Справа № 802/2021/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова Інна Анатоліївна
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
10 квітня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Білоуса О.В. Совгири Д. І. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Черняк А.В.,
представника позивача: ОСОБА_2,
представників відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
представника третьої особи: ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Немирівського комбінату комунальних підприємств на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом Немирівського комбінату комунальних підприємств до Головного управління держпродспоживслужби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішення, припису,
в листопаді 2016 року Немирівський комбінат комунальних підприємств звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління держпродспоживслужби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішення, припису.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення І інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача, третьої особи підтримали доводи апеляційної скарги, просили апеляціну скаргу задовольнити повністю, рішення І інстанції скасувати.
Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги, просили апеляцінй скаргу залишити без задоволення, рішення І інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідача, позивача, третьої особи, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Так, судом першої інстанції встановлено, що з 20.10.2016 р. по 10.11.2016р. посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області проведено планову перевірку дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін Немирівським комбінатом комунальних підприємств, за наслідком якої складено акт № 006, в якому зафіксовані виявлені перевіркою порушення Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2006 р. №1010.
Так, у акті зазначено, що відповідно до пункту 21 Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів, рівень рентабельності формується з необхідності сплати податку на прибуток підприємства та частини отриманого прибутку на технічне переоснащення і не повинен перевищувати в цілому по підприємству 12 % та для категорій споживачів - бюджетних установ та інших споживачів - 15% та 50% відповідно. Згідно з рішенням виконавчого комітету Немирівської міської ради від 28.04.2015 р. № 26 затверджено тарифи на вивезення твердих побутових відходів для населення, бюджетних установ та госпрозрахункових підприємств. Зокрема, тарифи на вивезення рідких побутових відходів для населення - 30 грн./м3 з ПДВ, для бюджетних установ 64,8 грн./м3 з ПДВ та для госпрозрахункових підприємств 88,89 грн./м3 з ПДВ. При цьому, за розрахунком Немирівського ККП планова собівартість тарифу вивезення рідких побутових відходів становить 30 грн./м3 з ПДВ. Тобто тариф для населення затверджено з нульовою рентабельністю. В той же час тариф для бюджетних установ із рентабельністю 15% повинен становити не більше 34,50 грн./м3 з ПДВ. Однак, його розмір згідно рішення міської ради становить 64 грн./м3 з ПДВ (із рентабельністю 216%). Різниця складає 30,30 грн. за 1м3.
Згідно наданої довідки обсяг вивезених рідких побутових відходів від бюджетних установ за період з 1.10.15 р. по 1.11.16 р. становив 350,497 м3. Враховуючи дану кількість вивезених рідких побутових відходів та завищення тарифу в розмірі 30,30 грн./м3 сума необґрунтовано отриманої виручки по даному тарифу складає 10618,85 грн.
Для госпрозрахункових підприємств тариф на вивезення рідких побутових відходів із рентабельністю 50% та плановою собівартістю 25грн./м3 повинен становити 45 грн./м3 з ПДВ. Однак тариф затверджено в розмірі 88,89 грн./м3 (сформовано з рентабельністю 296%). Різниця виручки складає 43,89 грн./м3. Згідно довідки обсяг вивезених рідких побутових відходів від госпрозрахункових підприємств за період з 1.10.15 р. по 1.11.16 р. становив 460,927 м3, що стало наслідком отримання необґрунтованої виручки у розмірі 20230,09 грн.
Згідно рішення виконавчого комітету Немирівської міської ради від 28.04.15 р. №46 затверджено тарифи на вивезення твердих побутових відходів: для населення 6,60 грн./м3 з ПДВ, бюджетних установ -151,8 грн./м3 з ПДВ, та госпрозрахункових підприємств - 179,50 з ПДВ. При цьому, за розрахунком Немирівського ККП планова собівартість тарифу вивезення твердих побутових відходів становить 56,56 грн./м3 з ПДВ. Враховуючи затверджену виконкомом норму накопичення твердих побутових відходів в кількості 1,4 м3 тариф на одну людину складає 6,60 грн./м3.
