05 квітня 2017 року Житомир справа № 806/775/17
категорія 6.2.1
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Липи В.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в якому просила визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати видати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення їй у власність земельної ділянки площею 0,12 Га для ведення індивідуального садівництва на території Ворсівської сільської ради Малинського району.
В обґрунтування позову зазначила, що відповідач порушив абз.1 ч.7 ст.118 Земельного кодексу України оскільки у місячний термін не розглянув заяву позивача та не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою. А лист від відповідача про недостатність поданих матеріалів для належного розгляду заяви та пропозиція повторно звернутися з такою ж заявою та сформувати пакет документів є на думку позивача незаконною відмовою у наданні дозволу на розробку землеустрою.
Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Заперечень на адресу суду не направив.
Справа розглядається судом за наявними у ній доказами на підставі положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Проаналізувавши матеріали справи, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 22.03.2017 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,12 га для ведення індивідуального господарства на території Ворсівської сільської ради Малинського району.
Листом №В-3486/0-763/6-17 від 03.02.2017 року Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повідомило ОСОБА_1, що подані нею графічні матеріали не містять у собі достатньо інформації для належного розгляду заяви. Також позивачу запропоновано повторно звернутися із заявою та сформувати пакет документів.
Надаючи оцінку обставинам справи слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Згідно із ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.
Вищезазначені норми, які регулюють спірні правовідносини, дають суду підстави для висновку, що за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення документації землеустрою, відповідач приймає одне з таких рішень: або проект наказу про надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою, або інформує про відмову у наданні відповідного дозволу із зазначенням конкретних причин відмови.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, про що ним зазначено у письмових запереченнях, що на подану позивачем заяву до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,12 га для ведення індивідуального господарства на території Ворсівської сільської ради Малинського району відповідачем лише направлено лист №В-3486/0-763/6-17 від 03.02.2017 року, яким запропоновано позивачу повторно подати графічні матеріали, а не прийнято відповідне рішення.
Оскільки, відповідач у строки встановлені законодавством заяву позивача фактично не розглянув, у зв'язку з чим, на думку суду, протиправних дій не вчиняв. Тому, позовні вимоги в частині визнання дій відповідача протиправними слід відмовити.
Щодо вимоги про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області видати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,12 га у власність для ведення індивідуального садівництва на території Ворсівської сільської ради Малинського району Житомирської області, то суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету ОСОБА_2 Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_2 11.03.1980 р. на 316-й нараді під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.
Таким чином, позовна вимога щодо зобов'язання відповідача видати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,12 га у власність для ведення індивідуального садівництва на території Ворсівської сільської ради Малинського району Житомирської області є формою втручання в дискреційні повноваження Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.
Зважаючи, що на даний час заяву позивача від 22.03.2016 р. фактично ще не розглянуто відповідачем по суті та не прийнято будь-якого рішення визначеного вимогами ст. 118 Земельного кодексу України суд вважає, що вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,12 га у власність для ведення індивідуального садівництва на території Ворсівської сільської ради Малинського району Житомирської області є передчасною.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача та відсутність підстав для їх задоволення.
Керуючись статтями 71, 122, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
постановив:
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.А. Липа