м. Вінниця
12 квітня 2017 р. Справа № 802/389/17-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімцентр" про стягнення заборгованості
06.03.2017 року Управління Пенсійного фонду України у Гайсинському районі Вінницької області звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімцентр" про стягнення заборгованості.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість по невідшкодованих до Пенсійного фонду України фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в сумі 1090,75 грн. Вказану заборгованість відповідач добровільно не сплатив, що стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Представник позивача в судове засідання не прибув, поряд із цим подав клопотання (вх. №8829 від 12.04.2017) про розгляд справи за його відсутності та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання також не прибув, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлений вчасно та належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення в матеріалах справи.
Відповідно до положень ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З урахуванням викладеного суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи у порядку письмового провадження.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що ТОВ “Агрохімцентр” знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Гайсинському районі Вінницької області та заборгувало суму відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2.
Так, за відповідачем рахується заборгованість по невідшкодованих до Пенсійного фонду України фактичних витратах на виплату пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 26.01.2017 року по 25.02.2017 року в сумі 1090,75 грн. по пенсіонеру ОСОБА_1 (а.с. 9).
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з такого.
Згідно з ст. 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці правовідносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень вказаного Закону пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Абзацом 4 п.1 ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (п. 1 - суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; п. 2 - філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади), крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Дані витрати відшкодовуються у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування (абз. 2 п. 1 ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування").
Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 6.1 Розділу 6 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 у розмірі 100 відсотків.
Відповідно до підпункту 6.4 пункту 6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
За правилами встановленими пунктом 6.7 Розділу 6 Інструкції, підприємства та організації зобов'язані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Відповідно до розрахунків місячний розмір відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонера ОСОБА_1 складає 1090,75 грн. (а.с. 10).
Поряд із цим станом на дату звернення до суду відповідач не відшкодував УПФУ в Гайсинському районі Вінницької області фактичні витрати на виплату пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 26.01.2017 року по 25.02.2017 року в сумі 1090,75 грн. по пенсіонеру ОСОБА_1.
Наявність вказаної заборгованості підтверджується розрахунком богу та розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах (а.с. 9,10).
Станом на день розгляду справи в суді, доказів погашення вказаної заборгованості відповідачем не надано.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, та сума, відображена в позовній заяві, підтверджується належними доказами, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімцентр" (вул. Леніна, 61/А, с. Кунка. Гайсинський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 30805458) на користь Управління Пенсійного фонду України в Гайсинському районі Вінницької області (вул. Енгельса, 17, м. Гайсин, Гайсинський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 20104575, р/р 25604323490103 МФО 302076) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 26.01.2017 року по 25.02.2017 року в сумі 1090,75 грн. (одна тисяча дев'яносто гривень сімдесят п'ять копійок).
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Дончик Віталій Володимирович