Справа № 177/1622/16-к
Провадження № 1-кп/177/13/17
12.04.2017 Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016040230000195 від 29.03.2016 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що народилася в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, освіта середня, працює художнім керівником Данилівського сільського будинку культури, заміжня, має на утриманні 2-х малолітніх дітей,
зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,
мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч.1 ст. 366 КК України, -
до Криворізького районного суду Дніпропетровської області з Криворізької місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 366 КК України, по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016040230000195 від 29.03.2016 року.
Ухвалою від 03.08.2016 року суд призначив підготовче судове засідання.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні просить призначити кримінальне провадження до судового розгляду, вважає, що обвинувальний акт складений з дотриманням вимог ст. 291 КПК України.
Обвинувачена ОСОБА_4 також просила призначити обвинувальний акт до судового розгляду.
Вислухавши думку прокурора, обвинуваченої, вивчивши обвинувальний акт, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016040230000195 від 29.03.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 366 КК України, підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.
Згідно п. 3 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
В порушення п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті належним чином не викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими у зв'язку з чим пред'явлене обвинувачення є неконкретним.
Зокрема, органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.1 ст. 366 КК України за ознаками службове підроблення, тобто складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
В той же час у викладених в обвинуваченні фактичних обставин злочину відсутні посилання на обов'язкові для даного складу злочину ознаки його об'єктивної сторони такі, як час та місце скоєння злочину.
Крім того, одні й ті ж дії обвинуваченої кваліфіковані в обвинувальному акті як складання та як внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, тоді як такі діяння є альтернативними різними по своїй суті. Складання неправдивих офіційних документів - це повне виготовлення документу, який містить інформацію, що не відповідає дійсності, тоді як внесення до таких документів завідомо неправдивої інформації означає включення інформації, яка цілком або частково не відповідає дійсності, до справжнього офіційного документа.
Разом з тим, згідно вимог ст.91 КПК України у кримінальному провадженні обов'язковому доказуванню підлягають: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження.
Беручи до уваги, що відсутність в обвинувальному акті обвинувачення, сформульованого відповідно до вимог ч. 1 ст.91 КПК України, якою визначені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та диспозицій ч. 1 ст.366, КК України, не може бути усунута під час судового розгляду, так як відповідно до вимог ст.337 КПК України судовий розгляд може здійснюватися лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Виявлені недоліки пред'явленого обвинувачення суд оцінює як істотні та такі, що допускають порушення визначеного п.1 ч.3 ст.42 КПК України права підозрюваного/обвинуваченого знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, що узгоджується з правовою позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п. п. 71,72 рішення у справі «Маточча проти Італії» від 25.07.2000 року та п.58 рішення у справі «Садак і інші проти Туреччини» від 17.07.2001 року, в якому наголошується, на «…праві обвинуваченого бути детально поінформованим про характер і підстави висунутого їм обвинувачення…».
Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню обвинувачення особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час судового розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення. Крім того Європейський суд з прав людини вказує, що положення зазначеного вище підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення, а також про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.
Право людини на законність прийнятих рішень також закріплено у національному законодавстві. Зокрема у ст.9 КПК України згідно якої прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, зокрема надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Вищевикладене свідчить про необхідність повернення обвинувального акта прокурору, в зв'язку з чим клопотання прокурора ОСОБА_3 про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 109, 291, 314 КПК України, суд, -
Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016040230000195 від 29.03.2016 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 366 КК України повернути керівнику Криворізької місцевої прокуратури №3 для усунення недоліків.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Криворізький районний суд Дніпропетровської області протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1