про залишення позовної заяви без розгляду
12 квітня 2017 року Справа № 803/352/17
Волинський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Денисюка Р.С.,
суддів Андрусенко О.О., Ковальчука В.Д.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Волинській області, Державної міграційної служби України про визнання протиправними і скасування наказу, рішення та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління Державної міграційної служби України у Волинській області, Державної міграційної служби України про визнання протиправними та скасування наказу від 31.10.2016 № 67, рішення від 21.02.2017 № 8-17 та зобов'язання вчинити дії.
В судове засідання 12.04.2017 позивач не прибув повторно, хоча відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду (а.с. 135-138). При цьому, від позивача не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Крім того, в судове засідання також не прибув представник відповідачів, проте 12.04.2017 останнім надано суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
З врахуванням вимог чистини першої статті 41, частини четвертої статті 122, частини шостої статті 128 КАС України розгляд справи здійснено без фіксування судового засідання в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без розгляду з таких підстав.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не передбачене цим Кодексом.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. Згідно із частиною третьою статті 128 КАС України у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
При вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави необхідно з'ясувати сукупність таких обставин: чи належним чином позивача було повідомлено про судовий розгляд перший і другий раз; чи обидва рази були відсутні поважні причини неприбуття позивача або інформація про такі причини; чи немає заяви позивача про розгляд справи за його відсутності. Відсутність однієї з таких обставин не є підставою для прийняття ухвали про залишення позову без розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не прибув у судові засідання, призначені на 11:00 год. 24.03.2017, на 15:00 год. 03.04.2017 та на 14:30 год. 12.04.2017, при цьому від позивача не надходило до суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
22.03.2017 від позивача надійшло до суду клопотання про відкладення судового розгляду справи, призначеного на 11:00 год. 24.03.2017, в зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання.
Розгляд справи було відкладено на 15:00 год. 03.04.2017, з врахуванням побажань позивача, однак будь-яких доказів поважності неприбуття позивача у судове засідання, призначене на 11:00 год. 24.03.2017 суду надано не було.
03.04.2017 позивач не прибув у судове засідання, призначене до судового розгляду на 15:00 год., при цьому повістка про виклик до суду була надіслана за адресою його місця проживання, зазначеною позивачем самостійно в позовній заяві та повернулася на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку від 03.04.2017 «через не запит».
Розгляд справи було відкладено на 14:30 год. 12.04.2017, про що позивачу надіслано повістку, яка знову повернулася на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку від 10.04.2017 «через не запит». Крім того, позивача було додатково повідомлено про розгляд справи телефонограмою від 05.04.2017 (а.с. 139).
Однак, 12.04.2017 у судове засідання позивач не прибув повторно, причини неявки суду не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності не надав.
Згідно з частиною третьою статті 33 КАС України судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до статті 34 цього Кодексу факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації.
Частиною одинадцятою статті 35 КАС України визначено, що в разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Отже, оскільки судові повістки про виклики на судові засіданні 03.04.2017 року та 12.04.2017 року, які скеровувались на адресу позивача, не вручені останньому з незалежних від суду причин, тому вважається, що ОСОБА_1 належним чином було повідомлено про дату, час та місце судового розгляду, та таким що не прибув на них без поважних причин, не повідомив причини неприбуття, заяв про розгляд справи за його відсутності не надавав.
При цьому, суд також зазначає, що Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить з того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Тобто, обов'язок щодо вжиття заходів для розгляду справи покладено на позивача як ініціатора спору.
Враховуючи те, що позивач повторно не прибув у судове засідання, призначене на 14:30 год. 12.04.2017, без поважних причин, і від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, а також строки розгляду справ, визначені частиною першою статті 122 КАС України, суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Волинській області, Державної міграційної служби України про визнання протиправними і скасування наказу, рішення та зобов'язання вчинити дії, слід залишити без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 155 КАС України.
Згідно із частиною третьою статті 155 КАС України особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Отже, позивачу слід роз'яснити, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє права на звернення до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись статтями 41, 122, 128, пунктом 4 частини першої статті 155, статтею 165 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Волинській області, Державної міграційної служби України про визнання протиправними і скасування наказу, рішення та зобов'язання вчинити дії, залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачеві, що особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий Р. С. Денисюк
Судді О.О. Андрусенко
ОСОБА_3