Справа № 464/10043/12 Головуючий у 1 інстанції: Бойко О.М.
Провадження № 22-ц/783/1622/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 С. М.
Категорія:81
04 квітня 2017 року м.Львів
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - судді Бойко С.М.,
суддів: Ніткевича А.В., Копняк С.М.,
секретаря - Брикайло М.В.,
з участю: представника ПАТ «ОСОБА_2 Аваль»-
ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 08 грудня 2016 року у справі за заявою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,
У листопаді 2016 року боржник ОСОБА_4 в особі свого представника - ОСОБА_5 подав до суду заяву, в якій просив визнати виконавчий лист, виданий 18.06.2015 року Сихівським районним судом м.Львова у цивільній справі №1319/10043/12, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» заборгованості за договором овердрафту №015/42-0-2/18 від 23.03.2012 року в розмірі 5484072 грн. 29 коп. та 3219 грн. судових витрат, таким, що не підлягає виконанню.
Свою вимогу заявник обґрунтовував тим, що виконання зобов'язань позичальника ОСОБА_6 «М-ФОН» за вказаним кредитним договором забезпечено порукою ОСОБА_4, а тому він з позичальником є солідарними боржниками перед банком, однак, ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.04.2016 року у господарській справі №5015/5278/12, залишеною без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, визнано вимоги кредиторів ОСОБА_6 «М-ФОН» погашеними, в тому числі й вимоги ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» на суму 33696687 грн. 30 коп., затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ОСОБА_6 «М-ФОН», ліквідовано ОСОБА_6 «М-ФОН», провадження у справі припинено. Заявник вважає, що внаслідок ліквідації ОСОБА_6 «М-ФОН» - боржника за основним зобов'язанням, припинилось зобов'язання за вказаним вище договором овердрафту, а оскільки порука є похідною від основного зобов'язання, то внаслідок припинення основного зобов'язання порука теж припиняється, а тому зобов'язання в ОСОБА_4 перед банком відсутні внаслідок припинення поруки, що, на думку заявника, є підставою для визнання виданого судом виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 08.12.2016 року в задоволенні заяви представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.
Ухвалу суду оскаржила представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5, просить її скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права і постановити нову ухвалу, якою заяву задовольнити.
Апелянт зазначає, що, відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції на власний розсуд трактує, що положення ст.559 ЦК України стосовно припинення поруки з припиненням забезпеченого нею зобов'язання не може застосовуватись до правовідносин, у яких обов'язок поручителя щодо виконання зобов'язання за основним договором виник з рішення суду, а не лише з договору поруки, і безпідставно застосував правову позицію Верховного Суду України у справі №6-172цс15, оскільки норми ЦК України, в яких визначені випадки припинення поруки, мають вищу юридичну силу порівняно із постановами Верховного Суду України.
В судове засідання ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_5 не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому процесуальним законом порядку, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення їм судових повісток (а.с.158, 159 т.2), причини їхньої неявки, зазначені у клопотанні про відкладення розгляду справи, колегія суддів не визнала поважними, оскільки такі не підтверджені належними письмовими доказами, а тому справу розглянуто апеляційним судом відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України у їхній відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника стягувача на заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_4 є боржником у виконавчому провадженні №48099223 з виконання виконавчого листа №1319/10043/2012, виданого 18.06.2015 року Сихівським районним судом м.Львова, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» заборгованості за договором овердрафту №015/42-0-2/18 від 23.03.2012 року в розмірі 5484072 грн. 29 коп. та 3219 грн. судових витрат (а.с.126 т.2).
Виконавчий лист видано на підставі рішення Сихівського районного суду м.Львова від 10.06.2014 року, яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 02.03.2015 року (а.с.54-57 т.2), і пред'явлено стягувачем до виконання 10.07.2015 року.
Відповідно до норми ч.4 ст.369 ЦПК України, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Враховуючи те, що виконавчий лист було видано судом на підставі рішення суду, яке на набрало законної сили і у добровільному порядку боржником виконано не було, а припинення основного зобов'язання за кредитним договором внаслідок ліквідації юридичної особи - позичальника, за виконання зобов'язань якого поручався боржник ОСОБА_4, відбулось вже після того, як кредитор реалізував своє право на стягнення заборгованості з поручителя в судовому порядку, а відтак, обов'язок ОСОБА_4 (поручителя) щодо виконання зобов'язання за основним договором виник з рішення суду, а не лише з договору поруки, а тому, як правильно вказав суд першої інстанції, правових підстав для висновку про визнання цього виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, немає.
Такий висновок районного суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України в справі №6-172цс15, яка в силу вимог ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для застосування у даній справі, а тому доводи апеляційної скарги є безпідставними.
Крім того, з наданих заявником судових рішень господарських судів (а.с.72-97 т.2) встановлено, що боргові зобов'язання позичальника ОСОБА_6 «М-ФОН» перед ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» за вказаним вище кредитним договором не були погашені у зв'язку з відсутністю грошових коштів та майнових активів (недостатністю майна) у підприємства-банкрута, а визнані погашеними відповідно до ч.5 ст.45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Отже, судом першої інстанції не допущено порушень норм матеріального та/або процесуального закону, які б були підставою для скасування оскаржуваної ухвали, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржувану ухвалу суду - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 313, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 відхилити.
Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 08 грудня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий: Бойко С.М.
Судді: Ніткевич А.В.
ОСОБА_7