04 квітня 2017 року , об 11:15 годині,Справа № 808/3213/16 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого-судді Матяш О.В., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Запоріжжя справу за адміністративним позовом Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 68808,49 гривень, який виник внаслідок прийняття податкового повідомлення-рішення. Просить стягнути зазначену суму боргу.
28.03.2017 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про зміну позовних вимог, з урахуванням якої позивач просить стягнути з відповідача 48058,13 гривень податкового боргу. Заява обґрунтована тим, що, відповідно до акту інвентаризації картки особового рахунку податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 від 15.03.2017, списано пеню у розмірі 20750,36 гривень, що виникла внаслідок некоректного базового запису в інтегрованій картці платника при нарахуванні пені. Станом на 28.03.2017 податковий борг ФОП ОСОБА_1 складає 48058,13 гривень, з яких 34833 гривень основного платежу, сума штрафних санкцій - 1 гривня, сума пені - 13224,13 гривень.
У судове засідання представник ОДПІ не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги визнає частково, вважає суму нарахованого штрафу завищеною та наполягає на її перерахунку.
Згідно із ч.4 ст.122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. У зв'язку з наведеним суд розглянув справу в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов належить задовольнити з огляду на таке: згідно зі ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Судом встановлено, що Мелітопольською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства з оподаткування ПДВ за грудень 2010 року, травень 2011 року при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП «Віллія-Експотрейд», ТОВ «АМГ-плюс», результати якої викладено в акті №2996/172/НОМЕР_1 від 06.12.2011 (а.с.16-18). Копію зазначеного акта перевірки отримано уповноваженою особою відповідача 08.12.2011, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.20). За результатами перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення ФОП ОСОБА_1 пунктів 198.3, 198.4, 198.6 ст. 198, пп.пп. 201.1, 201.8 ст.201 ПК України, в результаті чого відповідачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту за травень 2011 року 34833 гривень, що не є сумою податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів, згідно нікчемного правочину з ТОВ «АМГ-плюс» в сумі 34833 гривень, а податкові накладні ТОВ «АМГ-плюс» не засвідчують факти придбання платником податку (ФОП ОСОБА_1Г.) запчастин та не є підставою для включення суми ПДВ до складу податкового кредиту.
На підставі вказаного акту ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0002341702 від 21.12.2011 про визначення податкового зобов'язання у розмірі 34833 гривень за основним платежем, у розмірі 1 гривні за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). За результатом адміністративного оскарження вищевказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, скарги ФОП ОСОБА_1 - без задоволення (рішення про результати розгляду первинної скарги ДПС у Запорізькій області №1099/10/10-420 від 30.03.2012 і рішення ДПС України про результати розгляду повторної скарги №15900/7/10-2315 від 17.05.2012).
За результатом судового оскарження вищевказаного податкового повідомлення-рішення постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.06.2015 у справі №0870/3458/12 в задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 до Мелітопольської ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення №0002341702 від 21.12.2011 відмовлено. Постанова суду набрала законної сили 29.07.2015 (а.с.42-26).
Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно з пп. 14.1.175. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Таким чином, сума податкового зобов'язання ФОП ОСОБА_1 з ПДВ, визначена податковим повідомленням-рішенням й узгоджена 29.07.2015, проте не сплачена у строк, передбачений Податковим кодексом України - протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження - до 08.08.2015, є податковим боргом й складає 34834 гривень, а, відповідно до ст. 129 ПК України, на суму такого податкового боргу нараховується пеня.
Відповідно до пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.
Згідно з письмовими поясненнями представника позивача щодо обставин нарахування пені та підстав її нарахування - з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 28.03.2017, ФОП ОСОБА_1 08.08.2015 (день настання строку для самостійного погашення узгодженого податкового зобов'язання) за період з 30.06.2011 (граничний строк сплати податкових зобов'язань, визначених в декларації з ПДВ за травень 2011 року) по 29.07.2015 включно нараховано пеню у розмірі 13224,13 гривень.
Відповідно до пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК (в редакції чинній станом на день нарахування пені), пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Отже, в даному випадку ФОП ОСОБА_1 нараховано пеню 08.08.2015, тобто у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням №0002341702 від 21.12.2011 на суму такого повідомлення-рішення - 34834 гривень та за весь період заниження - з 30.06.2011 по 30.07.2015 (29.07.2015 включно).
Згідно з абз. 1 п. 102.1 ст. 102 ПК (в редакції чинній станом на день нарахування пені), контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Отже, за змістом вищенаведеної норми контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом. В даному випадку граничний строк сплати узгоджених податкових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням №0002341702 від 21.12.2011 на суму такого повідомлення-рішення - 34834 гривень, спливає 08.08.2015 (10 днів з 29.07.2015).
Згідно з п. 102.4 ст. 102 ПК (в редакції чинній станом на день нарахування пені), у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.
В даному випадку грошове зобов'язання за травень 2011 року нараховане податковим повідомленням-рішенням №0002341702 в грудні 2011 року, тобто - до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті. Тому податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, після узгодження податкового зобов'язання (29.07.2015) може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.
Як вже зазначалося вище, сума податкового зобов'язання ФОП ОСОБА_1 за податковим повідомленням-рішенням №0002341702 від 21.12.2011 набула статусу податкового боргу через 10 днів після узгодження цього податкового повідомлення-рішення (29.07.2015), тобто 08.08.2015. Тому в даному випадку податковий борг, з урахуванням пені відповідно до пп. 14.1.175. п.14.1 ст.14 ПК, може бути стягнутий до 08.08.2018.
Згідно з абз. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до абз. 1 п. 59.3 ст. 59 ПК, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Згідно з п. 59.4 ст. 59 ПК, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.п. 95.1, 95.2 ст. 95 ПК, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Судом встановлено, що ОДПІ вживала заходи для стягнення податкового боргу у вста- новленому законом порядку: відповідачу вручена податкова вимога форми «Ф» №2456-17 від 06.07.2016 на суму 68808,49 гривень, про що свідчить підпис на корінці цієї вимоги (а.с.34).
Згідно з п. 42.2 ст. 42 ПК, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Згідно з п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, «податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг».
Відповідно до п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку-фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до абз. 1 п. 59.3 ст. 59 ПК, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПК, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Таким чином, кодексом не передбачено надіслання податкових вимог на кожну суму боргу, а тому податкова вимога на борг, що утворився після надіслання вимоги, не надсилалась.
Отже, оскільки наявними у справі доказами підтверджено, що обставиною, яка зумовила звернення контролюючого органу до суду, є наявність у відповідача податкового боргу та сплив 60-ти денного терміну з моменту направлення/вручення податкової вимоги, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності обставин, які дають підстави для висновку про обґрунтованість пред'явленого позову.
Оскільки податковий борг на час судового розгляду відповідачем не сплачено, суд вважає, що його необхідно стягнути в судовому порядку.
Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 17, 158-163, 167 КАС України, суд
позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: 72307, АДРЕСА_1) податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 48058 (сорок вісім тисяч п'ятдесят вісім) гривень 13 копійок на р/р 31113029700013, державний бюджет м. Мелітополь, код платежу 14010100, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код 37968956.
Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.В. Матяш