Справа № 643/643/17
Провадження № 3/643/647/17
13.04.2017 року суддя Московського районного суду м. Харкова Крівцов Д.А., розглянувши матеріали, який надійшли від начальника УПД ГУНП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
ОСОБА_1 10.12.2016 року о 12-30 год., керуючи автомобілем «Мерседес», державний номер НОМЕР_1, в районі перехрестя вул. ОСОБА_2 та вул. Героїв Праці в м. Харкові, з урахуванням дорожньої обстановки, невірно обрав безпечну дистанцію, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Тойота», державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, з подальшим зіткненням автомобіля «Мерседес», державний номер НОМЕР_1, з автобусом «БАЗ А 079.14», державний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_4, в результаті чого транспортні засоби було пошкоджено.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив, що 10.12.2016 року о 12-00 год. він керував автомобілем «Мерседес», державний номер НОМЕР_1, рухався по вул. Героїв Праці з боку вул. Гв. Широнинців в бік вул. Шевченко в м. Харкові. Рухаючись зі швидкістю 20-30 км./год., він перетнув перехрестя, перед ним їхав автомобіль «Тойота ОСОБА_5», який рухався в попутному напрямку. Відстань до автомобіля «Тойота» була приблизно 5 метрів. Раптово автомобіль «Тойота» різко загальмував, перед ним не було пішохідного переходу, тому даний маневр був несподіваним для ОСОБА_1 Він намагався уникнути зіткнення з автомобілем, вжив заходи екстреного гальмування, проте цього виявилось недостатнім, щоб уникнути зіткнення з автомобілем «Тойота». Намагаючись уникнути зіткнення з автомобілем «Тойота», він допустив зіткнення з автобусом «Богдан», який стояв на проїжджій частині в середній смузі руху та здійснював висадку пасажирів. Крайній правий ряд при цьому був вільним.
Крім того, в обґрунтування заперечень ОСОБА_1 зазначив, що свою вину не визнає, оскільки рухався на безпечній відстані від автомобіля, з яким було здійснено зіткнення, що підтверджується записом відеореєстратору. Наявні у матеріалах справи докази, а саме схема місця ДТП, протокол про адміністративне правопорушення, який був складений на підставі схеми, не підтверджують факту порушення ним вимог ОСОБА_5 дорожнього руху, а саме того, що він рухався та не обрав безпечний інтервал, в результаті чого здійснив наїзд на автомобіль. Будь - які інші докази, передбачені ст. 251 КУпАП, які б встановлювали наявність адміністративного правопорушення та його винність у його вчиненні, в матеріалах справи відсутні. Усі об'єктивні обставини справи свідчать про той факт, що він був позбавлений можливості уникнути зіткнення із попереднім автомобілем, оскільки ним були виконані усі заходи безпеки для уникнення такого зіткнення, була обрана безпечна швидкість та відстань, однак раптове гальмування автомобіля для уникнення зіткнення із особами, які переходили дорогу у неналежному місці, призвело до зіткнення трьох автомобілів. Він не мав технічної можливості уникнути зіткнення, а тому правила дорожнього руху не порушував. Вважає, що в даному варіанті дорожньо-транспортної ситуації його дії відповідали вищезазначеним Правилам дорожнього руху та не знаходилися, з технічної точки зору, у причинно-наслідковому зв'язку з виникненням даної ДТП. Також ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що на відео, яке міститься в матеріалах справи, добре видно, що він намагався об'їхати автобус, та в цей момент його обігнав автомобіль «Тойота». Він натиснув на гальма, та у його автомобіля лопнули 2 гальмівних шланги. Автомобіль «Тойота» їхала за його автомобілем в середньому ряду, а потім почала здійснювати обгін. Також зазначив, що протокол не відповідає вимогам КУпАП. Винним у даній ДТП ОСОБА_1 вважає водія автобуса, який зупинився на смузі його руху в середньому ряду та перекрив йому проїзд. Водія автомобіля «Мерседес» він винною не вважає, оскільки потерпіла діяла в стані крайньої необхідності та у неї не було можливості діяти по іншому.
У подальшому ОСОБА_1 було заявлено письмове клопотання про закриття провадження по справі у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП, оскільки ДТП сталася 10.12.2016 року, а отже пройшов тримісячний строк для притягнення його до адміністративної відповідальності.
ОСОБА_4 в судовому засіданні надав пояснення, відповідно до яких 10.12.2016 року він працював на маршруті та керував автобусом ««БАЗ А 079.14», державний номер НОМЕР_3. Повернувши з вул. ОСОБА_6 на вул. ОСОБА_5 у напряму вул. Барабашово, він під'їхав до зупинки «ст. м. Героїв Праці», яка була зайнята припаркованими автомобілями та автобусом 17-го маршруту, який здійснював посадку пасажирів. Він зупинився позаду автобуса № 17 та чекав, поки останній від'їде, щоб під'їхати на його місце та здійснити висадку пасажирів. Через деякий час він відчув удар в автобус позаду, після чого з'ясував, що автомобіль «Мерседес» допустив зіткнення з його автобусом та автомобілем «Тойота». Також ОСОБА_4 пояснив, що з моменту зупинки його автобусу і до моменту ДТП пройшов час не менше однієї хвилини.
ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що 10.12.2016 року приблизно о 12-30 год., керуючи автомобілем «Тойота», державний номер НОМЕР_2, рухалась по вул. Героїв Праці в м. Харкові зі сторони вул. Гвардійців Широнинців у напрямку вул. Шевченко. Після проїзду на зелений сигнал світлофору перехрестя вул. ОСОБА_5 та вул. Академіка Павлова в м. Харкові та перетину трамвайних шляхів, вона перестроїлась у крайній лівий ряд та продовжила рух практично впритул до подвійної суцільної осьової лінії, яка розділяє зустрічні потоки транспорту по вул. Героїв Праці, зі швидкістю близько 20-30 км./год. В салоні зазначеного автомобіля також знаходились її дочка ОСОБА_7 та зять ОСОБА_8 Проїхавши від перехрестя вул. ОСОБА_5 та вул. Академіка Павлова приблизно 40 метрів в сторону вул. Шевченко, зліва направо по ходу руху її автомобіля раптово для неї проїжджу частину дороги стали перебігати двоє чоловіків. Оцінивши дорожню ситуацію, яка склалася та побачивши перешкоду у вигляді перебігаючих проїжджу частину пішоходів, вона вимушена була застосувати гальмування, щоб запобігти наїзду на людей. В цей же час вона відчула удар в задню праву частину свого автомобіля. Вийшовши з автомобіля, вона побачила пошкодження заднього бамперу з правої сторони, заднього правого крила та кришки багажника, а також що автомобіль «Мерседес» під керуванням ОСОБА_1 допустив зіткнення з її автомобілем. При цьому ОСОБА_1 не врахував дорожню обстановку руху, не правильно обрав швидкість руху, а також безпечну дистанцію та допустив зіткнення з автомобілем «Тойота» під її керуванням та автобусом «БАЗ» під керуванням водія ОСОБА_4, який в момент зіткнення стояв з правої сторони його автомобіля та проводив посадку- висадку пасажирів. В результаті ДТП пасажир її автомобіля ОСОБА_7 отримала тілесні пошкодження та була доставлена до лікарні з діагнозом «забій м'яких тканин голови». Крім того, в результаті ДТП були спричинені значні механічні пошкодження транспортним засобам.
Також ОСОБА_3 та її представник зазначили, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ДТП, яка сталася 10.12.2016 року, доведена в повному обсязі. Додатково ОСОБА_3 зазначила, що якби вона вчасно не загальмувала, то здійснила би наїзд на пішоходів, які перебігали дорогу. Удар відбувся в праву частину її автомобіля.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що 10.12.2016 року він їхав в якості пасажира разом зі своєю дружиною ОСОБА_7 в автомобілі «Тойота», державний номер НОМЕР_1, яким керувала його теща ОСОБА_3 Вони рухались по вул. Героїв Праці. В момент зіткнення вони рухались по крайній лівій смузі руху. По ходу їх руху були тільки пішоходи. Автобус стояв в середньому ряду. Як довго стояв автобус, свідок зазначити не може. ДТП відбулась за перехрестям. В результаті ДТП його дружина отримала тілесні пошкодження та була доставлена до лікарні.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, його вина підтверджується матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії АП2 № 123788 від 04.01.2017 року, висновком за результатами перевірки матеріалу ДТП від 20.12.2016 року, рапортом співробітника поліції від 10.12.2016 року, схемою місця ДТП від 10.12.2016 року, протоколом огляду місця ДТП від 10.12.2016 року, поясненнями водіїв автомобілю «Тойота» ОСОБА_3, автобуса «БАЗ» ОСОБА_4, свідка ОСОБА_9, відеозаписом події ДТП, наданим ОСОБА_1
При цьому суд, відтворивши в судовому засіданні відеозапис з реєстратора, наданий ОСОБА_1, приходить до висновку, що вказаний запис не спростовує висновки працівників поліції відносно того, що ДТП сталась внаслідок недотримання водієм ОСОБА_1 безпечної дистанції та швидкості руху та останнім було порушено вимоги п. 13.1 ОСОБА_5 Дорожнього руху України.
