Справа № 450/2761/16-к Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/783/302/17 Доповідач: ОСОБА_2
30 березня 2017 року колегія cуддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016140000000824 від 08.09.2016 про обвинувачення:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 ,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,
з участю прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_9 ,
за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_9 на вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 21 грудня 2016 року,
Вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 21 грудня 2016 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Строк відбуття основного покарання обвинуваченому ОСОБА_6 рахувати з 13 години 45 хвилин 08.09.2016, зокрема з моменту його фактичного затримання та обмеження у вільному пересуванні, а запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити без змін.
Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України, зараховано в строк відбування основного покарання обвинуваченому ОСОБА_6 перебування в установах попереднього ув'язнення з 08.09.2016 по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_6 в дохід держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз в сумі 3606,36 гривень.
Вирішено питання з речовими доказами.
Згідно вироку обвинувачений ОСОБА_6 , 08.09.2016 близько 13 год. 45 хв., керуючи транспортним засобом марки "DAEWOO GENTRA" номерний знак НОМЕР_1 та рухаючись ним в районі ділянки 560 км. + 900 м. автодороги "Київ-Чоп", яка проходить через с.Липники Пустомитівського району Львівської області, у напрямку м.Миколаїв Львівської області, грубо порушив вимоги Р. 1 пункту 1.5, Розділу 2 пункту 2.3 підпунктів б, д, пункту 2.9 підпункту а, пункту 2.10 підпунктів а, б, в, д, е, Розділу 12 пункту 12.1, пункту 12.3, пункту 12.4, Розділу 13 пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, які виразились в тому, що він перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не урахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, перевищив максимально дозволену у населеному пункті швидкість, виявивши перешкоду для руху, яку він спроможний був виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, внаслідок чого на прямій ділянці дороги, без причин технічного характеру, допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_10 , який керував велосипедом марки "ММВЗ" та рухався по проїзній частині дороги в попутньому з ним напрямку, спричинивши йому тілесні ушкодження, від яких останній помер на місці дорожньо-транспортної пригоди, а в подальшому продовжив рух, однак через декілька метрів зупинився і був затриманий працівниками поліції.
На вирок суду захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу в якій просить даний вирок в частині призначеного покарання змінити, призначивши обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, звільнити від відбування покарання з випробуванням та не застосовувати додаткового покарання у виді позбавлення права на керування транспортними засобами, або призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини 2 статті 286 КК України, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції цієї статті, у відповідності до ст. 69 КК України.
В обґрунтування покликається на те, що вирок підлягає зміні в частині призначеного покарання у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості. Вважає, що суд першої інстанції належним чином не врахував тяжкість вчиненого злочину, те що злочин є неумисним, а також ті обставини, що у ОСОБА_6 важкий матеріальний стан його сім'ї, тобто п'ять людей перебувають на його утриманні з них двоє малолітніх дітей, двоє батьків пенсійного віку, відсутність скарг за місцем проживання останнього, його відношення до вчиненого, що виражається у особистому проханні в потерпілих вибачення за вчинене та був пробачений матір'ю загиблого, наявність обставин, які пом'якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, а саме щире каяття, сприяння в розкритті злочину та добровільне відшкодування заподіяної шкоди.
Заслухавши доповідь судді, думку обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника адвоката ОСОБА_9 на підтримання апеляційної скарги, виступ прокурора про її безпідставність та залишення вироку без змін, письмові звернення потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_9 підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні зазначеного у вироку кримінального правопорушення відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними належним чином в судовому засіданні доказами, є обґрунтованим і ніким не оспорюється.
На виконання вимог закону суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно розглянув усі обставини справи в їх сукупності, поклав в основу вироку об'єктивні докази, досліджені в судовому засіданні, та дійшов правильного висновку про доведеність винності обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
У відповідності до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд у вироку вказав, що враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, особу обвинуваченого.
Пом'якшуючими суд визнав ті обставини, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв у розкритті даного злочину, повністю відшкодував шкоду потерпілим, а також має на утриманні дружину, двох малолітніх дітей і батьків похилого віку.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_6 покарання в межах санкції ч.2 ст. 286 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Проте, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не у повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого, особу обвинуваченого, пом'якшуючі його вину обставини, внаслідок чого призначив покарання, яке за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, а тому вирок суду в цій частині підлягає зміні, а апеляція захисника частковому задоволенню.
Відповідно до статті 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції захисником ОСОБА_6 - адвокатом ОСОБА_9 було долучено характеристику з Львівської установи виконання покарань (№19) на обвинуваченого ОСОБА_6 в якій передбачено, що за час перебування у вищенаведеній установі зарекомендував себе наступним чином: у відносинах з адміністрацією установи тактовний, ввічливий, в спілкування не використовує жаргон, в індивідуальних бесідах відвертий, розсудливий, на зауваження реагує спокійно та приймає виважені рішення, намагається побудувати безконфліктні стосунки з оточуючими, до складу малих неформальних груп із негативною спрямованістю не входить, підтримує соціальні зв'язки із сім'єю, порушень режиму тримання та правил поведінки осіб, взятих під варту та засуджених не допускав, стягнень не має.
Також ОСОБА_6 , який є батьком обвинуваченого ОСОБА_6 та ОСОБА_13 , яка є дружиною обвинуваченого долучено довідки з Миколаївської комунальної центральної районної лікарні про те, що ОСОБА_6 має гіпертонічну хворобу та знаходиться на «Д» обліку у терапевта, а ОСОБА_13 знаходиться на стаціонарному лікуванні у наведеній установі.
Як вбачається із матеріалів справи, обвинувачений ОСОБА_6 щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, повністю відшкодував шкоду потерпілим, що підтверджується їхніми заявами (а.с.130, 131). Щодо даних характеризуючи особу обвинуваченого ОСОБА_6 , то такий вперше притягується до кримінальної відповідальності, скарги за місцем його проживання відсутні, згідно характеристики характеризується позитивно (а.с.134), займається підприємницькою діяльність, на його утриманні перебувають дружина, двоє малолітніх дітей ( ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) і двоє батьків пенсійного віку, які проживають разом з обвинуваченим.
При врахуванні таких обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та особи обвинуваченого, колегія суддів вважає, що до обвинуваченого ОСОБА_6 слід застосувати ст. 69 КК України та при призначенні покарання перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.2 ст. 286 КК України, у вигляді 1 (одного) року 2 (двох) місяців позбавлення волі.
На думку колегії суддів таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та запобігання вчинення ним нових злочинів.
На думку колегії суддів, призначення покарання ОСОБА_6 із застосуванням ст. 69 КК України, без застосування ст. 75 КК України, у виді 1 (одного) року 2 (двох) місяців позбавлення волі буде відповідати загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України, та співрозмірним тяжкості скоєного злочину, особі обвинуваченого і обставинам справи, й необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Відповідно до ч.2 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції може бути також невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_9 задовольнити частково та вирок суду першої інстанції в частині призначення покарання ОСОБА_6 змінити і застосувати ст. 69 КК України.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_9 - задоволити частково.
Вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 21 грудня 2016 року в частині призначення покарання - змінити.
ОСОБА_6 вважати засудженим за ч.2 ст. 286 КК України та призначити покарання із застосування ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 2 (два) місяці з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
В решті вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 21 грудня 2016 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який утримується під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4