№ 2-а-2692/11
11 серпня 2011 року м. Буринь
Буринський районний суд Сумської області у складі
судді Міщенко В. М.
при секретарі Ключник О.М.
розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УПФ в Буринському районі про визнання дій неправомірними та перерахунку державної та додаткової пенсії
Позивач звернувся до Буринського районного суду з відповідним адміністративним позовом до УПФ в Буринському районі Сумської області, в якому просить визнати дії відповідача по відмові в перерахунку розміру його пенсії незаконними; зобов'язати відповідача провести їй перерахунок пенсії відповідно до ст..ст.50,54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”№796-Х11 від 28.02.1991 року ( з нарахуванням та виплатою належних їй як інваліду ЧАЕС 3 групи в розмірі не менш ніж державна пенсія 6 мінімальних пенсій за віком, додаткова пенсія 50% мінімальної пенсії за віком), виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ст..28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”та провести виплату недоплаченої йому пенсії з 01.01.2007 року по 30.06.2011року.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивач є інвалідом 3 групи, особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії. Згідно ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, позивач має право на отримання державної пенсії, розмір якої повинен бути не нижче 6 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, розмір якої повинен складати 50 % мінімальної пенсії за віком. При цьому мінімальна пенсія за віком повинна була розраховуватись виходячи із розміру встановленому ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнодержавне пенсійне страхування”від 09.07.2003 р.
Проте, відповідач і надалі продовжує виплачувати їй пенсію в розмірах, визначених постановами Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 року та №654 від 16.07.2008 року та за ст..с50, 54 Закону України “Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, розмір яких повинен розраховуватись із розміру, встановленому ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”№1058-1У від 09.07.2003 року, що було підтверджено рішенням Конституційного Суду України за №19-рп/2009 від 08.09.2009р. по справі №1-27/2009 за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 10 Постанови КМУ “Деякі питання соціального захисту окремих громадян”, що відповідачем зроблено не було. Вказані дії відповідача істотно звужують обсяг її прав, встановлених законом.
Позивач просить її вимоги задовальнити повністю та поновити строк звернення до суду за захистом її прав, оскільки вона його пропустила з поважних причин.
Представник відповідача надав суду заперечення на позов, в яких він просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову, вважає позовні вимоги безпідставними та не обґрунтованими посилаючись на наступне:
Пенсiя по iнвалiдностi, яка настала у зв'язку з лiквiдацiєю наслiдкiв Чорнобильської катастрофи призначається на пiдставi ЗУ "Про статус i соціальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи" №796 вiд 28.02.91р., а не нормами ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування" вiд 09.07.03р.
2
Вiдповiдно до ч.7 с. 54 Закону №796 - порядок обчислення пенсії по iнвалiдностi, що настала внаслiдок калiцтва чи захворювання визначається Кабiнетом Miнicтpiв України.
На пiдставi цiєї норми управлiння при нарахуванні основної та додаткової пенсії позивачу застосовувало норми Постанови КМУ "Про пiдвищення розмiрiв пенсiй та iнших соцiальних виплат окремим категорiям пенсiонерiв, фiнансування яких здiйснюється за рахунок коштiв державного бюджету" вiд 3 сiчня 2002 року №1, п.б ч.l якої визначає, що розрахунок розмiру пенсiї проводиться iз розмiру 19 грн. 91 коп.
Iз положення частини третьої статтi 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування" випливає, що мiнiмальний розмiр пенсi'i за віком, встановлений абзацом першим частини першої цiєї статтi, застосовується виключно для визначення розмiрiв пенсiй, призначених згiдно з цим Законом.
Вiдповiдно до ч. 5 ст. 54 Закону України "Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи" (796-12) порядок обчислення пенсiї по iнвалiдностi, що настала внаслiдок калiцтва чи захворювання, i пенсiї у зв'язку з втратою годувальника внаслiдок Чорнобильської катастрофи визначається Кабiнетом Miнicтpiв України, рiшення якого є обов'язковими для виконання мiнiстерствами та iншими центральними органами державної виконавчої влади України, мiсцевими органами державної виконавчої влади, всімa суб'єктами господарювання незалежно вiд їх вiдомчої пiдпорядкованостi та форм власноcтi, а саме:
Станом на 01.01.2010р. постановою Кабiнету Miнicтpiв України “Про пiдвищення розмiрiв пенсійного забезпечення громадян”від 16 липня 2008 року №654.
01.01.08 року Законом України "Про державний бюджет на 2008 piк" були внeceнi змiни до Закону України "Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи", якими ст.. 54 викладена наступним чином - у вcix випадках розмiри пенсiй для iнвалiдiв, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
для учасникiв лiквiдацiї наслiдкiв aвapiї на Чорнобильськiй АЕС у 1987-1990 роках:
по 1 групi iнвалiдностi - 160 процентiв прожиткового мінiмyмy для осiб, якi втратили працездатнiсть; по 11 групi iнвалiдносri - 150 процентiв прожиткового мінiмyмy для осiб, якi втратили працездатнiсть; по III групi iнвалiдностi - 140 процентiв прожиткового мінімуму для осiб, якi втратили працездатнiсть.
Рiшенням Конституцiйного Суду України вiд 22.05.08р. № 10-рп/2008 визнано такими, що не вiдповiдають Конституцiї України (є неконституцiйними), положення пункту 28 роздiлy 11 "Внесення змiн до деяких законодавчих aктiв України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 piк та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”. Таким чином, до 22.05.2008 року управління діяло на підставі діючої ст..54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Після винесення рішення Конституційним Судом України від 22.05.08р. управління керувалося діючими Постановами Кабінету Міністрів, що регулювали питання призначення та виплати пенсії особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Крім того, посилався на с.2 ст.99 КАС України та вважав, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду.
