Справа № 513/193/17
Провадження № 2/513/317/17
Саратський районний суд Одеської області
11 квітня 2017 року Саратський районний суд Одеської області у складі: судді Кожокар Т.Я., при секретарі Райчевої Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Сарата цивільну справу за позовом ОСОБА_1 Олександрвича до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
у березні 2017 року позивач звернувся до суду з даним позовом вказуючи, що 22 листопада 2014 року зареєстрували шлюб з відповідачкою у відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Суворовському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 1943. В шлюбі народилася донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивач вказує, що спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння, в них різні погляди на сімейне життя. Шлюбні відносини не підтримують, спільне господарство не ведуть, дружина з дитиною мешкають окремо. Примирення з дружиною та подальше спільне життя є неможливим, тому просив шлюб між ними розірвати.
Позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав, просив його задовольнити.
Відповідачка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов визнала, не заперечувала проти його задоволення.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ч.3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей.
Стаття 24 Сімейного кодексу України визначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно копії свідоцтва про шлюб, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 22 листопада 2014 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Суворовському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 1943 (а.с.8).
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є батьками малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9)
Враховуючи характер сімейних відносин сторін суд вважає, що примирення між сторонами неможливе, спільне життя подружжя і збереження сім'ї суперечить інтересам позивача, тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
У зв'язку з тим, що відповідачка не подавала клопотань про відновлення дошлюбного прізвища, після розірвання шлюбу прізвище дружини слід залишити без змін «Житовецька».
Керуючись ст.ст. 24,105, 110-114 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 57-61, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд
позов задовольнити. Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 22 листопада 2014 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Суворовському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 1943 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище дружини залишити "Житовецька".
Рішення суду надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану для внесення відомостей до державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення може бути оскаржене сторонами до апеляційного суду Одеської області через Саратський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Т. Я. Кожокар