Рішенням виконавчого комітету Немирівської міської ради від 16.06.15 р. № 67 внесено зміни до рішення №46, та затверджено тариф на вивезення твердих побутових відходів для населення в розмірі 6,60 грн. в місяць на одну людину. Тобто тариф на вивезення твердих побутових відходів для населення сформовано із нульовою рентабельністю. В той же час тариф для бюджетних установ із рентабельністю 15% повинен становити не більше 65,04 грн./м3. Однак, його розмір згідно рішення виконкому становить 151,80 грн./м3 з ПДВ (із рентабельністю 216 %). Різниця складає 86,76 грн./м3.
Згідно з наданою довідкою обсяг вивезених твердих побутових відходів від бюджетних установ за період з 1.10.15 р. по 1.11.16 р. становить 195,3 м3. Отже враховуючи кількість вивезених твердих побутових відходів та завищення тарифу, сума необґрунтовано отриманої підприємством виручки склала 16944,23 грн.
Тариф на вивезення твердих побутових відходів для госпрозрахункових підприємств затверджено в сумі 179,50 грн./м3 з ПДВ (рівень рентабельності становить 317 %). В той час як тариф для госпрозрахункових підприємств із рентабельністю 50% повинен становити не більше 84,84 грн./м3 з ПДВ. Різниця складає 94,67 грн./м3. Згідно довідки обсяг вивезених твердих побутових відходів від госпрозрахункових підприємств за період з 1.10.2015 р. по листопад 2016 р. становив 467,965 м3. Враховуючи дану кількість вивезених твердих побутових відходів та завищення тарифу в розмірі 94,67 грн./м3 - необґрунтовано отриманої підприємством виручки по даному тарифу склало 44302,25 грн.
Таким чином загальна сума необґрунтовано отриманої виручки Немирівським ККП за період з 1.10.2015 р. по 1.11. 2016 р. склала 92095,42 грн.
За результатом проведеної перевірки та складеного акта ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області прийнято рішення № 005 від 15.11.2016, яким за порушення вимог порядку формування державних (регульованих) тарифів на вивезення рідких та твердих побутових відходів застосовано штраф в сумі 67372,27 грн. (за період з 1.11.15 по 1.11.2016 р.) у розмірі 100% від суми необґрунтовано отриманої виручки та зобов'язано Немирівський комбінат комунальних підприємств повернути споживачам суму необґрунтовано одержаної виручки в розмірі 67372,27 грн. Окрім того, складено припис №5 від 15.11.16р., яким вимагається в місячний термін усунути порушення державної дисципліни цін в частині застосування завищених тарифів на вивезення рідких та твердих побутових відходів для бюджетних установ та госпрозрахункових підприємств, а саме: надати виконавчому комітету Немирівської міської ради розрахунки згаданих тарифів для їх затвердження, врахувавши при цьому вимоги пункту 21 Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1010 від 26.07.2006 р. в частині граничних рівнів рентабельності для бюджетних установ та госпрозрахункових підприємств, а також повернути необґрунтовану виручку в сумі 24723,15 грн. бюджетним установам та госпрозрахунковим підприємствам одержану від них внаслідок застосування до них завищених тарифів в період з 1.10.2015 р. по 1.12.2015 р.
Не погоджуючись із такими рішеннями позивач звернувся із цим адміністративним позовом до суду.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції прийшов до висновку, що пункт 2 оскаржуваного припису є протиправним та підлягає скасуванню. Що стосується позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін № 005 від 15.11.2016 р. та визнання протиправним та скасування припису №5 від 15.11.2016 р. про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін в частині пункту першого, суд першої інстанції прийшов до висновку, що в данній ситуації мало місце порушення порядку формування ціни. Відтак, у задоволенні цих позовних вимог необхідно відмовити.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначає Закон України "Про житлово-комунальні послуги" (далі -Закон № 1875-IV).
Предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.
Порядок формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги визначає стаття 31 Закону № 1875-IV, у частині першій якої зазначено, що порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг другої групи (пункт 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України.
В свою чергу, в пункті 2 частини першої статті 14 Закону № 1875-IV вказано, що до другої групи відносяться - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території.
Сторонами в судовому засіданні не заперечувалось, що житлово-комунальні послуги, формування тарифів на які є предметом спору, відносяться до другої групи.
Таким чином, порядок формування тарифів на житлово-комунальні послуги другої групи визначає Кабінет Міністрів України. При цьому, затвердження таких тарифів здійснює орган місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 3 Розділу ІІ Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 року № 1010 формування тарифів на послуги підприємством здійснюється відповідно до річних планів надання послуг і економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних і галузевих нормативів (норм) витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків та кошторисів, ставок податків і зборів (обов'язкових платежів) та цін у планованому періоді, встановлених на підставі прогнозних індексів цін підприємства.
