Рішення від 10.04.2017 по справі 172/1114/16-ц

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 172/1114/16-ц

Провадження № 2/172/31/17

10.04.2017 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області

в складі: судді - Порох К.Г.,

секретаря - Голубенко Т.В.

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача - адвоката ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Васильківка цивільгу справу за позовом ОСОБА_1 до Структурний підрозділ "Дніпропетролвський загін воєнізованої охорони" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця"

Про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом. В обгрунтування позовних вимог вказує,що 02 грудня 1999року по 22 вересня 2016року він працював у відповідача -Структурного підрозділу "Дніпропетровський загін воєнізованої охорони" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" на посаді стрільця стрілецької команди станції Чаплине. Підприємство-відповідач за час роботи позивача декілька разів реорганізовувалось і останній - 01 грудня 2015року.

22 вересня 2016 року під натиском посадових осіб відповідача він написав заяву про звільнення за угодою сторін з цього ж дня, тобто 22 вересня 2016року. Позивач ОСОБА_1вважає свої звільнення з роботи незаконним,з причин створення на робочому місці для позивача умов та обставин для "виживання" його з трудового колективу. З боку позивача не було волевиявлення направленого на закінчення трудових відносин, бажання розірвати трудовий договір і добровільної згоди на дострокове його розірвання.Робота позивачу подобалась, особистого бажання звільнитись у нього не було і тому посадовими особами відповідача до нього був застосований психологічний тиск,нестерпні умови сумісної праці та заходи спрямовані на надумані, штучно створені та необгрунтовані обставини по його звільненню.

Безпідставно з боку посадових осіб відповідача пред?являлись вимоги по складанню заяви про звільнення з роботи, а в разі незгоди позивача буде звільнено з роботи за п.3 ч.1ст.40 КЗпП України у зв?язку з систематичним невиконанням трудових обов?язків без поважних причин, що підтверджується попереднім записом у трудовій книжці.

Позивач ОСОБА_1 вважає, що основною підставою змусити його написати власноруч заяву про звільнення було на думку відповідача неякісне виконання своїх обов?язків по охороні вантажів в парках станції Чаплине, що призвело до розкрадання вантажу. Він вважає необгрунтованим та безпідставним висновки відповідача про його винуватість у зникненні вантажу. Крім того, зниклий вантаж не передавася йому під охорону, що підтверджується маршрутом № 58055 варти відомчої воєнізованої охорони від 02.09.2016року. Факт правопорушення та наявність вини працівника роботодавець повинен довести перед його звільненням або в суді. Сама по собі нестача товарних цінностей або їх надлишок , а також підозра, якщо не має конкретних фактів не можуть бути підставою для дисциплінарного стягнення.

Позивач просить поновити його на посаді стрільця стрілецької команди станції Чаплине Структурного підрозділу "Дніпропетровський загін воєнізованої охорони" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця", стягнути з відповідача на корнисть позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу з 22 вересня 2016 року по дату винесення рішення судом по даній справі, допустити негайне виконання рішення суду у справі, поновити пропущений строк для звернення до суду для оскарження наказу про звільнення, оскільки він пропущений з поважної причини: позивач не має спеціальної юридичної освіти і йому невідомо про строкові обмеження встановлені законом по порядку звернення до суду з заявою про поновлення своїх трудових прав.

Відповідач проти позову заперечував, вказуючи, що позивача звільнено з займаної посади за угодою сторін відповідно до положень ч.1ст.36 КЗпП України.Твердження позивача про те, що він змушений написати заяву про звільнення під натиском керівництва підрозділу є необгрунтованими. Запис у трудовій книжці: "Звільнений за систематичне невиконаня трудових обов?язків" зроблено внаслідок технічної помилки працівником відділу кадрів. В подальшому вказаний запис виправлено та зазначено - "Звільнений за угодою сторін". Помилковість запису підтверджується записами у Журналі обліку приймання, звільнення та переміщення працівників Дніпропетровського загоду воєнізованої охорони форми ТТУ-2, де зазначено правильний запис - п.1 ст.36 КЗпП України ( за угодою сторін). Позивач, стверджуючи, що заяву про звільнення за угодою сторін написав під натиском, не наводить будь-яких доказів такого тиску, а також не наводить жодних доказів психологічного тиску на нього.