Суд дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є інвалідом3 групи, віднесений до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії А № 411856 від 12.03.2003 року та довідкою МСЕК серії МСЕ -07 № 007590
Суд вважає відмову у проведені перерахунку пенсії позивачу частково неправомірною з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні позивачка отримує пенсію за віком, призначену відповідно до ст. 27 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", який є загальним законом.
Відповідно до ст. 10 ЗУ №1058, особі, яка одночасно має право на різні види пенсії,
3
призначається один із видів пенсії за її вибором. Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 18.10.2010 року вона отримує пенсію за віком, а тому в даному випадку не можливо перерахувати призначену пенсі відповідно до ст.54 Закону України “Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи”. При таких обставинах суд вважає, що права позивачки при отриманні пенсії за віком не порушені, а тому захисту не підлягають.
Згідно зі ст. 50 Закону України “Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи” особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров*ю, зокрема інвалідам 3 групи -у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
У статті 54 зазначеного Закону передбачено, що обчислення і призначення вказаного виду пенсій проводиться відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення ( після внесення змін Законом України від 17.11.2005 року № 3108-!У -відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”). Відповідний перерахунок пенсії позивача, її максимальний розмір визначається ст. 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка є також відсилочною нормою з посиланням на ст.ст. 28,42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок -20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність , визначеного законом.
Конституцією України (ст. 46) закріплено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначаються Законом України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”.
За змістом абзацу третього ст. 1 цього Закону державні соціальні гарантії встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя , не нижчий від прожиткового мінімуму.
Відповідно до Закону України “Про прожитковий мінімум”прожитковий мінімум -вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров*я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім*ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та Законів України.
Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Визначений ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений Законом України “Про державний бюджет України”на відповідний рік, є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів соціальних виплат та допомоги.
Таким чином, вихідним критерієм розрахунку додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст. 28 зазначеного закону встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Порядок обчислення пенсій по інвалідності , що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено Постановою КМУ від 30.05.1997 року за № 523. Ця постанова є чинною, її
4
положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту ст.ст. 50,54 Закону України "Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи".
За таких обставин, суд приходить до висновку, що при розрахунку додаткової пенсії, передбаченої ст.ст. 50, Закону України "Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи" застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі Про державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсій за віком, виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами.
Положення ч.3 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших , пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсій за віком, крім передбачених ч.1 цієї статті.
Також суд враховує вимоги ст. 71 Закону України “Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи" про те, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пп.12 п.28 ІІ розд. Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік”, яким внесені зміни до ст.50 Закону України “Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали у наслідок Чорнобильської катастрофи”.
Таким чином, положення п. 28 розділу 2 Закону України “Про державний бюджет на 2008 рік”втратило чинність 22 травня 2008 року. Управління Пенсійного фонду України в Буринському повинно було здійснити перерахунок щомісячної додаткової пенсії, передбаченої ст. 50, Закону України “Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали у наслідок Чорнобильської катастрофи”у період з 22.05.2008 року.
Враховуючи вищезазначене, вбачається, що відмова відповідача у перерахунку додаткової пенсії у разі встановлення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008року по 18.06. 2011 року визначеного законом є протиправною.
В той же час , згідно частини 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про пропущення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не навів поважних причин пропуску строку.
Враховуючи, що про своє порушене право позивач мав відомості під час щорічного отримання щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення, то поважні причини пропуску звернення до суду, за висновком суду відсутні, тому наслідки пропуску строку звернення до суду підлягають застосуванню.
Суд приходить до висновку, що вимоги заявлені позивачем за межами строків звернення до адміністративного суду, не підлягають задоволенню.
Окрім того, Законом України " Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності з 19.06.2011 року .Прикінцеві положення Закону доповнені п.4 , відповідно до якого установлено, що у 2011 році норми і положення ст. 39,50,51,52,54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. .
Таким чином, враховуючи положення ч. 2 ст. 99 КАС України, та положення Закону України " Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності з 19.06.2011 року право позивача на проведення перерахунку додаткової пенсії підлягає захисту за період з 05.01..2011 року, оскільки позов подано до суду 05.07..2011 року та по 19.06.2011 року.
Керуючись ст.ст. 50, Закону України “Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”№ 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року зі
5
змінами, внесеними згідно із Законом України від 17 листопада 2005 року № 3108 - IV, ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Законом України " Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік",ст.ст. 8- 14, 71, 99,100,155, 159, 160-164, 167, 183-2,185, 186 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до УПФ в Буринському районіі -задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Буринському районі Сумської області неправомірними щодо призначення та виплати ОСОБА_1 додаткової пенсії всупереч вимогам ст..ст.50, Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”в період з 05.01.2011року по 19.06.2011 рік
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Буринському районі Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 05.01.2011року по 19.06.2011 рік відповідно до вимог ст..ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, щодо мінімального розміру додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”з виплатою недоотриманих сум пенсії за результатами здійсненого перерахунку за період з 05.01.2011 року по 19.06.2011 рік.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Буринський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів після її проголошення , а для осіб, що не були в залі судового засіданні при її проголошенні в цей же термін з дня отримання копії постанови
.
Головуючий: