Справа № 822/647/17
Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
11 квітня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Сушка О.О. Смілянця Е. С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі Хмельницької області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі Хмельницької області до сільськогосподарського виробничого кооперативу "ім. Котовського" про стягнення заборгованості,
Управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі Хмельницької області звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу "ім. Котовського" про стягнення заборгованості.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року провадження у справі закрито.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до Хмельницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи з наступного.
Згідно з ухвалою суду першої інстанції про закриття провадження у справі, суд виходив з того, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції про закриття провадження у справі, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно зі ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, юрисдикція адміністративних судів визначається за: суб'єктом правовідносин (обов'язковим їх учасником є суб'єкт владних повноважень); змістом правовідносин (це відносини, що виникають у зв'язку із здійсненням владних управлінських функцій, а також у зв'язку з формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму).
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з п. 5 ч. 4 ст. 50 КАС України встановлено, що суб'єкт владних повноважень може бути позивачем у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали , або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до п.1 ст.1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Об'єктом оподаткування відповідно до абзацу 4 п. 1 ст. 2 цього ж закону є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, і ставка збору відповідно до ст. 4 становить 100 відсотків від об'єкта оподаткування.
Відповідно до підпункту 6.4 пункту 6 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 року №64/8663 (далі - Інструкція) розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.
Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (п/п 6.5 п. 6 Інструкції).
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.
Відповідно до п.п. 6.8 п.6 Інструкції підприємства та організації зобов'язані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду України зазначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Згідно довідки про включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців сільськогосподарський виробничий кооператив "ім. Котовського" з 04.09.2013 року перебуває в стадії припинення за рішенням засновників. Головою ліквідаційної комісії призначено ОСОБА_2.
Колегія суддів зауважує, що в період роботи ліквідаційної комісії підприємство, яке ліквідується, не втрачає статусу юридичної особи і отже може бути учасником судового процесу на загальних підставах. Водночас ліквідаційна комісія не є юридичною особою. Тому якщо організація-кредитор вважає, що ліквідаційна комісія необґрунтовано відхилила її вимогу до підприємства, що ліквідується, вона вправі до виключення останнього з державного реєстру України звернутися в установленому порядку з позовом до цього підприємства.
Юридична особа вважається ліквідованою з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення відповідно до приписів частини 5 статті 111 Цивільного Кодексу України та частини 7 статті 59 Господарського Кодексу України, в період роботи ліквідаційної комісії підприємство, яке ліквідується, не втрачає статусу юридичної особи. До моменту зняття з обліку юридичної особи як платника податків, зборів, обов'язкових платежів ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана здійснювати розрахунок зобов'язань щодо таких податків, зборів, обов'язкових платежів, сплачувати їх і подавати відповідну звітність.
Отже, під час проведення ліквідації підприємства (ліквідаційних заходів) відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється в загальному порядку.
З урахуванням викладеного, предмету спірних правовідносин та встановлених у справі обставин спору, колегія суддів вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а підстави для закриття провадження відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України відсутні.
Крім того, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин п. 1 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, оскільки господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, змінні, розірванні та виконанні господарських договорів крім спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів.
Так, спірні правовідносини у даній справі виникли у зв'язку із здійсненням суб'єкта владних повноважень - управлінням Пенсійного фонду України у Волочиському районі Хмельницької області, своїх повноважень на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 204 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення процесуального питання, а відтак, ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року необхідно скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі Хмельницької області задовольнити.
Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі Хмельницької області до сільськогосподарського виробничого кооперативу "ім. Котовського" про стягнення заборгованості скасувати.
Справу направити до Хмельницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4