Позивач ОСОБА_1 пропустив строк звернення до суду, передбачений ч.1ст.233 Кодексу законів про працю України, але не надав доказів поважності пропуску строків звернення до суду, лише зазначив, що не має спеціальної юридичної освіти. Відсутність спеціальної юридичної освіти не заважала позивачу звернутись за кваліфікованою юридичною допомогою наступного дня після звільнення. Визначені чинним законодавством строки звернення до суду покликані дисціплінувати учасників судового процесу. Позивач порушив вказаний строк, не довів поважності причин пропуску строку, а тому це є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні позивач підтримав позов та просив його задовольнити, а представник відповідача заперечував проти позову як заявленого безпідставно.

Суд вислухав сторони, дослідив надані докази по справі та приходить до наступного.

Позивач ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах з відповідачем -Відокремленим структурним підрозділом "Дніпропетровський загін воєнізованої охорони" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" з 02 грудня 1999року по 22 вересня 2016 року, що підтверджується записами в трудовій книжці позивача. (а.с. 4-5).

22 вересня 2016 року ОСОБА_1 Наказом № 362/ОС від 22.09.2016року начальника загону про припинення трудового договору звільнено за угодою сторін, п.1 ст.36 КЗпП України, підстава: заява ОСОБА_1, згода власника.(а.с.20-21).

Позивач на підтвердження позиції щодо вчинення на нього тиску та неправомірності дій посадових осіб загону воєнізованої охорони посилався на свідчення звільнених з роботи одночасно з ним стрільців воєнізованої охорони ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Допитані в судовому засідані свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пояснювали суду, що вони працювали стрільцями стрілецької команди ст.Чаплине СП"Дніпропетровський загін воєнізованої охорони" РФ "Придніпровська залізниця". 02.09 -03.09.2016 року від ОСОБА_1 приймали під охорону вантаж на ст.Чаплине Придніпровської залізниці. Будь-яких зауважень до них не було, а потім 04.09.2016року на ст.Пологи виявлено пошкодження та нестачу вантажу: аміачної селітри в значних розмірах. 21.09.2016 року видані накази про накладення на них дисциплінарного стягнення, а ОСОБА_1 запропоновано звільнитись за угодою сторін. При цьому на них здійснювався моральний та психологічний тиск. Вони звільнені в зв?язку з подією недостачі вантажу, а ОСОБА_1 було запропоновано написати заяву про звільнення за угодою сторін.

В судовому засіданні допитана свідок ОСОБА_6, інспектор з кадрів, яка безпосередньо вносила записи в трудову книжку позивача про підставу звільнення. Вона пояснила, що запис про звільнення у зв?язку з систематичним невиконанням трудових обов?язків без поважних причин внесений помилково, оскільки в той день вона оформлювала декілька трудових книжок працівникам, які звільнені за різними підставами, в т.ч., за порушення трудової дисципліни. Трудову книжку в день звільнення ОСОБА_1 видавала вона. На підтвердження свідчень надано для огяду суду Журнал обліку приймання, звільнення та переміщення працівників Дніпропетровського загону воєнізованої охорони, прошнурований, пронумерований, скріплений печаткою. Розпочато записи 01.01.2016 року-закінсено 31.12.2016року. В журналі на сторінці №23 типографським друком виконано запис "ІІ.Звільнення працівників", рукописно виконано 7 записів про звільнення працівників у вересні 2016року, серед них записи № 5, 7 про звільнення 22.09.2016року ОСОБА_4та ОСОБА_5, запис за № 6 про звільнення ОСОБА_1, стрільця СК-5, причина звільнення: п.1ст.36 КЗпП (за угодою сторін), наказ №362/ОС від 22.09.2016року.

Позивач ОСОБА_1 підтвердив, що з датою звільнення 22.09.2016року він був згодний, запис в трудовій книжці "За угодою сторін" внесено на його вимогу зі згоди начальника відділу кадрів ОСОБА_7. Заява про звільнення за угодою сторін 22.09.2016року написана ним власноруч, підпис про ознайомлення з наказом виконаний ним.(а.с.20-21).

В ході розгляду справи за клопотанням представника позивача судом оглянуті оригінали Журналу обліку наказів щодо накладення дисциплінарних стягнень по СП "Дніпропетровський загін воєнізованої охорони" регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця." В журналі за вересень 2016року наявні записи про накладення дисциплінарних стягнень на стрільців СК -5 ст. Чаплине ОСОБА_5та ОСОБА_4, будь-які записи про накладення дисциплінарного стягнення щодо ОСОБА_1 у вересні 2016року відсутні. (а.с.43).

В текстах наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позивач ОСОБА_1 згадується в контексті подій, що стали приводом до накладення дисциплінарного стянення згаданих осіб, будь-яких відомостей про порушення стрільцем СК-5 ст.Чаплине ОСОБА_1 трудової дисципліни чи вчинення дисциплінарного проступку в зв?язку з виконанням службових обов?язків по охороні вантажів на залізничному транспорті не має.( а.с.87-92).

Позивачем 10.03.2017 року в судовому засіданні додано фотороздруківку з мобільного телефону частини наказу про звільнення ОСОБА_1 за п.3ст.40 КЗпП України (за систематичне невиконання посадових обов?язків), який він нібито зробив в день звільнення.

Суд не може прийняти зазначений фотознімок як доказ у справі на підтвердження позиції позивача про незаконне звільнення, оскільки він не містить необхідних реквізитів щодо автора, дати та підстав складання тощо.

Позивачем не вказано який саме тиск та ким вчинявся на нього, примушуючи звільнитись з роботи. Об?єктивних доказів щодо неправомірних дій посадових осіб зі звільнення ОСОБА_1 суду не надано, в ході судового розгляду справи не встановлено.

Постанова № 9 Пленума Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.92 р. в пункті 18 зобов?язує суди при розгляді справ про поновлення на роботі з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.

В п.1 ст.36 Кодексу законів про працю України підставою припинення трудового договору є угода сторін. В наказі (розпорядженні) №363/ОС від 22.09.2016 року про звільнення ОСОБА_1 (а.с.21) зазначена дана підстава.

Відповідно до ст.233 КЗпП України працівник може звернутись з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного(міського) суду в тримісячний строк здня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення- у місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення.

У разі пропуску передбачених ст.233 КЗпП України строків звернення до суду за вирішенням трудового спору суд відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів " з?ясовує не лише причини пропуску зазначеного строку, а й усі обставини справи, права та обов?язки сторін. При необгрунтованості вимог суд відмовляє у позові з цих підстав без посилання на строки звернення до суду, оскільки вони стосуються захисту порушеного права.

Враховуючи встановлені факти та відповідні їм правовідносини, суд не вбачає підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про поновлення на роботі та стягнення заробвтної плати за час вимушеного прогулу як заявленого безпідставно.

Керуючись ст.21, 23, 36, 233-234 КЗпП України, ст. ст.3-6, 10-11, 15, 27, 31, 57-64, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 відмовити у задоволенні позову до Структурного підрозділу "Дніпропетровський загін воєнізованої охорони" регіональної філії "Придніпроська залізниця" Публічного акціонерного Товариства "Українські залізниці" за безпідставністю вимог.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Васильківський районний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні при проголошенні рішення, в той же строк з дня отримання копії рішення.

Суддя:

Попередній документ
65998472
Наступний документ
65998474
Інформація про рішення:
№ рішення: 65998473
№ справи: 172/1114/16-ц
Дата рішення: 10.04.2017
Дата публікації: 19.04.2017
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Васильківський районний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин; Спори, що виникають із трудових правовідносин про поновлення на роботі