Справа № 522/5325/17-к
Провадження по справі за № 1-«кс»/ 522/5000/17
04 квітня 2017 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , розглянувши клопотання представника ОСОБА_4 ,- адвоката ОСОБА_5 про зняття арешту з майна, -
Представник ОСОБА_4 ,- адвокат ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси із клопотанням в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту майна.
В обґрунтування своїх вимог заявник вказує на той факт, що відповідно до відомостей Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016160000000670 від 01.11.2016 року вчинено кримінальне правопорушення, а саме: 01.11.2016р. на ділянці автодороги «Одеса - Рені» 110 км +200 м в Саратському районі Одеської області, сталося зіткнення сідельного тягача «IVECO MAGIRUS», д/н НОМЕР_1 , з напівпричепом «SCHWARZMULLER SPA 3/Е», д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_6 , який рухався з боку смт. Сарата Одеської області в напрямку м Одеси, з вантажним фургоном «MERCEDES-BENZ 814D», д/н НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_7 , який рухався в зустрічному напрямку. В результаті зазначеного ДТП водій сідельного тягача «IVECO MAGIRUS» ОСОБА_6 смертельно травмований, пасажир ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження, водій вантажного фургона «MERCEDES-BENZ 814D» ОСОБА_7 смертельно травмований, пасажир ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження
Кримінальне правопорушення кваліфіковано за ч. 3 ст. 286 КК України.
01.11.2016р. в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди також були оглянуті та вилучені: сідельний тягач «IVECO MAGIRUS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом «SCHWARZMULLER SPA 3/E», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який направлений на майданчик тимчасового утримання ДП СМЕУ «Ресурси-Світлофор» № 1 за адресою: м. Одеса, вул.Академіка Вільямса, 89-А, а також вантажний фургон «MERCEDEC-BENZ 814D», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який направлений на майданчик тимчасового утримання ДП «Інформ-Ресурси» № 9 за адресою: Одеська область, м. Арциз, пров. Радянський, 2-Б.
01.11.2016р. сідельний тягач «IVECO MAGIRUS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом «SCHWARZMULLER SPA 3/E», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та вантажний фургон «MERCEDEC-BENZ 814D», реєстраційний номер НОМЕР_3 були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 03.11.2016р. задоволено клопотання про накладення арешту у тому числі на сідельний тягач «IVECO MAGIRUS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом «SCHWARZMULLER SPA 3/E», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що на підставі даних обліку автомототранспорту належать ОСОБА_10 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Необхідність накладення арешту у вигляді заборони використання та розпорядження на майданчику тимчасового затримання у тому числі сідельний тягач «IVECO MAGIRUS» реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом «SCHWARZMULLER SPA 3/E» реєстраційний номер НОМЕР_2 обумовлена необхідністю проведення судових авто технічної і транспортно-трасологічної експертиз у кримінальному провадженні.
Станом на теперішній час усі необхідні для кримінального провадження експертизи проведені та їх висновки отримані слідчим органом.
Цивільний позов у кримінальному провадженні №12016160000000670 не заявлено.
Крім того, ОСОБА_10 , який на підставі даних обліку автомототранспорту - є власником сідельного тягача «IVECO MAGIRUS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом «SCHWARZMULLER SPA 3/E», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в рамках кримінального провадження №12016160000000670,- має статус свідка.
Враховуючи викладене, заявник вважає, що в подальшому у застосуванні арешту вищевказаного майна, а саме сідельного тягача «IVECO MAGIRUS» реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом «SCHWARZMULLER SPA 3/E» реєстраційний номер НОМЕР_2 , відповідно до ст. 174 КПК України, відпала необхідність.
В судовому засіданні представник ОСОБА_4 ,- адвокат ОСОБА_5 підтримав вимоги викладені у клопотанні про зняття арешту з майна.
Слідчий в судовому засіданні просив відмовити у скасуванні клопотання про скасування арешту майна, так як вказаний транспортний засіб визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, просив дозволити користуватись та володіти власнику майна, з забороною права його відчуження до прийняття остаточного рішення по справі.
Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною 2 ст.170 КПК України встановлено, що метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації.
Відповідно до приписів ч.3 ст.170 КПК України, підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.
Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Частиною 4 ст.170 КПК України визначено, що вартість майна, яке належить арештувати, крім випадків арешту майна для забезпечення конфіскації, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою.
У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.
Згідно із ч.ч.6, 7 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна.
Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.
З огляду на приписи п.18 ч.1 ст.3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне використання належного йому майна, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Баландіна проти України, «Батрак проти України», «Панов проти України»).
Статтею 174 КПК України передбачено право підозрюваних, обвинувачений, їх захисника, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, заявити клопотання про скасування арешту повністю або частково.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Вивчивши клопотання представника ОСОБА_4 ,- адвоката ОСОБА_5 , заслухавши доводи учасників судового розгляду, слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Одеській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного 01.11.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016160000000670 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.3 КК України.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 03.11.2016р. задоволено клопотання про накладення арешту у тому числі на сідельний тягач «IVECO MAGIRUS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом «SCHWARZMULLER SPA 3/E», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що на підставі даних обліку автомототранспорту належать ОСОБА_10 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
На даний час усі необхідні для кримінального провадження експертизи щодо сідельного тягача «IVECO MAGIRUS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом «SCHWARZMULLER SPA 3/E», реєстраційний номер НОМЕР_2 ,проведені та їх висновки отримані слідчим органом.
Таким чином, адвокатом ОСОБА_5 доведено, що в подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту, накладеного на транспортні засоби, що належать ОСОБА_10 .
З огляду на викладене, суд приймає клопотання ОСОБА_5 до розгляду та приходить до висновку що воно підлягає частковому задоволенню з наведених підстав.
Керуючись ст. 167-174 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання представника ОСОБА_4 ,- адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна, - задовольнити частково.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 03.11.2016р. в частині зняття заборони користування тимчасовим вилученим майном: сідельним тягачем «IVECO MAGIRUS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом «SCHWARZMULLER SPA 3/E», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що на підставі даних обліку автомототранспорту належать громадянину ОСОБА_10 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , в частині заборони права користування та володіння ним. Залишити в силі арешт, накладений на вказане майно, в частині заборони права відчужувати вказані транспортні засоби до прийняття остаточного рішення по справі.
Зобов'язати слідчого, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження №12016160000000670, передати сідельний тягач «IVECO MAGIRUS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом «SCHWARZMULLER SPA 3/E», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на відповідальне зберігання ОСОБА_10 під розписку.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Приморського районного
суду м. Одеси ОСОБА_1
04.04.2017