Отже, норми статті 94 ПК України регулюють застосування будь-якого адміністративного арешту незалежно від предмета такого арешту.
Водночас чинне законодавство послідовно розмежовує порядок накладення адміністративного арешту на майно платника податків, відмінне від коштів, та арешту коштів платника податків.
Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом (пункт 94.10 статті 94 ПК України).
Натомість арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 цього ж Кодексу здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду. Жодного рішення податковий орган в такому разі не приймає.
При цьому, підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 ПК України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).
Загальна процедура застосування адміністративного арешту майна платника податків регулюється Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 568 від 10.10.2013 року (далі - Порядок № 568).
Відповідно до пунктів 7.1, 7.3 Порядку № 568 арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу доходів і зборів до суду. Для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган доходів і зборів подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Таким чином, положення пункту 7.3 Порядку № 568 суперечать положенням статті 94 ПК України, оскільки відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 цього ж Кодексу арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду та жодного рішення податковий орган в такому разі не приймає, в той час, як пунктом 7.3 Порядку № 568 визначено, що для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган доходів і зборів подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Слід зазначити, що вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.
Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акта (Порядок № 568) нормам закону (кодифікованому закону Податкову кодексу України) слід застосовувати норми саме закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Таким чином, твердження представника відповідача про те, що контролюючим органом порушено вимоги пункту 7.3 Порядку № 568, оскільки рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків податковим органом було прийнято 24.10.2016 року, водночас вказаний позов поданий до суду 25.10.2016 року, тобто поданий не у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, є необґрунтованим, з огляду на вищезазначене.
Також судом встановлено, що відповідачем були оскаржені накази від 31.08.2016 року № 967, від 19.09.2016 року № 1043, від 18.10.2016 року № 1133 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки у судовому порядку. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 07.12.2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2017 року, у справі № 803/1662/16 за позовом ТзОВ «Фаворит 15» до Луцької ОДПІ про визнання протиправними та скасування наказів від 31.08.2016 року № 967, від 19.09.2016 року № 1043, від 18.10.2016 року № 1133 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Частиною першою статті 72 КАС України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, вказаними судовими рішеннями встановлено правомірність винесення наказів від 31.08.2016 року № 967, від 19.09.2016 року № 1043, від 18.10.2016 року № 1133 про проведення перевірки, відтак у контролюючого органу були законні підстави для проведення перевірки, відповідно у відповідача були відсутні правові підстави для недопуску до її проведення.
Оскільки ПК України на платника податків покладено обов'язок у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки за наявності законних підстав для її проведення, тому в разі такого протиправного не допуску, платник податків несе відповідальність, зокрема, у вигляді арешту коштів на рахунках.
Враховуючи, що підставою для арешту коштів є недопуск платником податків до перевірки посадових осіб контролюючого органу за наявності законних підстав для її проведення, факт якого встановлено судом, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про необхідність накладення арешту на кошти на рахунках ТзОВ «Фаворит 15», що знаходяться у банках.
При зверненні з даним адміністративним позовом до суду контролюючим органом не були вказані конкретні банківські рахунки відповідача, на які необхідно накласти арешт, однак це не може слугувати підставою для відмови в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
Постановою Правління Національного Банку України від 21.01.2004 року № 22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), вимоги якої поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також, на стягувачів та є обов'язкові для виконання ними (пункт 1.3 Інструкції).
Главою 10 Інструкції визначено порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів.
Пунктом 10.2 Інструкції передбачено, що банк накладає арешт на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.
Арешт на підставі документа про арешт коштів, може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах. (пункт 10.3 Інструкції).
Посилання представника відповідача на те, що у березні 2017 року відбулася зміна власника ТзОВ «Фаворит 15» та юридичної адреси відповідача, тому відпала необхідність у накладенні арешту на кошти на рахунках ТзОВ «Фаворит 15», суд не бере до уваги, оскільки зазначені обставини не звільняють товариство від відповідальності за недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки за наявності законних підстав для її проведення.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про накладення арешту на кошти на рахунках ТзОВ «Фаворит 15», що знаходяться у банках, є правомірними та підлягають до задоволення.
Керуючись статтями 41, 160 ч. 3, 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Податкового кодексу України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Накласти арешт на кошти на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит 15» (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Єршова, будинок 11, офіс 302, код ЄДРПОУ 39962170), що знаходяться у банках.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої складено 13 квітня 2017 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
ОСОБА_1 Андрусенко