11 квітня 2017 року Київ К/800/11217/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Горбатюк С.А., перевіривши касаційну скаргу Чорноморського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Одеської області на ухвалу Одеського апеляційного адмінітивного суду від 16 березня 2017 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Чорноморського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії
встановив:
Постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 09 лютого 2016 року задоволено позов ОСОБА_1 до Чорноморського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Чорноморського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Одеської області за апеляційною скаргою Чорноморського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Одеської області на постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 09 лютого 2016 року.
На ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року Чорноморським об'єднаним Управлінням Пенсійного фонду України Одеської області подана касаційна скарга.
У касаційній скарзі Управління просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року та зобов'язати апеляційний суд відкрити провадження у справі.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.
Пунктом п'ятим частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Як видно з ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року, ухвалою судді цього ж суду від 07 квітня 2016 року попередню апеляційну скаргу Чорноморського об'єднаного Управлінням Пенсійного фонду України Одеської області на постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 09 лютого 2016 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Чорноморського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії
повернуто особі, якою вона подана, у зв'язку із несплатою судового збору.
24 січня 2017 року Управлінням повторно була подана апеляційна скарга до апеляційного суду на постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 09 лютого 2016 року у вказаній справі та надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року ця апеляційна скарга була залишена без руху та апелянту запропоновано подати клопотання та вказати інші причини пропущення строку на подання апеляційної скарги. Водночас, пропущення строку на подання апеляційної скарги з причин не можливості сплатити судовий збір за її подання цією ж ухвалою визнано не поважним.
Обґрунтовуючи поважність пропущення строку на подання апеляційної скарги, Управління повторно послалося на ці ж причини.
Суддя суду апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Чорноморського об'єднаного Управлінням Пенсійного фонду України Одеської області, дійшов обґрунтованого висновку про те, що наведені Управлінням причини пропущення строку на подання апеляційної скарги внаслідок відсутності коштів для сплати судового збору на момент подання до суду первинної апеляційної скарги не є поважними.
Правильно в оскарженому рішенні суддею зроблено посилання на судову практику Європейського Суду з прав людини, яка згідно з частиною другою статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України повинні застосовуватись під час розгляду адміністративних справ в Україні з урахуванням принципу верховенства права.
Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні "Рябих проти Росії" зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Також у рішенні "Пономарьов проти України" цей Суд звернув увагу на те, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється із збігом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Отже, суддя суду апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що невмотивоване задоволення клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку звернення до суду суб'єкта владних повноважень з апеляційною скаргою утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення за судовим захистом, в тому числі фізичних та юридичних осіб.
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, вона є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Чорноморського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Одеської області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Чорноморського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя Вищого
адміністративного суду України С.А. Горбатюк