Отже, законодавець однозначно встановив, що формування тарифів другої групи житлово-комунальних послуг здійснюється виключно відповідним підприємством, що надає послуги.
Крім того, відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 Закону України "Про ціни і ціноутворення", норматив рентабельності - це рівень прибутковості, що визначається суб'єктом господарювання під час формування ціни. Згідно пункту 21 розділу ІІ Порядку №1010, рівень рентабельності формується підприємством з урахуванням необхідності сплати податку на прибуток підприємств та спрямування частини отриманого прибутку на технічне переоснащення підприємств.
Таким чином, формування ціни здійснюється саме суб'єктом господарювання - підприємством.
В судовому засіданні представник позивача посилався на положення частини другої статті 14 Закону № 1875-IV, відповідно до якої ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом. Відтак вважає, що законодавець встановив, що формування тарифів відбувається, у даному випадку, саме органом місцевого самоврядування.
Однак суд вважає такою позицію необгрунтованою з огляду на наступне.
Відповідно до підпункту 2 пункту "а" частини першої статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі бюджету, фінансів і цін належить лише встановлення в порядку і межах, визначених законом, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), транспортні та інші послуги.
"Встановлення ціни", в розумінні, пункту 1 частини першої статті 1 Закону України "Про ціни і ціноутворення", - це затвердження (фіксація) рівня ціни; а "формування ціни", відповідно до пункту 14 цього ж Закону, - механізм визначення рівня ціни товару.
Таким чином, "формування" та "встановлення" не є тотожними за своїм значенням поняттями.
Щодо посилань представника позивача на те, що підприємство здійснює лише розрахунок тарифів, як це встановлено частиною другою статті 31 Закону № 1875-IV, відповідно до якої виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів. А тому, на думку позивача, вказане виключає формування суб'єктом господарювання певних тарифів, а лише зобов'язує надати відповідні розрахунки, то з цього приводу слід зазначити наступне.
На думку суду, здійснення розрахунку, зазначених у процитованій нормі витрат, не виключає формування підприємством тарифів/цін на житлово-комунальні послуги, а є в цьому випадку частиною процесу формування.
Щодо наявності підстав для прийняття оскаржуваних рішень, суд зазначає наступне.
ГУ Держпродспоживслжби у Вінницькій області було проведено перевірку Немирівського ККП за результатом якої встановлено порушення пункту 21 Порядку № 1010 при формуванні тарифів на вивезення рідких та твердих побутових відходів для бюджетних установ та госпрозрахункових підприємств, а саме: застосування рівнів рентабельності від 216 до 317 відсотків, в той час як законодавець встановив для категорій споживачів - бюджетних установ та інших споживачів - до 15 та 50 відсотків відповідно. Зазначене призвело до отримання підприємством необґрунтованої виручки за період з 1.10.2015 р. по 1.11.2016 р. на загальну суму 92095,42 грн.
Враховуючи наявність вказаного порушення та керуючись положеннями частини першої статті 20 Закону № 5007-VI, відповідно до якої до суб'єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за: порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін - вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки, - відповідач прийняв рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення державної дисципліни цін №005 від 15.11.16 р.
Згідно частини другої цієї ж статті, сума необґрунтованої виручки, одержаної суб'єктами господарювання, які на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача, повертається споживачам.
До відповідача застосовано штраф у розмірі 67372,27 грн. та зобов'язано повернути споживачам суму необґрунтовано одержаної виручки в розмірі 67372,27 грн., що відповідає вимогам вище процитованої статті 20 Закону № 5007-VI.
Санкція, у вказаному в ст. 20 Закону № 5007-VI розмірі, застосовується за наявності хоча б одного з перелічених у пункті порушень: "за формування" або "за встановлення та застосування" державних регульованих цін. У спірній ситуації має місце порушення порядку саме формування цін.
Відповідно до пункту 8 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877-V), припис - це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Таким чином, повернення необґрунтовано отриманої виручки є санкцією, передбаченою частиною другою статті 20 Закону № 5007-VI, а в силу статті 7 Закону №877-V, припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Відтак припис є протиправним та підлягає скасуванню.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Немирівського комбінату комунальних підприємств залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 12 квітня 2017 року.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7