(про залишення без руху позовної заяви)
13 квітня 2017 року Житомир справа № 806/1079/17
категорія 3.5
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шимонович Р.М., розглянувши позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Держпраці у Житомирській області, начальника управління Держпраці у Житомирській області ОСОБА_2 про скасування наказу та постанови,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:
- скасувати наказ управління Держпраці у Житомирській області від 27.10.2016 № 2084 про проведення позапланової перевірки;
- скасувати постанову начальника управління Держпраці у Житомирській області ОСОБА_2 про накладення штрафу від 29.11.2016 № ЖИ60/06-03-055/0867.
Перевіряючи адміністративний позов на відповідність його вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, вважаю, що він не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.
Відповідно до частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем визначено двох відповідачів, проте, до позовної заяви додано лише одну її копію та копію всіх документів, що приєднуються до неї.
Також, частиною третьою статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону).
За змістом пункту 3 частини третьої статті 4 Закону, за подання до адміністративного суду фізичною особою-підприємцем адміністративного позову:
майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу;
немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Ураховуючи пред'явлені у даному позові вимоги майнового (скасування постанови про накладення штрафу) та немайнового характеру (скасування наказу), розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня 2017 року, за подання до суду цього позову позивачеві необхідно сплатити 2470,00 грн судового збору.
Позивачем доказу сплати судового збору в розмірі 2470,00 грн до позову додано не було.
Разом з тим, у прохальній частині позовної заяви позивач просить відстрочити сплату судового збору до закінчення розгляду даної справи.
Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов висновку про відсутність, станом на момент звернення, підстав для його задоволення.
За правилами частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Як вбачається із наведеної норми, єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
Вказану позицію підтримує і Пленум Вищого адміністративного суду України (постанови від 05.02.2016, від 23.01.2015 за № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року N 3674-VI "Про судовий збір").
Саме з цих підстав підлягає встановленню термін "майновий стан".
Відповідно до частини першої статті 190 Цивільного кодексу України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Згідно зі частиною першою статті 145 Господарського кодексу України, майновий стан суб'єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов'язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону.
Із зазначених норм можливо дійти висновку, що під поняттям "майновий стан" розуміється сукупність належних особі майнових прав та обов'язків.
У контексті відстрочення, розстрочення або звільнення сплати судового збору слід зазначити, що майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити його та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Враховуючи, що відстрочення, розстрочення або звільнення сплати судового збору допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
Попри це, позивачем не обґрунтовано заявлене клопотання та не надано суду жодних доказів на підтвердження обставин про скрутне матеріальне становище, відсутність будь-яких доходів (майна) та неможливість сплатити суми судового збору.
Таким чином, суд не вбачає підстав для відстрочення позивачеві сплату судового збору.
Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
З огляду на вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків, шляхом надання до суду:
- копії позовної заяви та копії всіх документів, що приєднуються до неї, для вручення другому відповідачу;
- доказу сплати судового збору в сумі 2470,00 грн на рахунок Житомирського окружного адміністративного суду №31213206784002 за такими реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у м. Житомирі, код отримувача - 38035726, банк отримувача - ГУДКСУ у Житомирській області, МФО - 811039, код класифікації доходів бюджету (код платежу) - 22030001.
Керуючись статтями 108, 160, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Відмовити у задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору.
Залишити позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 без руху.
Надати строк для усунення недоліків до 28 квітня 2017 року.
Якщо в даний строк недоліки, які зазначені в ухвалі, не будуть усунуті, позовна заява буде повернута позивачеві.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Р.М.Шимонович