11 квітня 2017 року м. Київ К/9991/70212/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головчук С.В., Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І. (доповідач),
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року, -
У грудні 2011 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - ГУ МВС у Львівській області), управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - УДАІ ГУ МВС України у Львівській області) в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо контролю за виконанням прийнятих у справах про адміністративні правопорушення рішень, своєчасністю та повнотою сплати штрафів правопорушниками.
В обґрунтування позову ОСОБА_4 зазначав, що бездіяльність ГУ МВС у Львівській області та УДАІ ГУ МВС України у Львівській області призвела до передачі постанови від 12 грудня 2010 року серії ВС № 308820 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) до Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції для примусового виконання, чим порушено його права, а тому просив позов задовольнити.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі позивач посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права просить ухвалені ними судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, в межах статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення скарги з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з частиною 3 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12 грудня 2010 року інспектором дорожньо-патрульної служби Львівського взводу батальйону дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції при УДАІ ГУ МВС України у Львівській області винесено постанову серії ВС № 308820, якою ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП.
21 грудня 2010 року вказана постанова була оскаржена позивачем до начальника УДАІ ГУ МВС України у Львівській області, за результатами розгляду якої постанову в справі про адміністративне правопорушення від 12 грудня 2010 року залишено без змін.
На виконання постанови, 20 січня 2011 року ОСОБА_4 сплатив штраф у розмірі 425 гривень, що підтверджується квитанцією за №389.514.1 від 20 січня 2011 року, однак копію квитанції до УДАІ ГУ МВС України у Львівській області не надав.
У зв'язку з відсутністю відомостей про сплату порушником (позивачем) штрафу, постанова у справі про адміністративне правопорушення супровідним листом від 9 квітня 2011 року була надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. 23 серпня 2011 року старшим державним виконавцем Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання вказаної постанови. Відповідно до даної постанови боржнику надано строк для добровільного її виконання шляхом сплати штрафу у подвійному розмірі - 850 гривень.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходили з аступного.
Частиною першою статті 307 КУпАП передбачено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
Згідно з частиною 3 цієї статті штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Частиною першою статті 308 КУпАП передбачено, що у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Статтею 305 КУпАП встановлено, що контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом.
Отже, виходячи з приписів статті 305 КУпАП, питання щодо виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення від 12 грудня 2010 року відносно ОСОБА_4 покладено на УДАІ ГУ МВС України у Львівській області, як орган, який виніс вказану постанову.
Підпунктами 5.1.1 та 5.1.7 пункту 5.1 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2009 року №111 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 2009 року за №576/16592) передбачено, що начальники ГУМВС, УМВС та їх заступники відповідають за особовий склад ДПС підпорядкованих підрозділів Державної автомобільної інспекції; контроль за виконанням прийнятих у справах про адміністративні правопорушення рішень, своєчасністю та повнотою сплати штрафів правопорушниками.
Начальники управлінь (відділів) Державтоінспекції ГУМВС, УМВС та їх заступники персонально відповідають за дії підпорядкованого особового складу ДПС та інших підрозділів Державтоінспекції; контролюють виконання прийнятих у справах про адміністративні правопорушення рішень, своєчасність та повноту сплати штрафів правопорушниками (підпункти 5.2.1, 5.2.9 пункту 5.2 Інструкції).
Відповідно до пункту 3.6 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 лютого 2009 року №77 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 квітня 2009 року за №374/16390) у разі несплати правопорушником штрафу в строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова в справі про адміністративне правопорушення у п'ятиденний строк супровідним листом, форма якого наведена в додатку 4, надсилається для примусового виконання до органу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, установленому законом. Відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» постанова, що надсилається до органу Державної виконавчої служби, повинна бути скріплена печаткою підрозділу, який її надіслав, містити дату набрання законної (юридичної) сили рішенням та строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, визначений статтею 303 КУпАП.
Копії постанови, супровідного листа про надсилання постанови для примусового виконання та квитанція про сплату штрафу чи копія платіжного доручення долучаються до матеріалів справи.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач сплатив штраф у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, проте не повідомив відповідача про зазначені обставини, не додав до матеріалів справи квитанцію про сплату штрафу, а тому постанова в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 була правомірно надіслана для примусового виконання до органу Державної виконавчої служби.
Позивач зазначив, що чинним законодавством не встановлено обов'язку правопорушника повідомляти органи Державтоінспекції про сплату штрафу, а тому перед направленням постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення для примусового виконання до державної виконавчий служби відповідач повинен був з'ясувати чи сплачено штраф у добровільному порядку. Нез'ясування вказаних обставин призвело до незаконного пред'явлення цієї постанови до виконання у примусового порядку. Такі доводи є необґрунтованими, оскільки законом такого обов'язку на відповідача не покладено.
Посилання на організацію неналежного контролю ГУ МВС у Львівській області та управлінням державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області за виконанням прийнятих у справах про адміністративні правопорушення рішень, своєчасність та повноту сплати штрафів правопорушниками також не є обґрунтованими, оскільки саме з метою забезпечення повноти сплати штрафу в справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю відомостей з даного питання, постанова про накладення на ОСОБА_4 штрафу від 12 грудня 2010 року, була надіслана відповідачем для примусового виконання до державної виконавчої служби.
Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для визнання незаконною бездіяльності суб'єктів владних повноважень та відмову в задоволенні позовних вимог є обґрунтованими.
За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанцій залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Не може бути скасовано правильне і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.
Судді: М.І. Мойсюк
С.В. Головчук
Я.Л. Іваненко