Справа № 522/1404/17
Провадження № 2-а/522/1063/17
23 березня 2017 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси, у складі:
судді -Тарасова А.В.
за участю секретаря судового засідання -Ткаченко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі справу адміністративної юрисдикції за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Приморського районного суду м. Одеси 20.01.2017 року звернувся позивач ОСОБА_1 із зазначеною позовною заявою, вказуючи, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 20.03.2014 року по справі №522/29099/13-а, в листопаді 2016 року було здійснено позивачу перерахунок пенсії та сплачено 9 319,18 грн., що є донарахованою сумою недоотриманої позивачем пенсії за період з 20.05.2013 року по 31.12.2014 року. У листопаді 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату йому суми компенсації втрати частини доходів за період перерахунку пенсії, однак листом від 24.11.2016 року відповідач відмовив у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з тим, що це виходитиме за межі зобов'язань, покладених постановою Приморського районного суду м. Одеси від 20.03.2014 року по справі №522/29099/13-а. Позивач вважає зазначену відмову протиправною та просить визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті суми компенсації втрати частини доходів протиправними та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів за період з 20.05.2013 року по 31.10.2016 року у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 9 319,18 грн.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В наданих до суду письмових запереченнях зазначає, що питання нарахування компенсації втрати частини доходу вже було розглянуто судом в межах справи №522/29099/13-а та в цій частині вимог позивачу відмовлено в задоволенні. До того ж, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами розуміється - грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разовий характер: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Тому, зазначена доплата в сумі 9 319,18 грн. має характер разового платежу, а тому ніяким чином не може бути використана в контексті ст. 2 Закону № 2050- III.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що постановою Приморського районного суду м. Одеси від 20.03.2014 року задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 та зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» та наказу Міністра оборони України № 377 від 28.07.2008 року «Про затвердження схем посадових розмірів окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України» з урахуванням зміни посадового окладу у складі загального грошового забезпечення відповідної позивачу категорії військовослужбовців керівного, наукового та наукового-педагогічного складу навчальних закладів з 20.05.2013 року та зобов'язано виплатити заборговану частину пенсії за цей період.
12.12.2014 року відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2013 року та визначено розмір доплати в розмірі 9 319,18 грн., яку було виплачено позивачу лише в листопаді 2016 року. В подальшому позивач звернувся до відповідача з заявою щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини грошових доходів, за результатами розгляду якої відповідач в листі від 24.11.2016 року №1310/С-11 повідомив, що поточна пенсія нараховується та виплачується своєчасно, а позивач просить виплати компенсації частини доходів, отримання яких вирішено в судовому порядку, тож підстави для такої виплати відсутні.
Суд вважає, що зазначена позиція відповідача не відповідає положенням законодавства, з огляду на такі обставини. Частиною другою статті 46 Закону № 1058-IV, яка регламентує виплату пенсій за минулий час, передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. При цьому компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі Закон №2050-ІІІ) та Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001року №159, для реалізації згаданого Закону.
Відповідно до статей 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону № 1058-IV, статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - органом ПФУ) добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України в постанові від 18.11.2014 року №21-518а14, Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 21.07.2015 року у справі 1323/614/2012.
Відхиляючи заперечення відповідача щодо характеру виплати, суд зазначає, що грошова сума яка була стягнута з відповідача на користь позивача, входила в структуру пенсійної виплати, а отже не може вважатись доходом, що має разовий характер.
Разом з тим, беручи до уваги посилання представника відповідача, суд зазначає, що питання компенсації втрати частини доходів вже було досліджено судом м. Одеси та судом у справі №522/29099/13а та позивачу відмовлено в зобов'язанні відповідача нарахувати компенсацію втрати частини доходів за період з 01.04.2012 року по час фактичного розрахунку. Оскільки зазначене питання вже було вирішено судом, суд першої інстанції не вправі досліджувати зазначені обставини на предмет їх відповідності вимогам законодавства, оскільки це повноваження закріплено за судами вищих інстанцій.
Однак, як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, перерахунок пенсії було здійснено відповідачем 12.12.2014 року. В результаті перерахунку за період з 20.05.2013 року утворилась доплата в розмірі 9 319,18 грн., яка була перерахована на користь позивача лише у листопаді 2016 року. Таким чином, суд вважає, що між сторонами виникли нові правовідносини з невиплати вчасно уже нарахованої суми доплати, які не досліджувалась судом в справі №522/29099/13а.
Однак, вирішуючи питання щодо строку, за який позовні вимоги підлягають задоволенню, суд враховуючи положення ч. 2 ст. 99 КАС України, згідно якої для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, вважає можливим задовольнити позовні вимоги в частині нарахування та стягнення компенсації втрати частини доходів за шість місяців перед зверненням позивача до суду, тобто з 19.07.2016 року. Оскільки донараховану суму пенсії було виплачено в листопаді 2016 року, то позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 19.07.2016 року по 01.11.2016 року.
Керуючись ст.ст.9, 11, 71, 159, 160, 163 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови листом №1310/С-11 від 24.11.2016 року у нарахуванні та виплаті суми компенсації втрати частини доходів - неправомірними.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів за період з 19.07.2016 року по 01.11.2016 року у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 9 319,18 грн.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси.
Суддя А.В. Тарасов
23.03.2017