Доводи ОСОБА_1 відносно того, що винним в ДТП є водій автобусу ОСОБА_4, який зупинив автобус на смузі руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1, суд вважає необґрунтованими з наступних підстав. Згідно показань ОСОБА_4, автобус перебував в нерухомому стані щонайменше хвилину, в зв'язку з чим у водія ОСОБА_1 був достатній час, щоб вжити необхідні заходи гальмування та безпечно об'їхати вказану перешкоду. Зазначене також підтверджується даними відеозапису, наданого ОСОБА_1, з якого вбачається, що автобус перебував в нерухомому стані протягом всього часу відеозапису та водій ОСОБА_1 завчасно вжив заходів щодо об'їзду автобусу шляхом перестроювання в ліву смугу руху після того, як пропустив автомобіль «Тойота», який рухався у вказаній лівій смузі руху, проте через недотримання безпечної дистанції та швидкості руху не зміг уникнути зіткнення з автомобілем «Тойота» після гальмування останнього.
Доводи ОСОБА_1 відносно того, що в автомобілі «Мерседес» під його керування лопнули 2 гальмівні шланги, на що ОСОБА_1 також посилався в обґрунтування відсутності його вини, судом також не приймаються до уваги з огляду на наступне. За клопотанням ОСОБА_1 та його представника 03.04.2017 року розгляд справи був відкладений на 13.04.2013 року для допиту в якості свідка представника станції технічного обслуговування, який ремонтував автомобіль «Мерседес» та, за доводами представника ОСОБА_1, міг підтвердити вказану обставину. При цьому представник ОСОБА_1 зобов'язалась самостійно забезпечити явку вказаного свідка в судове засідання, оскільки не змогла повідомити суду будь-які дані свідка, зокрема ім'я та адресу, через що суд був позбавлений можливості викликати свідка шляхом надісланні судової повістки.
Проте в судове засідання 13.04.2017 року ані ОСОБА_1, ані його представник, ані свідок не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Пояснення ОСОБА_1 відносно того, що в нього відмовили гальма, суд не може визнати належним та допустимий доказом, яким можуть бути підтверджені вказані обставини.
Крім того, судом було опитано ОСОБА_1 та його представника щодо того, чи можуть вони надати суду докази того, що пошкодження гальмівних шлангів було викликано саме заводським дефектом обладнання, а не сталось внаслідок, зокрема, несвоєчасної заміни обладнання та його амортизації понад встановлений строк. Представником ОСОБА_1 вказані докази суду не було надано, при цьому пояснено, що вони відремонтували автомобіль «Мерседес», оскільки ОСОБА_1 використовує автомобіль в бізнесі та без автомобіля був би позбавлений можливості продовжувати роботу. Між тим, згідно зберігальної розписки від 10.12.2016 року, ОСОБА_1 прийняв на відповідальне зберігання автомобіль «Мерседес» та зобов'язався не ремонтувати його без письмового дозволу органів дізнання або суду. Таким чином, відремонтувавши автомобіль, ОСОБА_1 своїми діями унеможливив надання суду доказів, які б підтверджували настання ДТП через, зокрема, заводський дефект системи гальмування.
Крім того, згідно п.п. а) та б) п. 2.3. ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, а також стежити за технічним станом транспортного засобу. Відповідо до п.п. а) п. 31.6. ПДР України, забороняється подальший рух транспортних засобів, у яких робоча гальмова система чи рульове керування не дають змоги водієві зупинити транспортний засіб або здійснити маневр під час руху з мінімальною швидкістю.
Враховуючи наведене, пояснення ОСОБА_1 відносно того, що внаслідок екстреного гальмування в його автомобілі лопнули гальмівні шланги, через що він був позбавлений можливості продовжити гальмування та, як наслідок, вчинив ДТП, суд не може визнати такими, що доводять факт відсутності його вини в ДТП та підтверджують факт настання ДТП внаслідок, зокрема, заводського дефекту системи гальмування.
Згідно п. 13.1 ОСОБА_5 Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
За таких обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.1. ОСОБА_5 Дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
При цьому недоліки протоколу про адміністративне правопорушення, на думку суду, на даній стадії розгляду справи не можуть бути підставою для його повернення органам поліції, з наступних підстав. Судом в ході розгляду справи та дослідження доказів встановлено обставини справи та надано оцінку діями ОСОБА_1, а останнім заявлено письмове клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із спливом строків накладення стягнення. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що органами поліції зроблено висновок про порушення ОСОБА_1 п. 13.1. ПДР України та в супровідному листі зазначено, що матеріал складено за ст. 124 КУпАП. Враховуючи наведене, а також вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, інших актів законодавства України щодо забезпечення розумних строків розгляду справ, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для повернення матеріалів органам поліції.
Вирішуючи питання щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд керується ч. 1 ст. 38 КУпАП, згідно якої адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні три місяці з дня його виявлення.
Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені ст.38 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи, правопорушення сталося 10.12.2016 року.
Враховуючи вищенаведене, суд закриває провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП у зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Керуючись ст. ст. 38, 124, 247 КУпАП, -
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом
Суддя Крівцов Д.А