Справа 573/681/17
Номер провадження 3/573/182/17
11 квітня 2017 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді: Свиргуненко Ю. М.,
з участю секретаря: Федорченко Г. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля матеріали, які надійшли із Білопільського ВП (м. Білопілля) ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 №520503 вбачається, що 20 березня 2017 року о 22 години 10 хвилин на вул. Сумській у м. Білопілля ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ-21051, н. з. ВМ8572АА в стані алкогольного сп'яніння.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, якою передбачена відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, суду зазначив, що ввечері 20березня 2017 року на автомобілі ВАЗ - 21051 разом зі своєю дружиною приїхав до автовокзалу, до цього спиртні напої не вживав. Там зустрів знайомого ОСОБА_2 з його дівчиною. Всі разом вони пили пиво на вулиці, а в автомобілі грала музика. Приблизно через годину - півтори спробували завести машину, щоб погрітись, але вона не завелась, так як розрядився акумулятор, а тому вони доштовхали її на стоянку таксі, що біля магазину «Крамниця», завівши таким чином з буксиру, і зупинилися. Через кілька хвилин під'їхали працівники поліції. На їх пропозицію він пройшов у лікарні медичний огляд. Вказував, що не керував автомобілем у стані сп'яніння. Перед тим як випити пива, попросив свого знайомого в подальшому відвезти його з дружиною додому. Про вказані обставини повідомляв інспектору, однак останній, не взяв до уваги його доводи та склав відносно нього протокол за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
З показів свідка ОСОБА_2 судом встановлено, що ввечері 20 березня 2017 року у вечірній час разом зі своєю дівчиною, ОСОБА_1 та його дружиною і на вулиці біля автовокзалу пили пиво та слухали музику, яка грала в автомобілі. Приблизно через годину - півтори вирішили погрітися, але автомобіль не завівся, бо розрядився акумулятор. Після цього доштовхали машину на стоянку таксі, що біля магазину «Крамниця», таким чином завівши її з буксиру, і зупинилися. Через деякий час під'їхали співробітники поліції і пред'явили ОСОБА_1 претензію, що останній керував автомобілем у стані сп'яніння. Крім того свідок додав, що на момент, коли він зустрівся з ОСОБА_1, в останнього не було видимих ознак сп'яніння. Після розпиття пива ОСОБА_1 також не збирався їхати додому сам, а попросив знайомого відвезти їх із дружиною.
Свідок ОСОБА_3 суду зазначив, що близько 22 години 20 березня 2017 року йому зателефонував ОСОБА_2 та просив відвезти його додому. Коли він прийшов до стоянки таксі, що біля магазину «Крамниця», на місці були співробітники поліції.
Будучи допитаною в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала, що 20 березня 2017 року разом із чоловіком, який перебував у тверезому стані, на автомобілі приїхали до автовокзалу, де зустріли ОСОБА_2 та його дівчину. Після цього, пили пиво на вулиці біля автовокзалу і слухали музику, яка грала в автомобілі. Коли вирішили погрітися, спробували завести автомобіль, але це їм не вдалося, так як розрядився акумулятор. А тому вони від штовхали машину до стоянки таксі, що біля магазину «Крамниця», завівши таким чином двигун, і зупинилися. Через декілька хвилин під'їхали працівники поліції, які в подальшому склали відносно чоловіка протокол за керування автомобілем у стані сп'яніння.
Показам особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 суперечать покази допитаних в якості свідків старшого інспектора Білопільського ВП (м. Білопілля) ГУНП в Сумській області ОСОБА_5, який безпосередньо складав протокол про адміністративне правопорушення, що є предметом розгляду та поліцейського ОСОБА_6, які суду зазначили, що у вечірній час патрулювали біля відділення ДАІ і бачили як автомобіль ВАЗ із пошкодженим глушником декілька разів проїхав мимо автовокзалу, потім під'їхав на стоянку таксі, що біля магазину і декілька разів проїхав по ній вперед-назад, ніби намагався заїхати на бордюр. Після цього вони під'їхали до вказаного транспортного засобу. Водій автомобіля виявляв ознаки сп'яніння, на їх пропозиції пройшов медогляд після чого було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Проте суд не може прийняти покази ОСОБА_7 та ОСОБА_6 до уваги, оскільки вони спростовуються показами вищезгаданих свідків, а також відеозаписом із камери відеоспостереження, яка знаходиться на території Білопільської міської ради.
В силу ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення саме на посадову особу, яка його складає, покладається обов'язок надання суду доказів на підтвердження того правопорушення, яке зазначається у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. ст. 245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 283 КУпАП постанова суду має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» визначено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
На підставі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні, ухваленому в справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року, Європейський суд з прав людини висловився про те, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
З огляду на викладене вище, враховуючи, що матеріали адміністративної справи не містять у собі належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене вище, керуючись ст. ст. 247, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя: