12 квітня 2017 року м. Київ К/800/6565/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Маринчак Н.Є., Приходько І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4
на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2016
за заявою ОСОБА_4
про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2014
у справі № 820/18113/14
за позовом ОСОБА_4 (далі - позивач, ОСОБА_4.)
до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - відповідач, Основ'янська ОДПІ м. Харкова)
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ОСОБА_4 звернулась у жовтні 2014 року до суду з адміністративним позовом до Основ'янської ОДПІ м. Харкова про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення № 5601-15 від 26.06.2014 про сплату позивачем земельного податку з фізичних осіб у сумі 4058,47 грн. та прийняття рішення про сплату позивачем земельного податку з фізичних осіб у розмірі 254,06 грн. за 2014 рік за земельну ділянку площею 100,3 кв.м., яка знаходиться під нежитловою будівлею літ. «Б-1» по АДРЕСА_1.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2014, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015, адміністративний позов задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення № 5601-15 від 26.06.2014 в частині визначення податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб в сумі 1846,16 грн. У задоволенні адміністративного позову в іншій частини позовних вимог відмовлено.
28.10.2015 позивачем подано заяву про перегляд постанови Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2014 та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015 за нововиявленими обставинами.
Заяву вмотивовано тим, що при прийняті судових рішень не були відомі висновки Вищого адміністративного суду України про застосування Методики розрахунку грошової оцінки земельної ділянки площею 100,3 кв.м. по АДРЕСА_1, який належав гр. ОСОБА_4 сумісно з її донькою гр. ОСОБА_6, у зв'язку з чим, при прийнятті рішень не було взято до уваги, що ставка земельного податку встановлюється в розмірі 1% від їх нормативно-грошової оцінки, тобто без додаткового розрахунку і у відповідності до п. 274.1 ст. 274.1 Податкового кодексу України.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2015 заяву ОСОБА_4 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задоволено: скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2014, прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_4 до Основ'янської ОДПІ м. Харкова задоволено, визнано неправомірним повідомлення-рішення № 5601-15 від 26.06.2014 щодо сплати ОСОБА_4 земельного податку з фізичних осіб в сумі 4058,47 грн. та скасовано його в повному обсязі. Вирішено питання про судові витрати.
Задовольняючи заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що на момент розгляду справи в суді першої інстанції не було відомо висновки Вищого адміністративного суду України щодо застосування Методики розрахунку нормативно-грошової оцінки земельної ділянки площиною 100,3 кв.м. по АДРЕСА_1, яка належить позивачу на праві сумісної власності з донькою гр. ОСОБА_6 Дана Методика розроблена спеціалістами Харківської міської ради і вона не є актом регулятивної дії, а також суперечить загальному правилу розрахунку земельного податку, встановленим Податковим кодексом України. Суд першої інстанції, не взяв до уваги, що ставка податку на земельну ділянку, нормативно-грошову оцінку якої проведено, встановлюється в розмірі 1 % від їх нормативно-грошової оцінки, тобто без додаткового розрахунку, у відповідності до п. 274.1 ст. 274.1 Податкового кодексу України. Отже, вищевстановлені обставини, а саме помилкове нарахування земельного податку, який виник на підставі спірного податкового повідомлення-рішення від 25.06.2014 № 5601-15 у розмірі 4058,47 грн. в розумінні ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України є нововиявленими обставинами, які за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2016 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2015 скасовано, прийнято ухвалу, якою заяву ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2014 залишено без задоволення.
Не погоджуючись з ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2016, позивач подала касаційну скаргу, в якій просить її скасувати та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2015. Вважає, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, за відомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягло за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.
Таким чином, ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень, але водночас надати можливість виправити судові рішення, неправосудність яких зазвичай обумовлена обставинами, незалежними від суду.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які були покладено в основу судового рішення. Судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору і виявлення їх після прийняття судового рішення по справі.
Судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд (наприклад, виявлення факту, що сторона була недієздатною, угода чи актовий запис недійсні, що є або скасований заповіт на майно, наявність даних про недійсність розірваного судом шлюбу, вказівки Конституційного Суду України про преюдиціальність його рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів, пов'язаних із правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта тощо).
Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Таким чином, істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це передусім ті, що взагалі не були предметом розгляду по даній адміністративній справі в адміністративному суді у зв'язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, тобто ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у розгляді адміністративної справи, ні суду, який її розглядав та вирішував її по суті.
Не є нововиявленими обставинами: ті, які виникли після ухвалення рішення (не існували на той момент); ті, на які посилалися як на докази сторони, або об'єктивно могли бути долучені як докази; невчасно подані сторонами докази; офіційні тлумачення Конституційного Суду України тощо.
Крім того, судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вірно вважає помилковими посилання позивача, з якими погодився суд першої інстанції, як на підставу наявності нововиявлених обставин, на ухвалу Вищого адміністративного суду від 02.06.2015 по справі № К/800/59146/14, прийняту за наслідком перегляду в касаційному порядку постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014 та постанови Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2014 по справі № 820/10516/14 за позовом ОСОБА_4 до Основ'янської ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення № 00113811730 від 30.04.2013. Тобто, заявником не надано доказів існування обставин, що не могли бути відомі сторонам або суду під час ухвалення судового рішення.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність передбачених ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для перегляду за нововиявленими обставинами постанови Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2014.
З аналізу наведених норм та встановлених обставин справи, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви ОСОБА_4 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а тому правомірно відмовив у її задоволенні.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 222-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2016 у справі № 820/18113/14 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова
Судді: Н.Є. Маринчак
І.В. Приходько