28 лютого 2017 р. Справа № 804/722/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гончарової Ірини Анатоліївни
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Криничанському районі Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю агропідприємство «Покровка» про стягнення заборгованості,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Криничанському районі Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю агропідприємство «Покровка» з вимогою: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю агропідприємство «Покровка» (код ЄДРПОУ 03740051) на користь Управління Пенсійного фонду України в Криничанському районі Дніпропетровської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на загальну суму 24652,92 грн., понесених управлінням за період з 01.02.2016р. по 31.12.2016р..
В обґрунтування позову позивач зазначив, що у зв'язку з несвоєчасністю відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах за списком №2 у відповідача виникла заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в Криничанському районі Дніпропетровської області за період 01.02.2016р. по 31.12.2016р. в розмірі 24652,92 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у поданому позові виклав клопотання про здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням. Надано письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що колишні працівники КСП «Маяк» ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають право лише на пенсію, призначену згідно п. «в» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, ніякого відношення до призначення пільгової пенсії з формулюванням «призначено відповідно до ЗДПС (реформа) ТОВ «Покровка» не має. Вказує, що позивачем протиправно направлені на адресу ТОВ «Покровка» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, без підтвердження того, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 працювали у важких чи шкідливих умовах праці, при обов'язковій згоді підприємства на відшкодування витрат по виплаті пільгової пенсії, про такої згоди відповідач не давав.
Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
З огляду на приписи ст.122, ч.6 ст.128 КАС України суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю агропідприємство «Покровка» (код ЄДРПОУ 03740051) зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Криничанському районі Дніпропетровської області як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та платник, що відшкодовує фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.
Згідно довідки Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №305/04-19-12-12 від 18.08.2016р. ТОВ агропідприємство “Покровка” не є платником фіксованого сільськогосподарського податку.
Як вбачається з матеріалів справи, колишнім працівникам КСП “Маяк”, правонаступником якого є ТОВ агропідприємство “Покровка”, а, отже, приймає на себе усі права та обов'язки КСП, у тому числі і відносно його колишніх членів, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було призначено та виплачуються пенсії відповідно до п. “в” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” на пільгових умовах у зв'язку із роботою останніх на посаді трактористів-машиністів, що підтверджується наданими позивачем доказами, а саме: протоколом та розпорядженням про призначення пенсії, розрахунками пільгового стажу, довідками про характер та умови праці, довідками про перейменування відповідача.
Так, відповідно до п. "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам; трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі; жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі; жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування. Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, зі змісту п. "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", вбачається, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Факт зайнятості вищевказаних працівників КСП “Маяк” ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на роботах, періоди якої зараховуються до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до п. “в” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, підтверджується відповідними довідками №4 від 18.02.2014р., від 16.05.2014р. та №1 від 27.01.2014р., №2 від 10.01.2014р., які містяться в матеріалах справи (а.с.13,15,18,20).
Відповідно до приписів абз.5 п.п.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Разом з тим, Законом України №2613 від 31.05.2005р. “Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарських підприємств - платників фіксованого сільськогосподарського податку” внесено зміни до статті 2 Закону України №400 від 26.06.1997р. “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до яких пункту 1 статті 2 доповнено абзацом 4, а саме - для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Отже, за змістом наведеної норми від відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за п. п. “в-е” та “ж” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” звільняються лише ті підприємства, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку.
При цьому, як зазначалося вище, відповідач не є платником фіксованого сільськогосподарського податку. До того ж, в 2015 році до Податкового кодексу України було внесено зміни, відповідно до яких, зокрема, п.114 Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи” від 28.12.2014р. №71-VІІІ главу Податкового кодексу України “Фіксований сільськогосподарський податок” було виключено.
За таких обставин у ТОВ агропідприємство “Покровка” відсутні підстави для звільнення від відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, передбачених абз.5 п.п.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
В той же час, порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначений розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція).
Згідно з п. 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону № 1058-IV в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах у 2010-2011 роках.
Відповідно до пункту 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточного року протягом десяти днів з новопризначених пенсій.
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.8 Інструкції.
Пунктом 6.9 Інструкції встановлено, що не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Пунктом 6.10 Інструкції визначено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.
При цьому, органом Пенсійного фонду були сформовані та направлені відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій вищевказаним особам за лютий-грудень 2016 року.
Згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, визначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. “б” - “з” статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", загальна сума заборгованості відповідача по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій вказаним особам за лютий-грудень 2016 року складає 24652,92 грн..
На час розгляду справи судом доказів погашення відповідачем заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 24652,92 грн. суду не надано. Також суду не надано і доказів того, що відповідачем оскаржено у встановленому законодавством порядку рішення органу Пенсійного фонду України про призначення його працівникам пільгової пенсії та доказів оскарження розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, надісланих відповідачу.
При цьому, судом також враховується і те, що розрахунки органів Управління Пенсійного фонду України фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій є узгодженими з моменту їх отримання відповідачем і обов'язковими для виконання. Розрахунок є актом індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень, його відповідач не оскаржив, тому отримані розрахунки є обов'язковими для виконання, тобто підлягають сплаті.
Зазначеної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України у своїй ухвалі від 25.11.2010 р. у справі № 26993/09.
Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Криничанському районі Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю агропідприємство «Покровка» про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю агропідприємство «Покровка» (код ЄДРПОУ 03740051) на користь Управління Пенсійного фонду України в Криничанському районі Дніпропетровської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на загальну суму 24652,92 грн., понесених управлінням за період з 01.02.2016р. по 31.12.2016р..
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_4